27 серпня 2025 р. Справа № 520/1360/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Калиновського В.А. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 року (ухвалене суддею Супрун Ю.О.) в справі № 520/1360/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 25.12.2024 р. №963110185380 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: стаж роботи на посаді судді 33 роки 1 місяць 9 днів; половина строку навчання 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби 07 місяців 11 днів; період проходження строкової служби в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні; стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області - 4 роки 1 місяць 23 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 25.10.2024 р. перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 100% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року 3028 гривень, з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 р. частково задоволено адміністративний позов, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 25.12.2024 р. №963110185380 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: стаж роботи на посаді судді - 33 роки 1 місяць 9 днів; половина строку навчання - 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби - 07 місяців 11 днів; період проходження строкової служби в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні; стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області - 4 роки 1 місяць 23 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 25.10.2024 р. перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р. 3028 гривень та, з урахуванням зарахованого стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, з урахуванням проведених виплат; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З наведених вище правових норм вбачається, що збільшення розміру складових суддівської винагороди з 01.01.2021 року не відбувалося, у зв'язку з чим на даний момент немає підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В результаті розгляду матеріалів електронної справи встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці призначено, з урахуванням періодів роботи на посадах судді з 25.09.1991 р. по 30.09.2024 р. Стаж на посаді судді заявника становить 32 роки 11 місяців 6 днів. До заяви №3575 від 19.12.2024 р. не долучено інші документи, які б давали право на перевизначення суддівського стажу та розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Враховуючи зазначене, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 25.12.2024 р. правомірно відмовлено в проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю права на даний вид перерахунку відповідно поданих заявником документів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 25.10.2024 р. отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII.
19.11.2025 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через Дергачівський відділ обслуговування громадян Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій просив: зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: стаж роботи на посаді судді - 33 роки 1 місяць 9 днів; половина строку навчання - 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби - 07 місяців 11 днів; період проходження строкової служби в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні; стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області - 4 роки 1 місяць 23 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 2 роки. Здійснити, ОСОБА_1 , з 25.10.2024 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 100 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р. - 3028 гривень, з урахуванням проведених виплат.
За принципом екстериторіальної підсудності заяву розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та за результатом розгляду прийнято рішення 25.12.2024 року №963110185380, яким було відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю права на даний вид перерахунку відповідно поданих заявником документів.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для зарахування до стажу роботи позивача на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: стаж роботи на посаді судді - 33 роки 1 місяць 9 днів; половина строку навчання - 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби - 07 місяців 11 днів; період проходження строкової служби в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні; стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області - 4 роки 1 місяць 23 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки та наявності підстав для здійснення перерахунку довічного грошового утримання позивача у відставці з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р. у розмірі 3028 грн.
Суд апеляційної інстанції частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII (в подальшому - Закон № 1402-VIII).
Відповідно до ст. 4 Закону № 1402-VІІІ, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Частиною 2 статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Така правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 22.11.2018 р., яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 р. в справі №9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину 2 статті 137 Закону №1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону СРСР від 04.08.1989 р. № 328-I “Про статус суддів в СРСР», яка була чинною як на час призначення ОСОБА_1 на посаду народного судді. Зокрема, народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.
Судовим розглядом встановлено, що, згідно із записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 07.05.1979 р. та послужного списку, ОСОБА_1 з 01.08.1985 р. по 01.08.1987 р. працював на посаді слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського виконавчого комітету Харківської області (2 роки). Отже, зазначений стаж роботи підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді як стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
Під час роботи ОСОБА_1 на посаді судді набрав чинності Закон України від 15.12.1992 р. № 2862-ХІІ “Про статус суддів» (в подальшому - Закон 2862-XII), діяли Указ Президента України від 10.07.1995 р. № 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 43 Закону 2862-XII, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Таким чином, враховуючи положення абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону № 2862-XII, відповідно до наявних у копії послужного списку ОСОБА_1 записів до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж роботи ОСОБА_1 на посадах: слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області з 02.08.1987 р. по 09.11.1990 р., з 10.11.1990 р. по 12.09.1991 р., заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області.
Отже до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню додатково 4 роки 1 місяць 10 днів.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Після втрати чинності статтею 1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності врегульовувалося Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545 п. 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" доповнено абзацом такого змісту: "До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби". Зазначена Постанова Кабінету Міністрів України втратила чинність 01 січня 2012 року.
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України №1402-VI, визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі Закон №2453-VI), крім положень, зазначених у п.п.7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до п. 11 "Перехідних положень" Закону №2453-VI, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно пункту 34 абзацу 4 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України №1402-VI, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Таким чином, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України №2453-VI, передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, а також проходження строкової військової служби.
Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2018 р. у справі №9901/382/18, в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 р. у справі №607/8578/17.
Судовим розглядом встановлено, що з 14.05.1979 р. по 24.05.1981 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу, про що свідчить записи у копії військового квитка серії НОМЕР_2 , трудовій книжці та послужному списку позивача. Крім того, у військовому квитку зазначено, що ОСОБА_1 з 26.12.1979 р. по 24.05.1981 р. приймав участь в бойових операціях в Демократичній Республіці Афганістан.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються, в тому числі, учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу PCP (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників) працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу PCP проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 63 від 08.02.1994 р. “Про організаційні заходи щодо застосування Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та - затвердженого нею Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького 1 складу і військовослужбовців Міністерства ' внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього СРСР, проходили службу в період із квітня 1979 року по грудень 1989 року.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» № 393 від 17 липня 1992 року встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, в тому числі, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах держаної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органу внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, установлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» № 393 від 17.07.1992 р. передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, в тому числі, участь у бойових діях у воєнний час.
Відповідно до постанови Верховної Ради України “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» від 12.09.1991 р. №1545-XII, до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу PCP з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, якщо вони не суперечать Конституції і Законам України.
Згідно із пп. “а» п. 1 постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР “Про пільги військовослужбовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім'ям» від 17.01.1983 р. № 59-27, передбачено зарахування до вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні.
Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що до страхового стажу позивача повинно бути враховано період з 14.05.1979 р. по 25.12.1979 р. (07 місяців 11 дні) - строкова військова служба, а також період з 26.12.1979 р. по 24.05.1981 р. (04 роки 02 місяці 24 дні) - строкова служба в Демократичній республіці Афганістан.
Судовим розглядом встановлено, що з 01.09.1981 р. по 29.06.1985 р. позивач навчався за денною формою у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського (з 20.03.1991 р. - Українська юридична академія імені Ф.Е. Дзержинського).
Отже, до стажу ОСОБА_1 , який дає йому право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби - 07 місяців 11 дні, строкова служба в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні та половина строку навчання - 1 рік 10 місяців 29 днів.
Крім того, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 22.10.2024 року № 3068/0/15-24 позивача звільнено з посади судді Дергачівського районного суду Харківської області. Вищою радою правосуддя було встановлено, що станом на 22 жовтня 2024 року загальний стаж роботи позивача, що дає йому право на відставку становить 43 роки 1 місяці та 28 днів, з яких, стаж роботи на посаді судді - 33 роки 1 місяць 9 днів; половина строку навчання - 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби - 2 роки 10 днів; стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області - 4 роки 1 місяць 10 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 2 роки. Це рішення Вищої ради правосуддя є чинним. Доказів протилежного учасниками справи не надано.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що до стажу роботи позивача на посаді судді, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді - 33 роки 1 місяць 9 днів; половина строку навчання - 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби - 07 місяців 11 днів; період проходження строкової служби в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні; стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області - 4 роки 1 місяць 23 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 2 роки.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 25.12.2024 року №963110185380 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадового окладу, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р. 3028 грн., з урахуванням проведених виплат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 142 Закону № 1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (ст. 135 Закону № 1402-VІІІ).
Частинами 2, 3 статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Отже, Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, насамперед залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожитковому мінімуму, правова основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень встановлені Законом України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 р. № 966-XIV (в подальшому - Закон № 966-XIV).
Згідно із ст. 1 Закону № 966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 966-XIV, прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум, зокрема, працездатних осіб з 1 січня становить 2270 гривень, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 3028 гривня, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.
Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 р. встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Зазначене положення ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинним, Конституційним Судом України не визнавалося таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), а тому підстави для застосування прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб з 01.01.2024 р. у розмірі 3028 грн. для визначення базового розміру посадового окладу судді відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 р. у справі № 240/9028/24.
Так, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Разом з тим, починаючи з 2021 року законодавець у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цим законом не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року, Велика Палата Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 р. у справі № 240/9028/24 зробила правовий висновок, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом, розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р. 3028 грн.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 25.10.2024 р. перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р. 3028 гривень, з урахуванням проведених виплат, та ухвалити в скасованій частині постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 р. залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 в справі № 520/1360/25 скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 25.10.2024 р. перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом, розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р. 3028 гривень, з урахуванням проведених виплат.
Ухвалити в скасованій частині постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 в справі № 520/1360/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді В.А. Калиновський О.А. Спаскін