27 серпня 2025 р.Справа № 440/15510/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2025, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/15510/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі № 440/15510/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в м. Києві о/р №163950018097 від 17.04.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві повторно розглянути ОСОБА_1 за призначенням / перерахунком пенсії від 11 квітня 2024 року, з урахуванням висновків суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в м. Києві залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 по справі № 440/15510/24 залишено без змін.
30.06.2025 ОСОБА_1 подала до Полтавського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просила визнати рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 29.05.2025 протиправним та таким, що порушує її право на перерахунок пенсії по інвалідності, а також постановити окрему ухвалу про притягнення до відповідальності осіб, рішення яких визначаються протиправними, зобов'язати відповідних осіб вжити заходів щодо усунення порушення закону та конституційного права ОСОБА_1 на державну пенсію.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України повернуто заявнику без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 по справі №440/15510/24 та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована незгодою з висновком суду першої інстанції щодо пропуску заявницею 10-ти денного строку, передбаченого ч. 4 ст. 383 КАС України та не надання доказів направлення копії заяви до ГУ ПФУ в Полтавській області. Пояснила, що про порушення своїх прав дізналася після отримання рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 29.05.2024, яке 13.06.2025 отримала рекомендованим листом.
Також вказує, що в якості доказу направлення ГУ ПФУ в Полтавській області копії поданої нею заяви в порядку ст. 383 КАС України, надавала до суду першої інстанції останній лист такої заяви із відбитком штампу вхідної кореспонденції ГУ ПФУ в Полтавській області, датованим 27.06.2025.
Відтак, на переконання ОСОБА_1 , нею було дотримано вимоги п. 10 ч.2 та ч. 3 ст. 383 КАС України.
ГУ ПФУ в Полтавській області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом установлено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі № 440/15510/24 набрало законної сили.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.06.2025 №1600-0307-8/43545 ОСОБА_1 направлено рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №163950018097 від 29.05.2025 про відмову у перерахунку пенсії, який позивач отримала 13.06.2025.
27.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України.
Повертаючи вказану заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заявниця подала заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у справі без додержання вимог частини 3, 4 статті 383 КАС України, а саме з пропуском 10-денного строку, початок якого рахується з дня коли вона дізналась чи повинна була дізнатися про порушення свого права під час виконання рішення суду від 29.01.2025 у справі № 440/15510/24 та без надання доказів надсилання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області поданої нею заяви.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, з таких підстав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною 4 наведеної статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі заяви) у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Верховний Суд, установлюючи момент, з якого належить відраховувати десятиденний строк на звернення позивача до суду з заявою порядку статті 383 КАС України, у постанові від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17 дійшов висновку, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
У постанові від 20.01.2021 (справа № 640/1364/19) Верховний Суд дійшов таких висновків:
«Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов'язково підлягають з'ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку».
Відповідно до частини 1 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами частини 2 статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пунктами 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України в заяві, серед іншого, зазначається інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання, інформація про хід виконавчого провадження
Колегія суддів зазначає, що в порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення суд першої інстанції не надав жодної оцінки поданій ОСОБА_1 заяві з точки зору наявності в ній відомостей, передбачених вказаними пунктами ч. 2 ст. 383 КАС України щодо пред'явлення виконавчого листа до виконання, інформації про хід виконавчого провадження.
Наявність такої інформації відповідно до частини другої статті 383 КАС України є обов'язковою вимогою до заяви, яка подана в порядку статті 383 КАС України.
Водночас, за правилами частини 5 статті 383 КАС України (в редакції, станом на час звернення позивача до суду) у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Отже, першочерговою є перевірка судом відповідності заяви вимогам частини другої статті 383 КАС України і в разі встановлення, що подана заява не відповідає таким вимогам, заява підлягає поверненню саме з таких підстав.
Дослідження питання дотримання строку звернення з заявою у порядку статті 383 КАС України безпосередньо пов'язане з наявністю чи відсутністю відкритого виконавчого провадження, відтак підлягає з'ясуванню після перевірки відповідності заяви вимогам статті 383 КАС України.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 23.02.2024 у справі № 420/5352/22.
Разом з цим, суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, необґрунтовано взяв до уваги дату отримання ОСОБА_1 листа ГУ ПФУ в Полтавській області від 05.06.2025 №1600-0307-8/43545 ОСОБА_1 , яким направлено рішення ГУ ПФУ в м. Києві №163950018097 від 29.05.2025 - 13 червня 2025 року, та дійшов помилкового висновку про те, що, звертаючись до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України 27.06.2025, ОСОБА_1 пропустила 10-денний строку, початок якого слід рахувати з дня коли вона дізналась чи повинна була дізнатися про порушення свого права під час виконання рішення суду від 29.01.2025 у справі № 440/15510/24.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, оскільки повертаючи заяву, суд помилково визначив момент початку обрахунку 10-денного строку звернення до суду із заявою та не з'ясувавши викладеного вище (обставин, передбачених пунктами 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України), передчасно повернув заяву ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.
Відповідно до ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про повернення заяви, поданої позивачем у порядку статті 383 КАС України, а тому ухвалене судове рішення на підставі вимог статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 2 липня 2025 року по справі № 440/15510/24 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст складено 28.08.2025