П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5540/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Лук'янчук О.В., розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 р. позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не сплачено судовий збір відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір», а також пропущено строк звернення до суду.
Так, відповідно до ст. 5 Закону України “Про судовий збір» пільги щодо сплати судового збору відносно апелянта не передбачені.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовом заявлено три вимоги немайнового характеру.
Згідно п.1 ч.3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року - 3028 грн. 00 коп.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закона України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 4360,32 грн ((3028 х 0,4) х 3 х 150% х 0,8%).
Апелянтом ж надано платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Отже для розгляду апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 2906,88 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок № A678999980313101206081015758, отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 37607526), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Натомість апелянтом в апеляційній скарзі зазначено про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня та має забезпечувальний (довольчий) фінансовий орган, а тому лише за наявності бюджетних асигнувань реалізовує відповідні видатки за їх цільовим призначенням.
Вивчивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, апелянт не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 19.09.2022 року по справі №200/11087/20-а, від 19.09.2022 року по справі №280/8691/20, котрі відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
До того ж, на думку апеляційного суду, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України “Про судовий збір» та/або КАС України не внесено та не змінено порядок сплати судового збору.
До того ж, апелянтом не надано доказів того, що станом на дату ухвалення судового рішення по суті спору його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: “В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (п.п. 12 пункту D).
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Суд звертає увагу на те, що, держава має дотримуватися принципу “належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відсутні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Крім того, суд зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 пропущено строк на апеляційне оскарження рішення від 03.07.2025 року.
Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, Військова частина НОМЕР_1 вперше подала апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ч.ч.1,2 ст.295 КАС України.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025 року вказана апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду.
Станом на 20.08.2025 року ухвала про залишення апеляційної скарги без руху виконана не була, а тому ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
24.08.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 вдруге подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі, з-поміж іншого, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт зазначає, що вперше апеляційна скарга подана у строк, визначений КАС України, але через відсутність коштів, призначених для сплати судового апелянт був позбавлений можливості реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України, що призвело до повернення скарги, тому скаржником ставиться питання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
При цьому, апелянт просить враховувати, що повторно апеляційна скарга подається в найкоротший термін після повернення первісної апеляційної скарги.
Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до наступного.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Апеляційний суд враховує, що в силу положень ч. 8 ст. 169 КАС України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до апеляційного суду в порядку, встановленому законом.
Вказані положення адміністративного процесуального законодавства не містять застережень щодо строку, протягом якого допускається повторне звернення із апеляційною скаргою.
Водночас, на переконання апеляційного суду, реалізація права учасника на повторне апеляційне оскарження судового рішення має відбуватись у розумний строк.
Суд враховує, що апелянт подав первісну апеляційну скаргу у строк, встановлений ст.295 КАС України, а після повернення вказаної апеляційної скарги повторно звернувся до суду через чотири дня, що свідчить про відсутність зволікань апелянта у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення. Однак, з огляду на те, що скаржником не повністю усунуто недоліки вперше поданої апеляційної скарги; суд доходить до висновку, що вказані обставини окремо не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, на можливість поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів доплати судового збору в розмірі встановленому ухвалою суду протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а якщо заяву про поновлення строку не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними, то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лук'янчук