27 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28180/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року в адміністративній справі №160/28180/24 (головуючий суддя першої інстанції - Серьогіної О.В.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №771/2 від 09.10.2024 року в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв'язку з мобілізацією;
скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою, яка на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки він є студентом денної форми навчання Криворізького національного університету та на підставі даних, що містяться в єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», про що ним засобами поштового зв'язку Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу: АДРЕСА_1 та Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу: АДРЕСА_2 . 02.10.2024 року направлено заяву на відстрочку у відповідності до вимог чинного законодавства, до якої було додано: копію паспорту на ім'я ОСОБА_1 ; копію військового квитка серії НОМЕР_2 ; копію довідки №264336 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Вказана заява отримана з додатками отримана адресатами, що підтверджується відповідними поштовими накладними. 04.10.2024 року позивача доставлено в ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення своїх військово-облікових даних щодо його навчання та внесення відповідних даних про відстрочку до військово-облікового документу. Не зважаючи на наявність обставин, згідно яких позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 змушували позивача розписатись про отримання повістки з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, від чого останній категорично відмовився, наголосивши, що він є студентом денної форми навчання Криворізького національного університету, що не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», у зв'язку із чим, не може бути мобілізованим. Після чого, позивачу повідомлено, що згідно вищевказаного списку начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 видано наказ «Про призов та відправку у військові частини військовозобов'язаних (резервістів), призваних під час загальної мобілізації», відповідно до якого останнього було призвано на військову службу під час мобілізації і він підлягає відправці до військової частини. У подальшому, позивач був доставлений до військової частини НОМЕР_1 , де перебуває до цього часу. Позивач не погоджується із наказом року в частині призову позивача на військову службу, у зв'язку з мобілізацією та наказом в частині зарахування позивача до особового складу військової частини, а тому просить суд задовольнити адміністративний позов.
Військова частина НОМЕР_1 надала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
02.10.2024 року позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засобами поштового зв'язку направив Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу: АДРЕСА_1 та Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу: АДРЕСА_2 , заяву про надання відстрочки, як особі, яка на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки він є студентом денної форми навчання Криворізького національного університету.
До вказаної заяви було додано: копію паспорту на ім'я ОСОБА_1 ; копію військового квитка серії НОМЕР_2 ; копію довідки №264336 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Вказана заява отримана з додатками адресатами 04.10.2024 року та 06.10.2024 року, що підтверджується відповідними поштовими накладними AWB # 30011135 та AWB # 30011136.
04.10.2024 року ОСОБА_1 доставлено в ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення своїх військово-облікових даних.
У відповідності до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07.10.2024 року № 1372, рядовий ОСОБА_1 , 1979 року народження, ВОС 790 відправлений у складі команди до Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №771/2 від 09.10.2024 року призвано ОСОБА_1 на військову службу у зв'язку з мобілізацією.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.10.2024 року № 443 рядового ОСОБА_1 призваного по мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_6 з 09.10.2024 року зараховано до списків особового складу військової частини на всі види грошового забезпечення.
Не погоджуючись із наказом року в частині призову на військову службу у зв'язку з мобілізацією та наказом в частині зарахування до особового складу військової частини, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Щодо наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №771/2 від 09.10.2024 року в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв'язку з мобілізацією.
Відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 року (далі - Закон № 2232-XII).
Частинами 1, 2, 4 - 6 статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Стаття 1 цього Закону передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно з ч.5 ст.4 Закону № 3543-ХІІ вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
За змістом ст.2 Закону №3543-ХІІ правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Крім того, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Частина 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Згідно з ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За змістом ч.9 ст.1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно із положеннями п.1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
На підставі абз. 9 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів №154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (надалі Положення) районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до положень п.9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, тобто від 30.12.2022 року) (далі - Порядок №1487).
Згідно абз. 1 п.2, п.3, п. 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За приписами абз. 1 п. 16, абз. 1 п. 20 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 Додатку 2 до Порядку №1487 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 02.10.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засобами поштового зв'язку направив Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 та Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації разом із відповідними документами, що підтверджується відповідними поштовими накладними AWB # 30011135 та AWB # 30011136.
Так, позивачем було порушено процедуру отримання відстрочки від мобілізації, яка полягала в особистому прибутті до ІНФОРМАЦІЯ_7 з паспортом громадянина України та поданні відповідної заяви з усіма документами.
Таким чином, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №771/2 від 09.10.2024 року в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв'язку з мобілізацією, оскільки на момент його прийняття у позивача відсутня належним чином оформлена відстрочка від мобілізації з дотриманням законодавчо встановленої процедури.
Щодо наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини.
Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 року №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 року за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України.
Відповідно до п.1, п.3 Розділу XII Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.
Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У відповідності до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07.10.2024 року № 1372, рядовий ОСОБА_1 , 1979 року народження ВОС 790 відправлений у складі команди до військової частини НОМЕР_1 .
Відтак, командир Військової частини НОМЕР_1 при прийнятті наказу від 09.10.2024 року № 443 (по стройовій частині), яким військовослужбовця зараховано до списків особового складу військової частини, діяв у відповідності до п.14 Розділу ІІ Інструкції №280.
Таким чином, Військова частина НОМЕР_1 не мала права не зарахувати ОСОБА_2 до особового складу та не призначення на посаду, адже наказ про зарахування його до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та призначення на посаду, винесено відповідно до приписів законодавства.
З урахуванням наведеного підстави вважати дії командування Військової частини НОМЕР_1 протиправним при зарахуванні до списків частини відсутні.
Крім того, зазначений наказ вже реалізований, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.
У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19, від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14 липня 2021 року у справі № 9901/96/21, від 27 жовтня 2022 року у справі № П/9901/97/21).
Отже, скасування після його реалізації та вичерпання своєї дії оскаржуваного позивачем акту індивідуальної дії про прийняття на військову службу за призовом до військової частини, порушить стабільність публічно-правових відносин та принцип правової визначеності.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/28180/24 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/28180/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко