27 серпня 2025 р. Справа № 520/8085/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 р. (ухвалене суддею Бідонько А.В.) по справі № 520/8085/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України Харківської області про відмову в перерахунку пенсії № 7178-7123/ К-02/8-2000/25 від 12.03.2025 р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 60 % грошового забезпечення за період з 06.09.2023 р. по 01.01.2025 р. на підставі додатково поданих документів (витягу з протоколу № 4452 від 11.12.2024 р. засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії) та здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії за період з 06.09.2023 р. по 01.01.2025 р. однією сумою.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 р. та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 “Про загальну мобілізацію", відповідно до наказу №47 від 12.05.2022 р. в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 , 1973 р.н. РНОКПП № НОМЕР_2 призначено офіцером групи логістики військової частини НОМЕР_1 , військово-облікова спеціальність (ВОС) - НОМЕР_3 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_1 12.05.2022 р. м. Харкова.
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 66 від 05.09.2023 р. лейтенанта ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», звільнено з військової служби у відставку за підпунктом “б» (за станом здоров'я-на підставі висновку (постанови) військово- лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку).
26.07.2023 р. госпітальна військово-лікарська комісія терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_5 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_5 від 22.07.2023 р. № 5292 з метою визначення ступеня придатності до військової служби провела медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого складено Свідоцтво про хворобу № 1612, в якому зазначено: 12. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Гіпертонічна хвороба третьої стадії, третього ступеню, ризик дуже високий. Дисициркуляторна гіпертонічна, атеросклеротична енцефалопатія другої стадії, наслідки перенесеного інсульту (за даними МРТ) з кістозно-гліозними змінами лівої тім'яної ділянки з правобічною пірамідною недостатністю, вестибуло-атактичним синдромом. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість зі стійким зниженням слуху на обидва вуха, при сприйняти шепітної мови на відстані 3 метри. Захворювання, ТАК, пов'язані із проходженням військової служби. Аліментарне ожиріння першого ступеню. Захворювання, НІ, не пов'язане із проходженням військової служби. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо. На підставі статей 39 а, 41 б графи III Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Свідоцтво про хворобу № 1612 від 26.07.2023 р., затверджене 09.08.2023 р. стало підставою проведення 04.10.2023 р. первинного огляду медико-соціальною експертною комісією під час якого встановлено з 19.09.2023 р. третю групу інвалідності “Захворювання ТАК, пов'язані з проходженням військової служби» (виписка серії 12 ААВ №689368).
3 06.09.2023 р. ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності третьої групи отриманої в період проходження військової служби, відповідно до Закону № 2262-ХII, на підставі виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 04.10.2023 р. серія 12 ААВ № 689368, з урахуванням 40 % грошового забезпечення.
12 Регіональною військова-лікарською комісією 11.12.2024 р. переглянуто встановлений причинний зв'язок захворювання позивача, внесла зміни до п. 12 Свідоцтва про хворобу № 1612 від 26.07.2023 р., затвердженого 09.08.2023 р., та виклала п. 12 Свідоцтва про хворобу № 1612 від 26.07.2023 р., затвердженого 09.08.2023 р., в наступній редакції : “ 12. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Гіпертонічна хвороба третьої стадії, третього ступеню, ризик дуже високий. Дисициркуляторна гіпертонічна, атеросклеротична енцефалопатія другої стадії, наслідки перенесеного інсульту (за даними МРТ) з кістозно-гліозними змінами лівої тім'яної ділянки з правобічною пірамідною недостатністю, вестибуло-атактичним синдромом. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість зі стійким зниженням слуху на обидва вуха, при сприйняти шепітної мови на відстані 3 метри. Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Позивачу повторно проведено огляд медико-соціальною експертною комісією, під час якого встановлено з 11.12.2024 р. третю групу інвалідності “Захворювання, ТАК, пов'язані з захистом Батьківщини», що підтверджується випискою серії 12 ААГ № 967575.
27.01.2025 р. позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якій просив провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 60% грошового забезпечення за період з 06.09.2023 р. по 01.01.2025 р., на підставі додатково поданих документів (витягу з протоколу № 4452 від 11.12.2024 р. засідання 12 Регіональна військова-лікарська комісія та здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії за період з 19.09.2023 року по 01.01.2025 р. однією сумою.
Листом № 7178-7123/К-02/8-2000/25 від 12.03.2025 р. Головне управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача, що у зв'язку з отриманням інвалідності 3 групи, пов'язаної із захистом Батьківщини, яка підтверджена випискою з акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 24.12.2024 р., серія 12 ААГ № 967575 та на підставі посвідчення інваліда війни 3 групи, яке видане 25.12.2024 р., головним управлінням з 01.01.2025 р. проведено перерахунок пенсії позивача як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи:- відповідно до пункту а статті 21 Закону № 2262-ХII пенсію по інвалідності призначено у розмірі 60 % грошового забезпечення. Також позивачу повідомлено, що відсутні підстави для перерахунку пенсії за період з 06.09.2023 р. по 01.01.2025 р., з урахуванням 60% грошового забезпечення.
Не погоджуючись із вищевказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку зі зміною причини інвалідності, а саме: з III групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби на III групу з 11.12.2024 р. захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини, відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серія 12 ААГ № 967575 відповідачем правомірно здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2025 р., з урахуванням 60% грошового забезпечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25.03.1992 р. (в подальшому - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно із ст. 18 Закону № 2262-ХІІ, пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Статтею 20 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії: а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.
Відповідно до ст. 21 Закону № 2262-ХІІ, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Згідно із ст. 26 Закону № 2262-ХІІ, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 р. № 3-1 (в подальшому - Порядок № 3-1).
Пунктом 1 Порядку № 3-1 визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до п. 2 Порядку № 3-1, заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Згідно із п. “е» ч. 1 ст. 50 Закону № 2262-ХІІ, особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю після закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби чи внаслідок нещасного випадку або захворювання, що мали місце після звільнення їх зі служби, пенсії відповідно до цього Закону призначаються з дня встановлення їм інвалідності.
Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Судовим розглядом встановлено, що з 06.09.2023 р. ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності третьої групи, отриманої в період проходження військової служби, відповідно до Закону № 2262-XII, на підставі виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 04.10.2023 р., серія 12 ААВ № 689368, з урахуванням 40 % грошового забезпечення.
Внаслідок повторного огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено позивачу з 11.12.2024 р. третю групу інвалідності “Захворювання, ТАК, пов'язані з захистом Батьківщини», що підтверджується випискою серії 12 ААГ № 967575.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про відмову в перерахунку пенсії № 7178-7123/ К-02/8-2000/25 від 12.03.2025 р., оскільки з 06.09.2023 р. пенсія позивачу призначена на підставі акту медико-соціальною експертної комісії від 04.10.2023 р., серія 12 ААВ № 689368, який ні ким не скасований та є чинним, а актом медико-соціальної експертної комісії від 24.12.2024 р., серія 12 ААГ № 967575 група інвалідності третьої групи встановлена позивачу з 11.12.2024 р. за захворюванням ТАК, пов'язаним з захистом Батьківщини, а не з 06.09.2023 р.
Оскільки судом відмовлено в задоволенні основної позовної вимоги, то відсутні підстави для задоволення похідних позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 60 % грошового забезпечення за період з 06.09.2023 р. по 01.01.2025 р. на підставі додатково поданих документів (витягу з протоколу № 4452 від 11.12.2024 р. засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії) та здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії за період з 06.09.2023 р. по 01.01.2025 р. однією сумою.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 р. по справі № 520/8085/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич