27 серпня 2025 року справа №200/7164/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 р. у справі № 200/7164/24 (головуючий І інстанції Буряк І.В. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії ,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якому просила: визнати незаконною та скасувати довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області від 13.08.2024 № 147 про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності; визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо відмови у виплаті грошових коштів згідно заяви-розрахунку від 30.07.2024 поданою щодо виплати грошових коштів по дублікатам листків непрацездатності серії АДУ № 122551, АДУ № 122552 та АДУ № 122553; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути її заяву-розрахунок від 30.07.2024, подану позивачем щодо виплати грошових коштів по дублікатам листків непрацездатності серії АДУ № 122551, АДУ №122552 та АДУ № 122553, з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду, уточненої позовної заяви складеної у відповідності до вимог ст. 160 КАС України та з урахуванням висновків суду викладених у цій ухвалі, разом із доказами її направлення відповідачу та належним чином засвідченої копії паспорту позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2024 процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви продовжено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України, витребувано у відповідача докази у справі, згідно наведеного в ухвалі переліку.
08.11.2024 відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі 200/7164/24. Підставою для задоволення клопотання вказано, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває справа № 160/24435/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року задоволено частково клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про закриття провадження, залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії. Роз'яснено позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції заначив, що в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду є справа № 160/24435/24, в якій 24.09.2024 року відкрито провадження про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав що і у справі №200/7162/24.
Проте, 10.10.2024 позивачем на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду було направлено клопотання про залишення її позовної заяви по справі № 160/24435/24 без розгляду.
На даний час нею на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на адресу Полтавського окружного адміністративного суду направлені відповідні письмові запити про отримання письмових відповідей щодо не розгляду її клопотання від 10.10.2024.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
В обґрунтування зазначено зокрема, що судом першої інстанції було встановлено, що в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду є справа №160/24435/24, в якій 24.09.2024 року відкрито провадження про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав що і у справі №200/7162/24. Позивачем ОСОБА_2 не було повідомлено Донецький окружний адміністративний суд про подачу клопотання про залишення позовної заяви без розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. На момент винесення ухвали Донецьким окружним адміністративним судом 08 листопада 2024 року справа 160/24435/24 знаходилася на розгляді Полтавського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України виходив з того, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду є справа №160/24435/24, в якій 24.09.2024 року відкрито провадження про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав що і у справі №200/7162/24.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України, установлено право на звернення до суду та способи судового захисту і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Процедура і порядок відкриття провадження у справі, повернення позовної заяви або відмова у відкритті провадження у справ встановлені главою 2 КАС України, зокрема:
- позовна заява повертається позивачу, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду (п.5 ч.4 ст. 169 КАС України);
- суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п.4 ч.1 ст. 170 КАС України).
Відповідно до вимог ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п.3 ч.1).
З огляду на положення пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.
Такий правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі №800/411/17.
Системний аналіз приписів п.4 ч.1 ст. 170, ст. 240 КАС України дає підстави для висновку, що якщо провадження у справі відкрито помилково, необхідно розглянути та вирішити питання чи позов підлягає залишенню без розгляду, якщо є інший позов у справі заявлений між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Виходячи зі змісту цієї норми, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність не завершеного розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 9 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Колегія суддів зазначає, що тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 11 квітня 2018 року у провадженні 11-257заі18.
Суд звертає увагу, що предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких витікає право вимоги позивача, на яких позивач їх засновує.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.
Також, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/433/18.
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17 вказав, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Матеріали справи свідчать, що 11.10.2024 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з цим позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про:
-визнання незаконною та скасування довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області від 13.08.2024 № 147 про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності;
-визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо відмови у виплаті грошових коштів згідно заяви-розрахунку від 30.07.2024 поданою щодо виплати грошових коштів по дублікатам листків непрацездатності серії АДУ № 122551, АДУ № 122552 та АДУ № 122553;
-зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву-розрахунок від 30.07.2024, подану позивачем щодо виплати грошових коштів по дублікатам листків непрацездатності серії АДУ № 122551, АДУ №122552 та АДУ № 122553, з урахуванням висновків суду.
При цьому, у позовній заяві позивачем було зазначено, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також немає таких що набрали законної сили, рішень або постанов суду, ухвал про закриття провадження в адміністративних справах з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як встановлено судами, у вересні 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати незаконною та скасувати довідку Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області від 13.08.2024 № 147 про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності;
- визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо відмови у виплаті грошових коштів згідно заяви-розрахунку від 30.07.2024 поданою позивачем щодо виплати грошових коштів по дублікатам листкам непрацездатності серії АДУ № 122551, АДУ № 122552 та АДУ № 122553;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області повторно розглянути заяву-розрахунок від 30.07.2024 поданою позивачем щодо виплати грошових коштів по дублікатам листкам непрацездатності серії АДУ № 122551, АДУ № 122552 та АДУ № 122553 з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 виправлено описку в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 року у справі № 160/24435/24 та передано справу №160/24435/24 за територіальною підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду у порядку п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
10.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про залишення позову без розгляду.
18.10.2024 справа № 160/24435/24 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду , що підтверджується даними реєстрації вхідної кореспонденції.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 прийнято до провадження справу №160/24435/24. Продовжено розгляд справи у порядку, визначеному ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 - за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.12.2024 до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року задоволено клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 160/24435/24, залишено без розгляду позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Колегія суддів зазначає, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали, зазначена ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року у справі № 160/24435/24, не була прийняття судом та не набрала законної сили.
Отже, у цій справі та справі № 160/24435/24 спір є між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що не заперечується позивачем.
Проте, як свідчать матеріали справи, звернення позивача до суду з позовом у цій справі відбулось після подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання про залишення позову без розгляду у справі № 160/24435/24, яке не було розглянуто судом першої інстанції у справі № 160/24435/24 до прийняття ухвали в цій справі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем про вказані обставини не зазначалось у позові та у подальшому суд про це не повідомлявся, навпаки, як зазначалось вище позивачем у позовній заяві було зазначено, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також немає таких що набрали законної сили, рішень або постанов суду, ухвал про закриття провадження в адміністративних справах з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Колегія суддів зазначає, що позивач вказаних обставин не спростовує та доказів в їх спростування не надає.
Колегія суддів зазначає, що позов може бути залишений без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України, яка не передбачає обов'язковість набрання законної сили судовим рішенням у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Такі вимоги передбачені у випадку закриття провадження на підставі статті 238 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність передбаченої пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України підстави для залишення позову без розгляду.
Враховуючи наведене та положення КАС України та зважаючи на вищезазначені вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про залишення позову без розгляду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що виповідано до ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам процесуального права і не може бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, ухвала суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки викладені в судовому рішенні не спростовуються, інші підстави для скасування відсутні.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 р. у справі № 200/7164/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 27 серпня 2025 року
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко