28 серпня 2025 року справа №200/26/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року (повне судове рішення складено 17 березня 2025 року) у справі № 200/26/25 (суддя в І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 07.06.2024 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». На час призначення пенсії його страховий стаж обчислений по 31.03.2022 та згідно розрахунку становить 28 років 2 місяці 4 дні. Коефіцієнт стажу складає 0,28167. Середньомісячний заробіток обчислений із заробітної плати за період з 01.07.2000 по 31.03.2022. Розмір пенсії з 07.06.2024 складає 10686,23 грн. Позивач зауважив, що 11.10.2024 він через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з письмовою заявою та необхідними додатковими документами про перерахунок пенсії за формою, яка є Додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Заява позивача про перерахунок пенсії була розглянута відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян», про що свідчить лист відповідача від 11.11.2024. В листі зазначається, що період роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998 не зараховано до страхового стажу, оскільки до заяви про призначення пенсії додано копію трудової книжки та для зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії страхового стажу необхідно звернутись до органів Пенсійного фонду України з заявою про проведення перерахунку та надати до заяви оригінал трудової книжки. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Позивач зауважив, що вказана протиправна бездіяльність відповідача позбавляє його конституційного права на соціальне забезпечення, яке встановлене ст. 46 Конституції України.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача, які виразилися у неналежному розгляді документів під час призначення ОСОБА_1 пенсії від 07.06.2024.
Зобов'язано Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, зарахувавши з часу призначення пенсії - з 07.06.2024, до його страхового стажу період роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998, з урахуванням висновків суду по цій справі.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Головне управління не порушувало прав позивача на отримання пенсії, а тому суд безпідставно задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення». Звернення позивача від 11.10.2024, зареєстроване за вх. №27212/Т-0500-24, розглянуто відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян», на яке було надано відповідь листом Головного управління від 07.11.2024. Звернення позивача від 15.10.2024, яке зареєстровано за вх. №27468/Т-0500-24, розглянуто відповідачем відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96 «Про звернення громадян», на яке було надано відповідь листом Головного управління від 18.10.2024. Звернення позивача від 11.10.2024, зареєстроване за вх.№27471/Т-0500-24, розглянуто відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян», на яке надано відповідь листом Головного управління від 11.11.2024. За матеріалами пенсійної справи позивача страховий стаж враховано з 01.09.1984 по 31.03.2022 та складає 28 років 2 місяці 4 дні. Відповідач зауважив, що згідно підпункту 2 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку 22-1 передбачено, що документи про стаж визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Постанова 637). Згідно пунктів 1, 2 Постанови 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Період з 01.09.1984 по 10.07.1987 зараховано до страхового стажу позивача згідно з дипломом НОМЕР_1 , період військової служби з 20.11.1987 по 10.11.1989 згідно з військовим квитком НОМЕР_2 , період навчання з 17.01.1990 по 19.02.1990 згідно зі свідоцтвом №257 від 19.02.1990, доданим до заяви про призначення пенсії від 30.01.2024. Періоди роботи з 01.01.1999 по 31.03.2022 зараховано до страхового стажу за даними персоніфікованого обліку. Періоди роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998 не зараховано до страхового стажу, оскільки до заяви про призначення пенсії додано копію трудової книжки. Пенсію позивачу обчислено відповідно до вимог чинного законодавства. В роботу до управління не надходило звернення встановленого зразка позивача про здійснення перерахунку пенсії та відповідне рішення не приймалось. Відповідач закцентував свою увагу на тому, що Додатком 1 до Порядку №22-1 передбачена форма заяви про призначення/перерахунок пенсії. Згідно з п. 2.23 Порядку №22-1 передбачено, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Відповідач зазначив, що реалізація позивачем права на призначення пенсії повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі №1058-ІV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1. Разом з тим, за встановлених у справі обставин позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав.
ОСОБА_1 , є громадянином України.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, яку було призначено від 07.06.2024, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується копією призначення пенсії, версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 14.06.2024.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом та підтверджується наявною в матеріалах справи копією рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії від 06.02.2024 №057050011255, позивач 30.01.2024 звертався із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівник локомотивної бригади та надав наступні документи: копію завіреної трудової книжки, військовий квиток, паспорт, код. До стажу було не зараховано період роботи згідно записів копії трудової книжки, оскільки документ має бути подано в оригіналі. В даному рішенні було зазначено, пільговий стаж позивача є достатнім для призначення пенсії, але йому було відмовлено, враховуючи, що він продовжує працювати за професією, що дає право на пенсію за вислугу років.
Відповідно до наявного в матеріалах справи копії наказу №2 про припинення трудового договору (контракту) від 05.06.2024 ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», позивача було звільнено за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було призначено пенсію за вислугу років з 07.06.2024 по довічно відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується копією призначення пенсії станом на 14.06.2024. При чому, страховий стаж позивача становить 28 років 2 місяці 4 дні.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки форми РС-право, складеної по позивачу, йому було зараховано до його страхового стажу: навчання - з 01.09.1984 по 10.07.1987; військова служба - з 20.11.1987 по 10.11.1989; навчання - з 17.01.1990 по 19.02.1990; робота - з 01.01.1999 по 31.12.2003; з 01.01.2004 по 11.10.2017 та з 12.10.2017 по 31.03.2022.
Позивач, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 11.10.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 11.10.2024 про перерахунок пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998.
Судом встановлено, що позивач 11.10.2024 засобами веб-порталу ПФУ звернувся до відповідача зі скаргою, в якій зазначив, що при розгляді його заяви відповідачем не було враховано 9 років стажу роботи.
Відповідачем була надана відповідь від 07.11.2024, в якій було зазначено про зараховані періоди та загальну кількість страхового стажу позивача, при цьому підстав не зарахування спірного періоду до страхового стажу відповідачем наведено не було.
Також відповідачем від 11.11.2024 було надано ще одну відповідь на звернення позивача від 11.10.2024, в якій він вже зазначив підстави не зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача, зокрема: - «Періоди роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998 не зараховано до страхового стажу, оскільки до заяви про призначення пенсії додано копію трудової книжки. Таким чином, для зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії страхового стажу за період з 20.02.1990 по 31.12.1998 Вам необхідно звернутись до органів Пенсійного фонду України з заявою про проведення перерахунку та надати до заяви оригінал трудової книжки. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Згідно п.17 Постанови 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. Пунктом 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 зі змінами (далі - Порядок №22-1) визначено, що заява про перерахунок пенсії подається заявником особисто до територіального управління через структурний підрозділ, що здійснює прийом та обслуговування осіб або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал). Даний сервіс передбачає подання документів для призначення (перерахунку) пенсії дистанційно в електронному вигляді (заява та копії документів, завірені електронним підписом). Враховуючи зазначене, Ви маєте змогу надати заяву про перерахунок пенсії (допризначення), засобами вебпорталу. Для цього необхідно: - авторизуватись в особистому кабінеті на вебпорталі за допомогою кваліфікованого електронного підпису; в особистому кабінеті на вебпорталі Вам необхідно обрати пункт «Заява на перерахунок пенсії» з подальшим вибором виду заяви. До заяви необхідно додати скановані з оригіналів копії документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізити), а саме: паспорт; ідентифікаційний номер; трудову книжку (оригінал) або довідки що підтверджують трудовий стаж.».
Судом встановлено, що позивачем 15.10.2024 на адресу відповідача засобами вебпорталу ПФУ було надіслано заяву про перерахунок пенсії у відповідності до додатку 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пункт 1.1 розділ 1), відповідно до якої просив зробити перерахунок його пенсії за віком з урахуванням усього періоду часу, який зазначений у трудовій книжці, а саме просив дорахувати при розрахунку пенсії ще 9 років стажу роботи.
Відповідач надав відповідь від 18.10.2024 на зазначене звернення позивача, в якому зазначив, що для долучення документів до матеріалів пенсійної справи позивачу необхідно особисто звернутися до будь-якого структурного підрозділу Пенсійного фонду України або через вебпортал електронних послуг ПФУ або через вебпортал електронних послуг з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Отже з урахуванням вищенаведеного, спірним питанням в зазначеній справі є відмова відповідача у зарахуванні позивачу періоду його трудової діяльності з 20.02.1990 по 31.12.1998.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Гарантії конституційного права людини на соціальний захист розвинене в положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Судом встановлено, що позивач працював робітником локомотивних бригад, організації перевезень за професією помічник машиніста тепловоза, машиніст тепловоза, та йому було призначено пенсію з 07.06.2024, у відповідності до приписів п. а) ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають:
а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи, зокрема для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався за призначенням пенсії 30.01.2024, але Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області своїм рішенням від 06.02.2024 було відмовлено, оскільки на час звернення він ще працював.
Після звільнення позивача за власним бажанням з займаної ним посади від 05.06.2024, йому було призначено пенсію з 07.06.2024, відповідно до наявної в матеріалах справи копії призначення пенсії, в якій зазначено - РІШЕННЯ 057050011255 від 19.06.2024 «про призначення пенсії», орган ПФУ - «5705 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Маріуполь Центральне)».
Слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів, що рішення про призначення позивачу пенсії та й по суті розгляд його документів було проведено іншим Головним управлінням Пенсійного фонду України, а не відповідачем по цій справі.
Статтею 56 Закону №1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру її тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 - 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 (далі - Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, інші документи необхідні для підтвердження трудового стажу лише за відсутності трудової книжки або у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Відповідач, відмовляючи у зарахуванні позивачу до його страхового стажу період роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998, зазначає підставою відмови - надання позивачем копії трудової книжки.
Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) далі Порядок №22-1 (чинною на дату подання позивачем заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Підпунктом 5 п.2.1 Порядку №22-1, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Відповідно до абзацу другого п.2.23 Порядку №22-1, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
В той же час, приписами п.20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на наступне.
Судом встановлено, що позивач в якості доказів щодо свого спірного періоду роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998 надавав довідку при первинному зверненні про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПрАТ «МК «Азовсталь» від 12.02.2024 №03.03.01-132/к, в якій зазначено, що позивач працював повний робочий день в ПрАТ «МК «Азовсталь» за період з 17.01.1990 по 10.12.2017 та виконував роботи у локомотивних бригадах, організації перевезень, забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті за професією, посадою помічник машиніста тепловоза, машиніст тепловоза, підстава ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанова Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992. Довідка складена на підставі особистої картки, особових рахунків, штатного розпису, даних наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємства, технологія виробництва.
Слід зазначити, що приписами ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Матеріали справи не містять доказів щодо проведеної перевірки відповідачем вищезазначеної довідки на відповідність та достовірність зазначених у неї даних.
Варто зауважити, що відповідачем взагалі не надано оцінки даної довідки, оскільки у відповідях на звернення позивача у відзиві на позовну заяву, відповідач тільки акцентує свою увагу на тому, що позивач надав копію завіреної копії його трудової книжки та у суду виникає враження, що відповідач взагалі ігнорує наявність даної довідки, яка підтверджує факт праці позивача у період з 17.01.1990 по 10.10.2017 (до якого входить й спірний незарахований позивачу до його страхового стажу період роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998).
Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі №442/5949/16а прийшов до наступного висновку: «видача уточнюючої довідки передбачена чинним законодавством України і має на меті забезпечення права особи на отримання пенсії, оскільки відомості, які в ній зазначаються, стосуються конкретної особи щодо періоду її роботи і умов праці, у зв'язку з чим при її видачі юридичні особи, установи, організації керуються виключно тими відомостями, які містяться в первинних документах. Тобто, уточнююча довідка є офіційним документом, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України №637, і роботодавець за правильність відомостей зазначених у ній несе відповідальність, у зв'язку з чим підприємство не може на власний розсуд відкликати або скасовувати видану довідку.»
В постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В даному випадку суд не вбачає підстав для відступу від вищезазначених правових висновків в постановах Верховного Суду.
Враховуючи про відсутність зазначеного відповідачем у його чисельних відповідях на звернення позивача щодо недоліків довідки від 12.09.2024, відсутності доказів проведеної перевірки достовірності даних зазначених у цій довідці, а також взагалі не повідомлення позивача про підстави не зарахування йому періоду його роботи під час призначення пенсії станом на 07.06.2024, суд вважає навіть у разі надання позивачем копії завіреної копії його трудової книжки відповідач повинен був розглянути наявну на час призначення позивачеві пенсії - довідки та й зарахувати до його страхового стажу спірний період роботи або ж провести відповідну перевірку, у разі зауважень повідомити належним чином про це позивача для усунення недоліків.
В даному випадку, суд не вбачає підстав для не врахування зазначеної довідки, яка належним чином підтверджує, що позивач у спірний період з 20.02.1990 по 31.12.1998 працював та виконував роботи у локомотивних бригадах, організації перевезень, забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті за професією, посадою помічник машиніста тепловоза, машиніст тепловоза.
Отже з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998 підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 11.10.2024, та як похідна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 11.10.2024 про перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.
Суд вже зазначав по справі, що відповідно до приписів ч.ч.2, 3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
В даному випадку судом встановлено, що права позивача в частині його пенсійного забезпечення, а саме не зарахування відповідачем певного періоду відбулося з часу призначення йому пенсії з 07.06.2024, а не з 15.10.2024, як вважає позивач та в даному разі суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які виразилися у неналежному розгляді документів під час призначення позивачу пенсії від 07.06.2024, та як похідна вимога - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії, зарахувавши до його страхового стажу період роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998 з часу призначення пенсії - з 07.06.2024.
Проте, таких висновків місцевий суд дійшов внаслідок неуважного вивчення матеріалів справи, тому з ними не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
По-перше, матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що вперше позивач звернувся за призначенням пенсії через ВЕБ-портал електронних послуг Пенсійного фонду України 30.01.2024.
Довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №03.03.01-132/к видана ПрАТ «МК «Азовсталь» 12.02.2024, тобто, пізніше факту звернення позивача за призначенням пенсії.
Відтак, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позивач в якості доказів щодо свого спірного періоду роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998 надавав довідку при первинному зверненні про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПрАТ «МК «Азовсталь» від 12.02.2024 №03.03.01-132/к.
По-друге, за наслідками розгляду заяви позивача від 30.01.2024 про призначення пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 06.02.2024 №057050011255.
Згідно нього позивач надав наступні документи: копію завіреної трудової книжки, військовий квиток, паспорт, код.
До стажу було не зараховано період роботи згідно записів копії трудової книжки, оскільки документ має бути подано в оригіналі.
В даному рішенні було зазначено, пільговий стаж позивача є достатнім для призначення пенсії, але йому було відмовлено, враховуючи, що він продовжує працювати за професією, що дає право на пенсію за вислугу років.
Колегія суддів зауважує, що вимоги пенсійного органу щодо подання трудової книжки в оригіналі, а не в копії, відповідають законодавству, що наведено вище.
При цьому з матеріалів пенсійної справи видно, що позивачем дійсно подавалась сканкопія трудової книжки, на внутрішньому боці обкладинки якої міститься запис у вигляді штампу «З оригіналом згідно», яку позивач в додатку до позовної заяви скрив, збільшивши масштаб 1 сторінки.
Відтак, посилання позивача на те, що пенсійним органом беззаперечно прийнято його трудову книжку, є неправдивими.
Слід зауважити, що в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.02.2024 №057050011255 зазначено, що після дооформлення та надходження у трьох місячний строк прийнятих і подання додаткових документів рішення буде переглянуто щодо підрахунку необхідного стажу роботи, підтвердженого в установленому законом порядку.
Доказів подання протягом трьох місяців будь-яких документів, в т.ч. довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПрАТ «МК «Азовсталь» від 12.02.2024 №03.03.01-132/к, позивачем не надано, а в матеріалах пенсійної справи - немає.
Далі, відповідно до наявного в матеріалах справи копії наказу №2 про припинення трудового договору (контракту) від 05.06.2024 ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», позивача було звільнено за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було призначено пенсію за вислугу років з 07.06.2024 по довічно відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується копією призначення пенсії станом на 14.06.2024.
При цьому, призначення пенсії було здійснено без окремої заяви позивача, на підставі доповідної записки працівника пенсійного органу.
З огляду на наявні матеріали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області при призначенні пенсії були використані наявні документи, в т.ч. копія завіреної трудової книжки, а до стажу було не зараховано період роботи згідно записів копії трудової книжки, оскільки документ має бути подано в оригіналі.
З підстав, зазначених вище, колегія суддів не вбачає в таких діях відповідача порушень законодавства.
В подальшому, 11.10.2024 засобами веб-порталу ПФУ позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в якій зазначив, що при розгляді його заяви відповідачем не було враховано 9 років стажу роботи.
В скарзі позивач просив надати йому відповідь у визначений законом термін по електронній пошті за вказаною ним адресою.
Відповідачем була надана відповідь від 07.11.2024, в якій було зазначено про зараховані періоди та загальну кількість страхового стажу позивача, при цьому підстав не зарахування спірного періоду до страхового стажу відповідачем наведено не було.
Також відповідачем від 11.11.2024 було надано ще одну відповідь на звернення позивача від 11.10.2024, в якій він вже зазначив підстави не зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача, зокрема: - «Періоди роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998 не зараховано до страхового стажу, оскільки до заяви про призначення пенсії додано копію трудової книжки. Таким чином, для зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії страхового стажу за період з 20.02.1990 по 31.12.1998 Вам необхідно звернутись до органів Пенсійного фонду України з заявою про проведення перерахунку та надати до заяви оригінал трудової книжки. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Згідно п.17 Постанови 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. Пунктом 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 зі змінами (далі - Порядок №22-1) визначено, що заява про перерахунок пенсії подається заявником особисто до територіального управління через структурний підрозділ, що здійснює прийом та обслуговування осіб або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал). Даний сервіс передбачає подання документів для призначення (перерахунку) пенсії дистанційно в електронному вигляді (заява та копії документів, завірені електронним підписом). Враховуючи зазначене, Ви маєте змогу надати заяву про перерахунок пенсії (допризначення), засобами вебпорталу. Для цього необхідно: - авторизуватись в особистому кабінеті на вебпорталі за допомогою кваліфікованого електронного підпису; в особистому кабінеті на вебпорталі Вам необхідно обрати пункт «Заява на перерахунок пенсії» з подальшим вибором виду заяви. До заяви необхідно додати скановані з оригіналів копії документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізити), а саме: паспорт; ідентифікаційний номер; трудову книжку (оригінал) або довідки що підтверджують трудовий стаж.».
Виходячи зі змісту звернення позивача від 11.10.2024, колегія суддів не вбачає порушення законодавства в тому, що воно було розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, що позивачем 15.10.2024 на адресу відповідача засобами вебпорталу ПФУ було надіслано 2 заяви:
- ВЕБ-05001-Ф-С-24-166762 від 15.10.2024 12:56:43 - з проханням додати документ до пенсійної справи. Згідно матеріалів пенсійної справи, таким документом є довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана ПрАТ «МК «Азовсталь» від 12.02.2024 №03.03.01-132/к.
- ВЕБ-05001-Ф-С-24-166775 від 15.10.2024 13:08:49 - з проханням прийняти заяву. Згідно матеріалів пенсійної справи, такою заявою є заява про перерахунок пенсії у відповідності до додатку 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пункт 1.1 розділ 1), відповідно до якої просив зробити перерахунок його пенсії за віком з урахуванням усього періоду часу, який зазначений у трудовій книжці, а саме просив дорахувати при розрахунку пенсії ще 9 років стажу роботи.
Отже, вперше довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ПрАТ «МК «Азовсталь» від 12.02.2024 №03.03.01-132/к, позивач надав до пенсійного органу 15.10.2024, тобто.
Відповідач надав відповідь від 18.10.2024 на зазначене звернення позивача, в якому зазначив, що для долучення документів до матеріалів пенсійної справи позивачу необхідно особисто звернутися до будь-якого структурного підрозділу Пенсійного фонду України або через вебпортал електронних послуг ПФУ або через вебпортал електронних послуг з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Колегія суддів вбачає в таких діях пенсійного органу порушення прав позивача.
Доводи про те, що заява про перерахунок пенсії не відповідає формі (додатку) не можна вважати обґрунтованими. Зі змісту заяви від 15.10.2024 видно прохання позивача здійснити йому перерахунок пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998.
В цей же день позивачем додано вказану вище довідку, яка відповідає вимогам Порядку № 637 та є документом, що підтверджує його роботу у спірний період.
Таким чином, відповідач повинен був врахувати цю довідку та здійснити перерахунок пенсії.
Відтак, позов підлягав частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог для захисту прав позивача, про який він просив в позову.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Приписами ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень апеляційний суд вважає за необхідне
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які виразилися у неналежному розгляді документів під час призначення позивачу пенсії від 07.06.2024, та як похідна вимога - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, зарахувавши з часу призначення пенсії з 07.06.2024 до його страхового стажу період роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998, з урахуванням висновків суду по цій справі.
Отже, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального законодавства, що обумовлює зміну оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору (за подання апеляційної скарги), за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 200/26/25 - змінити.
Абзаци другий та третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 200/26/25 викласти в наступній редакції:
«Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 15.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 15.10.2024 та здійснити перерахунок його пенсії, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 20.02.1990 по 31.12.1998».
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 200/26/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 28 серпня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
І. Д. Компанієць