28 серпня 2025 року справа №360/472/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі № 360/472/25 (головуючий І інстанції Петросян К.Є.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
05 березня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі відповідач або ГУ ДПС у Луганській області), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми “ПС» від 07.10.2024 № 890/12-32-24-02, винесене ГУ ДПС у Луганській області про застосування фінансових санкцій на суму 1360 грн.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що 07.01.2025 позивачем в Електронному кабінеті платника податків було виявлено, що Головним управлінням ДПС у Луганській області 20.09.2024 проведено камеральну перевірку, результати якої оформлено актом № 700/12-32-24-02/ НОМЕР_1 від 20.09.2024 та встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з екологічного податку фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за періоди: 1 квартал 2022 року, 2 квартал 2022 року, 3 квартал 2022 року, 2 квартал 2023 року, чим порушено вимоги підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України.
На підставі акта камеральної перевірки № 700/12-32-24-02/ НОМЕР_1 від 20.09.2024 Головним управлінням ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення - рішення № 890/12-32-24-02 від 07.10.2024, відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкції на суму 1360 грн, відповідно до вимог п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120 ПК України.
Позивачем оскаржено податкове повідомлення - рішення № 890/12-32-24-02 від 07.10.2024 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України від 20.01.2025 № 1733/6/99-00-06-01-02-06 строк розгляду скарги продовжено до 08.03.2025, однак рішенням від 04.03.2025 № 6169/6/99-00-06-01-02-06 у задоволенні скарги позивача відмовлено.
Позивач не погоджується із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним з огляду на те, що відповідачем було порушено строки проведення камеральної перевірки. Крім того, акт перевірки та податкове повідомлення-рішення не надсилались на податкову адресу платника податків, а направлені йому через електронний кабінет, на що позивач не подавав відповідної заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет, що позбавило його можливості у встановлений законом строк подати заперечення.
Крім того, на думку позивача, в нього відсутній обов'язок як сплати екологічного податку так і подання податкової декларації з екологічного податку, що унеможливлює застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності. Податкова звітність позивачем подавалась помилково під впливом неправильних роз'яснень працівників податкової служби, тоді як ОСОБА_1 не є платником екологічного податку з 2017 року і відповідно не має обов'язку подання податкової декларації з екологічного податку. Відтак, на думку позивача, ГУ ДПС у Луганській області не може застосовувати фінансові санкції до позивача у відповідності до п.120.1 ст.120 ПК України.
Також позивач посилається на ту обставину, що через повномасштабну агресією російської федерації проти України, смт. Марківка Старобільського району Луганської області, де був розташований належний ОСОБА_1 офіс, окуповано військами російської федерації, що унеможливило здійснення підприємницької діяльності та офіс був закритий. Восени 2022 року позивач зміг переміститися на підконтрольну частину територію України в м.Харків, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, де почав по можливості відновлювати свою діяльність та при першій же можливості подав податкову звітність, в тому числі і з екологічного податку. При цьому, м.Харків, де проживає наразі позивач, практичного кожного дня піддається ракетним обстрілам, зокрема влітку 2023 року внаслідок пошкодження об'єктів енергетики відбувались постійні перебої зі світлом, внаслідок чого у позивача не було об'єктивної можливості своєчасно подати дану звітність за 2 квартал 2023 року.
Підпункт 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України передбачає звільнення платників податків від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. А листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі № 360/472/25 у задоволенні позову - відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги наведені доводи, які за суттю та змістом відтворюють позовну заяву. Також, в апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції безпідставно не врахував норми ст.112 ПК України щодо звільнення платників податків з тимчасово окупованих територій України від відповідальності, оскільки обставини непереборної сили ( форс-мажор), у зв'язку з введенням на території України воєнного стану через військову агресію російської федерації, який триває безперервно з 24.02.2022 по даний час, є очевидними і відповідно не потребують засвідчення сертифікатом Торгово-промислової палати України, так як є загальновідомими і відповідно до вимог ч.3 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 09.12.2005 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
07.01.2025 позивачем в Електронному кабінеті платника податків було виявлено, що Головним управлінням ДПС у Луганській області 20.09.2024 проведено камеральну перевірку, результати якої оформлено актом № 700/12-32-24-02/ НОМЕР_1 від 20.09.2024 “Про результати камеральної перевірки щодо неподання-несвоєчасного подання податкової звітності з екологічного податку фізичною особо-підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ».
В ході проведення камеральної перевірки податковим органом встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з екологічного податку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за періоди: 1 квартал 2022 року, 2 квартал 2022 року, 3 квартал 2022 року, 2 квартал 2023 року, чим порушено вимоги підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України.
На підставі акта камеральної перевірки № 700/12-32-24-02/2804215479 від 20.09.2024 Головним управлінням ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення - рішення № 890/12-32-24-02 від 07.10.2024, згідно якого до позивача застосовано фінансові санкції на суму 1360 грн.
Позивачем 08.01.2025 вказане податкове повідомлення - рішення № 890/12-32-24-02 від 07.10.2024 оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
Рішенням ДПС України від 20.01.2025 № 1733/6/99-00-06-01-02-06 строк розгляду скарги продовжено до 08.03.2025, однак рішенням ДПС України від 04.03.2025 № 6169/6/99-00-06-01-02-06 у задоволенні скарги позивача відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинами справи, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із вимогами частини першої статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно зі статтею 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.3 статты 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно із статтею102 ПК України контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З наведеного правового регулювання вбачається, що камеральна перевірка з питань своєчасності подання декларації проводиться у строк 1095 днів.
З урахуванням наведеного доводи позивача щодо порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки є необґрунтованими.
Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України).
За приписами пункту 240.1 статті 240 ПК України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Згідно пункту 242.1 статті 242 ПK України об'єктом та базою оподаткування є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (пункт 250. 1 статті 250 ПK України).
Відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПК України якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу.
Матеріалами справи встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля, розташована за адресою: 92400 Луганська область, Старобільський район, селище Марківка вул. Вишнева, 5, яка використовувалась ОСОБА_1 до 24.02.2022 у підприємницькій діяльності. Як стверджує позивач, до 2017 року він здійснював обігрів даної будівлі за допомогою газового конвектора, а тому сплачував екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, внаслідок чого подавав податкову звітність з екологічного податку.
ГУ ДПС у Луганській області було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності, в ході якої встановлено, несвоєчасне подання податкової звітності з екологічного податку фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за періоди: 1 квартал 2022 року, 2 квартал 2022 року, 3 квартал 2022 року, 2 квартал 2023 року, чим порушено вимоги підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 250.2 статті 250 ПК України, зокрема:
граничний термін подання звітності за I квартал 2022 року - 10.05.2022, (з урахуванням вимог п.п.69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні Положення» ПK України - 20.07.2022), фактично декларацію подано - 14.12.2022;
граничний термін подання звітності за II квартал 2022 року - 09.08.2022, фактично декларацію подано - 14.12.2022;
граничний термін подання звітності за III квартал 2022 року - 09.11.2022, фактично декларацію подано - 14.12.2022;
граничний термін подання звітності за II квартал 2023 року - 09.08.2023, фактично декларацію подано - 19.08.2023.
Факт несвоєчасності подання звітності позивачем не заперечується, проте ОСОБА_1 оскаржується винесене контролюючим органом за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення від 07.10.2024 №890/12-32-24-02 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з підстав того, що позивач не є платником екологічного податку з 2017 року, оскільки з цього часу до вказаної будівлі припинено газопостачання шляхом закриття крану на вводі та опломбування, відповідно позивач вважає, що не має обов'язку подавати декларації з екологічного податку.
При цьому, позивачем податкові декларації з екологічного податку подавались протягом 2013 - 2024 років, що не заперечується сторонами по справі. Однак факт подачі зазначених декларацій позивач обґрунтовує допущеною ним помилкою.
Суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки приписи пункту 250.9 ст. 250 ПK України зобов'язують платника податку за фактом припинення газопостачання на об'єкт скласти та направити до контролюючого органу за місцем розташування джерел забруднення заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі, чинне законодавство передбачає обов'язок платника податку подавати податкову декларацію.
Натомість матеріали справи не містять заяви ОСОБА_1 на адресу контролюючого органу про відсутність у нього у спірному періоді (І, ІІ, ІІІ квартали 2022 року та ІІ квартал 2023 року) об'єкта обчислення екологічного податку. Тобто, позивачем не дотримано обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу за місцем розташування джерел забруднення про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку, а тому ОСОБА_1 зобов'язаний був подавати податкові декларації відповідно до вимог пункту 250.9 статті 250 ПК України.
При цьому суд зауважує, що 11.01.2024 позивачем відповідна заява про відсутність у нього об'єкта обчислення екологічного податку була направлена на адресу ГУ ДПС у Луганській області, однак вона стосується виключно відсутності такого об'єкта у 2024 році, тоді як оскаржуване податкове повідомлення рішення стосується періоду І, ІІ, ІІІ квартали 2022 року та ІІ квартал 2023 року.
Доводи позивача про відсутність в акті перевірки об'єктів, які підлягають декларуванню та не визначення правової підстави сплати ОСОБА_1 екологічного податку суд вважає незмістовними, з огляду на те, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано відповідальність у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності з екологічного податку фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 . Тобто, оплата екологічного податку та його розмір не є предметом камеральної перевірки та відповідно цієї справи. До того ж, як зазначено судом, відсутність такого об'єкту у разі неповідомлення про це контролюючий орган, не виключає обов'язку платника подати податкову декларацію, що не було вчинено позивачем.
Таким чином, твердження ОСОБА_1 щодо відсутності у нього обов'язку подавати податкову декларацію з екологічного податку, оскільки він не є платником такого податку, ґрунтуються на помилковому розумінні чинного законодавства.
Що стосується неможливості ОСОБА_1 своєчасно виконати податковий обов'язок щодо дотримання термінів подання звітності внаслідок обставин, спричинених військовою агресію проти України у відповідності до положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
У зв'язку з тим, що в Україні Указом Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» оголошено воєнний стан, з метою забезпечення прав і обов'язків платників податків протягом цього періоду, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07 березня 2022 року, доповнено Підрозділ 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України пунктом 69, згідно з яким установлено тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, здійснювати справляння податків і зборів з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті, який підлягає застосуванню у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225), який набрав чинності 6 вересня 2022 року, відповідно до пункту 1 розділу ІІ якого до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені цим Порядком.
Пунктом 2 розділу II Порядку № 225 визначені підстави неможливості виконання платником податків - фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов'язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 - 102.6.5 пункту 102.6 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Згідно із пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з'явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (пункт 7 розділу ІІ Порядку № 225).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку № 225 платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.
Таким чином, діючим законодавством передбачений механізм звільнення від відповідальності на час дії військового стану у разі неможливості вчасного виконання платником податків своїх податкових зобов'язань, зокрема в частині подання звітності.
Водночас судом встановлено, що ОСОБА_1 до контролюючого органу заява про неможливість виконання ним податкових обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення», в межах Наказу №225 не подавалась. Тобто, позивач не скористався передбаченим механізмом звільнення від відповідальності на час дії військового стану через неможливість вчасного виконання своїх податкових зобов'язань.
Посилання позивача на ту обставину, що ним податкові декларації з екологічного податку були подані за першої можливості не спростовує факту не подання позивачем відповідної заяви з переліком документів, що в подальшому, у разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, було б підставою для не застосування до ОСОБА_1 відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкового обов'язку.
Іншого механізму звільнення від відповідальності чинні норми податкового законодавства не містять.
Пасивна поведінка позивача не свідчить про те, що він зі свого боку вчинив всі необхідні, можливі та залежні від нього дії для недопущення порушення строків подачі податкової звітності.
Викладене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові 19 квітня 2024 року у справі №580/5283/23 (адміністративне провадження № К/990/9569/24).
Не заслуговують на увагу також посилання позивача на наявність обставин, які, на його думку, є підставою для звільнення від відповідальності внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), з огляду на таке.
Засвідчення форс-мажорних обставин і видача сертифіката про настання таких обставин належить виключно до компетенції Торгово-промислової палати України та уповноважених регіональних органів Торгово-промислової палати України.
Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України №671/97-ВР від 02.12.1997 “Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
При цьому сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, який засвідчує обставини непереборної сили (форс - мажор) саме у ОСОБА_1 , останнім не надано.
Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається позивач, не є сертифікатом Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини.
Щодо направлення документів до Електронного кабінету платника податків, суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що акт про результати камеральної перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.10.2024 №890/12-32-24-02 разом з розрахунком штрафних санкцій були направлені до Електронного кабінету ОСОБА_1 листами ГУ ДПС у Луганській області від 20.09.2024 №11591/6/12-32-24-02-09 (квитанція про доставку документів в Електронний кабінет 20.09.2024 11:25) та від 07.10.2024 №11974/6/12-32-24-02-09 (квитанція про доставку документів в Електронний кабінет 07.10.2024 16:06) відповідно.
Позивач зазначає, що він подає звітність в електронній формі та/або пройшов електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, однак заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет не подавав, внаслідок чого повинен отримувати документи від податкового органу у письмовій формі на свою податкову адресу у відповідності із вимогами пункту 42.2 статті 42 ПК України.
Крім того, в заяві від 11.01.2024, яку ОСОБА_1 направляв в електронній формі відповідачу щодо відсутності об'єктів оподаткування екологічним податком, ОСОБА_1 зазначив своє фактичне місце проживання, а тому відповідач, на думку позивача, володіє інформацією щодо місцезнаходження позивача.
Суд зауважує, що за пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.4 вказаної статті платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Відповідно до пункту 42.5 цієї статті, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Отже, документи вважаються належним чином врученими платнику податків лише у разі, якщо таке вручення здійснено в один із таких способів:
- надсилання документа засобами електронного зв'язку з дотриманням спеціального порядку, визначеного пунктом 42.4 статті 42 ПК України;
- направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою (місцезнаходженням) платника податків;
- особисте вручення документа платнику податків або його представнику.
За припсами пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України взяття на облік фізичних осіб - підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Облік самозайнятих осіб у відповідності до пункту 65.2 статті 65 ПК України здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
ОСОБА_1 до контролюючого органу заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет не надавав.
Водночас, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ФОП ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 .
Згідно затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» розділу ІІ Переліку громад, Марківська селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області включена з 24.02.2022 до тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
Тобто, податковою адресою позивача є тимчасово окупована територія, куди направлення документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення неможливе, про що відповідачем складено відповідну довідку.
При цьому, листом від 19.04.2024 № 2354/6/12-32-12-01-06 (тобто до проведення перевірки) ГУ ДПС у Луганській повідомляло ОСОБА_2 про те, що листування буде здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV “Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII “Про електронні довірчі послуги» в порядку, визначеному статтями 42 та 42-1 ПК України.
Також зазначеним листом ГУ ДПС звернуло увагу ОСОБА_1 , що згідно з підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги», та запропоновано у разі бажання отримання в конкретних випадках документів від контролюючого органу поштовим відправленням, підтвердити поштову адресу для листування на підконтрольній території України.
Позивачем відповідь на вказаний лист відповідача надана не була, тобто жодних зауважень проти цього порядку листування не висловлено, що не спростовано ОСОБА_1 в ході розгляду справи.
Оскільки податковою адресою ФОП ОСОБА_1 є тимчасово окупована територія, дії щодо зміни податкової адреси позивачем на час розгляду справи не вчинялись, та на лист відповідача від 19.04.2024 № 2354/6/12-32-12-01-06 позивачем зауваження не висловлено, суд не вбачає порушень прав позивача діями відповідача щодо направлення документів до Електронного кабінету платника податків.
Посилання позивача на ту обставину, що відповідач володів інформацією щодо його місцезнаходження у м.Харків згідно поданої заяви від 11.01.2024 про відсутність об'єктів оподаткування екологічним податком, на увагу не заслуговують, оскільки в ній позивачем вказано м.Харків як адресу проживання. Водночас заява не містить прохання позивача про необхідність здійснення контролюючим органом листування з ним у паперовій формі - рекомендованим листом саме за вказаною адресою.
Крім того суд зауважує, що вказана заява як і інші податкові звітності, зокрема податкові декларації з екологічного податку в спірний період, а також декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця подавались ОСОБА_1 саме через Електронний кабінет.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі № 360/472/25 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі № 360/472/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 28 серпня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Геращенко