Справа № 320/51790/24
про відмову у відкритті апеляційного провадження
28 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К. та суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі, поданій 07 липня 2025 року (відповідно до дати прийняття поштового відправлення), Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Також заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції, оскільки оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року прийнято у порядку письмового провадження, а апеляційну скаргу Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано 07 липня 2025 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, однак всупереч вимогам пункту 8 частини першої, пункту 4 частини п'ятої статті 296 та частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі не зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, та не додано доказів на підтвердження цієї обставини (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату, чи довідка поштового відділення зв'язку, або інформація з особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд»); апелянт не порушує питання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та не надав доказів для підтвердження цієї поважності.
Апелянту надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
З довідки про доставку електронного листа вбачається, що зазначену ухвалу доставлено до електронного кабінету апелянта 22 липня 2025 року о 21 год. 25 хв., тобто останнім днем для усунення недоліків є 04 серпня 2025 року (з урахуванням вихідних днів).
На виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом подано квитанцію про сплату судового збору у встановленому судом розмірі та заяву про поновлення строку звернення до апеляційного суду.
У зазначеній заяві в обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до апеляційного суду апелянт посилається на воєнний стан в Україні та часті повітряні тривоги, які давали право працівникам установи бути відсутніми на роботі в цей період.
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому, остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21 та ухвалах від 27 липня 2022 року у справі №560/1209/22, від 26 липня 2022 року у справі № 560/19843/21 щодо питання поновлення строків звернення до суду, які пропущено у зв'язку з обставинами воєнного стану, зазначив, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Окрім того, Верховний Суд у постанові 02 серпня 2023 року у справі № 620/830/23 констатував, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнює (інколи унеможливлює) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Апелянт не надав доказів того, що повітряні тривоги в період в період 30-денного строку на подачу апеляційної скарги порушили нормальну діяльність державної установи, призвели до зупинення виконання працівниками свої функціональних обов'язків, зокрема, юридичною службою, чи до повного блокування її роботи.
«Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області оскаржує рішення суду, яким визнано протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та зобов'язано здійснити її перерахунок і виплату, з урахуванням раніше сплачених сум.
Обсяг апеляційної скарги і, зокрема її мотивувальної частини, не свідчить про необхідність затрат значного часу на її складання і подачу. Тому, надсилання апеляційної скарги після спливу 30 денного строку на апеляційне оскарження є надмірним часом на виготовлення зазначеного процесуального документу в правовідносинах, що не є складними.
При цьому колегія суддів враховує, що апелянт не послався як на причину пропуску строку звернення до апеляційного суду на несвоєчасне отримання копії рішення суду, яке оскаржується, чи на тривалу необізнаність з існуванням такого рішення і його змістом.
У зв'язку з наведеним, посилання апелянта на воєнний стан в Україні, як поважну причину для поновлення строків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження того, що він створив істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій, не надано.
Таким чином, наведені апелянтом доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 169, 248, 296, 298, 299, 321, 325, 328-331 КАС України, суд
Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області строку звернення до апеляційного суду.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Черпак Ю.К.
Судді Кобаль М.І.
Штульман І.В.