Справа № 120/11066/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
28 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (відповідач 2), в якому просив:
-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №025350011290 від 22.05.2024 про відмову мені- ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до мого- ОСОБА_1 спеціального стажу, який надає право для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи на посаді тракториста філії "Гайсинське лісове господарство" ДП "Ліси України", Лісопромисловий комплекс згідно довідки №121 від 30.04.2024 з 12.04.2005 року по 30.11.2021 року та з 01.12.2021 року по 08.04.2024 року та призначити мені пенсію за вислугу років відповідно до пункту "в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 14.05.2024.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 позов задоволено частково:
-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №025350011290 від 22.05.2024;
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 14.05.2024 року, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років.
Вказана заява за принципом екстериторіальності передана на розгляд відповідача 2.
Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області №025350011290 від 22.05.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
До спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, не зараховано період роботи згідно довідки №121 від 30.04.2024 року, оскільки посада тракторист-машиніст, на якій працював ОСОБА_1 , не відповідає назві посади, яка затверджена постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 року №583, а саме тракторист на підготовці лісосік, трелюванні та вивезенні лісу.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,
Частиною першою статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня року 2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За змістом частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок;
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на призначення пенсії за вислугу років має особа за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, які станом на 01 квітня 2015 року набули не менше 25 років, до 01 січня 2016 року не менше 25 років і 6 місяців, до 11 жовтня 2017 року не менше 26 років 6 місяців спеціального стажу. Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію (стаття 7 вказаного Закону).
За приписами п."в" ст.55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання,-за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України,-після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків-не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 №583 затверджено список професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Згідно з затвердженим списком право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: Здимщики-збирачі; Звальщики лісу; Водії автомобілів по вивезенню лісу; Лебідчики на трелюванні лісу; Лісоруби; Машиністи-кранівники, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах; Машиністи з'єднувальних (сортувальних) машин; Машиністи трелювальних машин; Навальники-звальщики лісоматеріалів, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах; Обрубувачі сучків; Розкряжувальники; Слюсарі по ремонту лісозаготівельного обладнання, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах; Сортувальники деревини на воді; З'єднувачі плотів; Трактористи на підготовці лісосік, трелюванні та вивезенні лісу; Трелювальники; Формувальники плотів; Чокувальники; Штабелювальники деревини, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах; Спеціалісти: Майстри, старші майстри, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах.
Так, відповідно до записів зазначених у трудовій книжці Серія НОМЕР_1 від 12.04.2005 року ОСОБА_1 з 12.04.2005 прийнятий трактористом-машиністом в Сумівське лісництво.
30.11.2021 звільнений у зв'язку з переведенням до Державного підприємства "Гайсинський лісгосп".
01.12.2021 прийнятий трактористом-машиністом лісогосподарського виробництва 4 розряду Сумівського лісництва в порядку переведення з Державного підприємства "Бершадський лісгосп".
01.01.2023 переведений трактористом-машиністом лісогосподарського виробництва 4 розряду Сумівського лісництва.
01.09.2023 переведений трактористом (лісогосподарські роботи) 4 розряду Сумівського лісництва з місячною тарифною ставкою відповідно до штатного розпису.
08.04.2024 переведений слюсарем-ремонтником 5 розряду автотранспортного цеху з місячною тарифною ставкою відповідно до штатного розпису.
Згідно з довідкою філії "Гайсинське лісове господарство" Державного підприємства "Ліси України" про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №121 від 30.04.2024 року ОСОБА_1 у період з 12.04.2005 року по 30.11.2021 року та з 01.12.2021 року по 08.04.2024 року працював повний робочий день тактористом-машиністом.
У вказаній довідці зазначено, що позивач виконував наступні роботи: підготовка лісосіки до посадки, підготовка лісосіки, корчування пнів, обробіток саджанців, культивація лісосіки, трелювання деревини на лісосіці, трелювання ділової деревини і дров на суцільно-лісосічних рубках, рубках догляд і формування, вивезення деревини з лісу. Відповідає за безпеку під час виконання відповідних робіт: Зайнятий повний робочий день. Роботи іншого характеру не виконує. Забезпечує належний технічний стан автотранспортного засобу (трактора) та устаткування. Виконує умови правил дорожнього руху, правил перевезення вантажів. Буксирує причіп повною масою більше 2 тонн. Перевіряє технічний стан складу трактора, перед виїздом на лінію та після повернення з рейсу. Забезпечує справність обладнання складу транспортного засобу відповідно до вимог стандарту, що стосується безпеки дорожнього руху. Подає автотранспортний засіб (трактор) для навантаження та вивантажування. Контролює правильність завантаження, розміщення та кріплення вантажів на кузовах та причепах транспортного засобу. Усуває технічні несправності, які виникають під час роботи транспортного засобу на лінії.
Вказано, що позивач виконував роботи за професією, посадою тракторист, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12 жовтня 1992 року (робота дає право на пенсію за вислугу років) та пунктом 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" №122 від 30.04.2024 року видана ОСОБА_1 , трактористу (лісогосподарські роботи) 4 розряду Сумівського лісництва про те, що за період роботи у філії "Гайсинське лісове господарство" він знаходився у відпустках без збереження заробітної плати (у зв'язку із сімейними обставинами).
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконувана ОСОБА_1 є тотожною роботі за професією "тракторист на підготовці лісосік, трелюванні та вивезенні лісу", тобто посаді, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583.
Таким чином, відмова позивачу в призначені пенсії за вислугу років є передчасною, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №025350011290 від 22.05.2024 року не обґрунтоване, в зв'язку з чим наявні підстави для визнання його протиправним та як наслідок скасування.
Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Пунктами 1, 2 Порядку №22-1 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді орга
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п. 4.7 Порядку № 22-1).
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).
Разом з тим, частиною 2 статті 2 КАС України, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Водночас суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про призначення пенсії за вислугу років без попереднього надання правової оцінки пенсійним органом підставам незарахування до спеціального стажу відповідних періодів роботи, адже завданням адміністративного суду є здійснення судового контролю за правомірністю прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення, а не первинний його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 14.05.2024 року, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.