27 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28180/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року в адміністративній справі №160/28180/24 (головуючий суддя першої інстанції - Серьогіна О.В.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
22.10.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Субботін Геннадій Геннадійович звернувся через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із позовною заявою від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити Військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, іншого навчального центру до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обгрунтування вказаної заяви зазначено, що представником позивача подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а саме: позивача може бути переміщено до іншої військової частини як наслідок з'являться 2 накази на переведення та на зарахування до особового складу військової частини, які не пов'язані з даними позовними вимогами та виникне необхідність подання позову про скасування даних наказів. Позивача може бути переміщено до іншої військової частини в зону бойових дій. Переміщення позивача в зону бойових дій значно збільшує шанс летальних наслідків (смерті) позивача, а у випадку настання таких обставин відновлення порушених прав позивача стане неможливим. Вважає, що оскарження до суду дій відповідача не зупиняє їх дії, при цьому у разі не вжиття судом заходу забезпечення позову шляхом заборони командиру та уповноваженим посадовим особам Військової частини НОМЕР_1 , а також командирам та уповноваженим посадовим особам інших військових частин Збройних сил України вчиняти дії щодо переміщення (направлення) позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішення суду у цій справі, дійсно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Враховуючи викладене, просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, а саме заборони переміщувати позивача до іншого місця служби або іншої військової частини, іншого навчального центру до набрання законної сили рішення суду у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 ролку у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Субботіна Геннадія Геннадійовича про забезпечення позову в адміністративній справі №160/28180/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Апеляційна скарга фактично обґрунтована очевидністю протиправності наказів ІНФОРМАЦІЯ_3 , а у подальшому і командира військової частини, як такого, що прийнятий на підставі та на виконання наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Переміщення позивача в зону бойових дій значно збільшує шанс летальних наслідків (смерті) позивача, а у випадку настання таких обставин відновлення порушених прав позивача, які є очевидними, стане неможливим. Отже, ухвала про забезпечення позову фактично буде діяти максимум до цієї дати. А зважаючи, що строк перебування позивача у навчальному центрі спливає 09.11.2024 року, то існує реальна загроза його життю та здоров'ю.
Відповідачі не надали суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.
Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Відтак, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.
Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
забороною відповідачу вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суддя має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
В той же час, відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Отже, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 днів та у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України військовий стан продовжено, в тому числі, по теперішній час.
Таким чином, на час проходження позивачем служби та на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю.
Слід звернути увагу на те, що у заяві позивач фактично просить суд заборонити Військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, іншого навчального центру в умовах воєнного стану приймати накази щодо його переміщення, відкомандирування, переводу, оскільки вказані дії можуть здійснюватися лише на виконання відповідних наказів.
З урахуванням наведеного, відсутні наявні обставини для застосування заходів забезпечення позову, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/28180/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/28180/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко