П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/2514/24
Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 11.06.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Вербицької Н.В., Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року про встановлення судового контролю, від 16 червня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльність протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2022, з врахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки Управління СБУ в Миколаївській області від 11.10.2023 №108/2-69 станом на 01.01.2022; зобов'язано ГУ ПФУ в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, з врахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки Управління СБУ в Миколаївській області від 11.10.2023 №108/2-69 станом на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
11.06.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчі листи з виконання вказаного судового рішення.
03.03.2025 позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 06.05.2024 у даній справі та просив зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду у повному обсязі, мотивуючи це тим, що пенсійний орган здійснив йому перерахунок та виплату пенсії з 01.08.2024, однак рішення суду в частині перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 по 30.07.2024 залишається не виконаним.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №400/2514/24. Встановлено судовий контроль, зобов'язано ГУ ПФУ в Миколаївській області подати протягом двох місяців, з моменту набрання законної сили цієї ухвали, звіт про виконання судового рішення та відповідні докази.
02.05.2025 ГУ ПФУ в Миколаївській області подано звіт про виконання судового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024. /а.с.77-78/
Вищезазначений звіт обґрунтований тим, що пенсійним органом здійснено перерахунок розміру пенсії позивача з 01.08.2024, розмір якої склав 14297,15грн. Загальна сума доплати пенсії, що виникла на виконання судового рішення від 06.05.2024 за період з 01.02.2022 по 30.07.2024 становить 3414,02грн. Також, пенсійний орган повідомив, що з об'єктивних причин позбавлений фактичної можливості виплатити позивачу нараховану суму доплати, оскільки наразі не настала черговість виплати коштів ОСОБА_1 (станом на час подання звіту проведено виплату за рішеннями суду, що набрали законної сили 19.11.2020).
09.05.2025 та 23.05.2025 ОСОБА_1 направив до суду заяви, в яких просив відмовити у прийнятті звіту пенсійного органу та накласти на начальника ГУ ПФУ в Миколаївській області штраф, в порядку ст.382-3 КАС України, половину суми якого стягнути на його користь.
Вказані заяви обґрунтовані тим, що при перерахунку пенсії управління не врахувало індексацію базового ОСНП 2022 та невірно розрахувало індексацію базового ОСНП 2023. Також, позивач зауважив, що пенсійним органом не здійснено йому виплату суми перерахунку пенсії за період з 01.02.2022 по 01.08.2024.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 встановлено ГУ ПФУ в Миколаївській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №400/2514/24 в частині перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.02.2022 по 30.07.2024 та зобов'язано подати протягом двох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024.
Суд першої інстанції зазначив, що судове рішення від 06.05.2024 не виконано управлінням в частині перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 по 30.07.2024, а тому, в силу приписів ч.11 ст.382-3 КАС України вважав необхідним надати відповідачу новий строк для подання звіту. При цьому, суд спростував доводи позивача щодо невірного розрахунку індексації його пенсії, зазначаючи, що позивач фактично намагається оскаржити дії відповідача, які не були предметом розгляду в даній справі.
Також, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Миколаївській області, оскільки за наслідками розгляду звіту пенсійного фонду, поданого на виконання судового рішення від 06.05.2024, прийнято ухвалу про встановлення відповідачу нового строку для подання звіту.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвали суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмити у прийнятті звіту та накласти на керівника суб'єкта владних повноважень штраф в порядку ст.382-3 КАС України.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не застосував вимоги ч.2, ч.3 ст.382-3 КАС України та не врахував факту не доведення з боку відповідача обґрунтованих обставин щодо неможливості вчасного виконання судового рішення від 06.05.2024, в результаті чого перерахунок та виплату пенсії здійснено без індексації базового ОСНП 2022 з 01.03.2022, базового ОСНП 2025 з 01.03.2025.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвал суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, а також ст.ст.14 та 370 КАС України.
Також, колегія суддів враховує, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки Суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 12.07. 2022 у справі №754/12702/14.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3, 383 КАС України.
Частиною 2 ст.382 КАС України установлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.ч.1-3, 5, 11 ст.382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.
Аналіз вказаних приписів дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для не прийняття звіту є: або відсутність обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення; або заходи, які вживаються відповідачем, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Натомість, виконання судового рішення не в повному обсязі не є підставою для відмови у прийнятті звіту, якщо відповідачем, суб'єктом владних повноважень, доведено, що існують обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а ним, в свою чергу, вжито всіх належних від нього заходів для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Разом із цим, колегія суддів вказує, що наведеною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції) зверталась увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя.
Це повністю узгоджується з положеннями ст.129-1 Конституції України.
У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист (абз.8 пп. 6.3 п.6).
Таким чином, розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання судового рішення від 06.05.2024 по справі №400/2514/24 ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснено перерахунок розміру пенсії позивача, за наслідком чого основний розмір пенсії становить 10330,35грн, з урахуванням індексації - 14297,15грн. /а.с.83/
Таким чином, відповідачем вчинено дії на виконання судового рішення в частині здійснення перерахунку пенсії позивачу.
При цьому, відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії загальна сума виплати, внаслідок перерахунку пенсії за період з 01.02.2022 по 30.07.2024 склала 3414,02грн. /а.с.82/
У поданому до суду звіті про виконання судового рішення, пенсійний орган пояснив, що доплата до пенсії буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою КМУ №1156 від 11.10.2024, після затвердження відповідних бюджетних призначень. При цьому, відповідач наголосив, що управлінням не відмовлено позивачу у виконані судового рішення, оскільки таке рішення перебуває у процесі виконання, та не залежить від пенсійного органу в частині виділення коштів державного бюджету.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 по справі № 400/2514/24 залишається не виконаним відповідачем в частині перерахунку та виплати позивачу пенсії за період з 01.02.2022 по 30.07.2024, а тому в силу положень ч.11 ст.382-3 КАС України вбачається за можливе встановити новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу.
Надаючи оцінку доводам апелянта стосовно невиконання відповідачем рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії, оскільки такий перерахунок здійснено без індексації базового ОСНП 2022 з 01.03.2022, базового ОСНП 2025 з 01.03.2025, слід зазначити, що у даній справі предметом розгляду справи було встановлення протиправності дій ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022. Тобто, питання про врахування індексації пенсії в рамках спірних правовідносин не здійснювалось.
Апелянт фактично не погоджується із конкретним розміром пенсії, визначеного за результатом здійснення перерахунку, проведеного на виконання рішення суду.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції вказує, що незгода з діями відповідача щодо розрахунку виплат пенсії є самостійною підставою для звернення до суду з адміністративним позовом, а поставлені позивачем в рамках судового контролю питання стосуються незгоди із незастосуванням при обрахунку пенсії позивача індексації пенсії, що може бути предметом нового адміністративного позову, проте не стосується судового контролю за виконанням рішення суду у межах даної справи.
На підставі наведеного, суд першої інстанції, в межах наданого йому права нормами КАС України, дійшов вірних висновків щодо встановлення відповідачу нового строку для подання звіту стосовно виконання судового рішення у даній справі.
Разом з тим, з огляду на те, що звіт ГУ ПФУ в Миколаївській області, поданий на виконання судового рішення від 06.05.2024, частково прийнятий судом першої інстанції (стосовно здійснення перерахунку пенсії), а в іншій частині управлінню надано новий строк для подання звіту, в силу приписів ст.382-3 КАС України відсутні підстави для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального закону та вирішив питання по суті правильно, тому ухвали суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягають залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року та від 16 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Яковлєв