Справа № 285/4696/25
провадження № 4-с/0285/9/25
28 серпня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
у складі судді Помогаєва А.В.,
розглянув матеріали скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Звягельського відділу Державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Степанюк Юлії Валеріївни,
25.08.2025 до Звягельського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , у якій вона просить:
- Визнати незаконною та скасувати постанову ВП №78914884 від 21.08.2025 про відкриття виконавчого провадження, винесену державним виконавцем Звягельського відділу Державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Степанюк Юлією Валеріївною;
- Зобов'язати повернути стягувачу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) постанову №2КІ0000122228, видану 15.05.2025, без прийняття до виконання відповідно до вимоги п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження";
- Зобов'язати зняти арешти та розблокувати всі банківські рахунки скаржника.
В обґрунтування скарги вказує, що постановою Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2КІ0000122228 від 15.05.2025, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 грн. Зазначена постанова не набрала законної сили, отже підстави для відкриття виконавчого провадження відсутні.
Дослідивши зміст скарги та наданих доказів, суд дійшов висновку, що скарга не може бути прийнята судом до розгляду, виходячи з наступного.
Скарга містить посилання на ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, яка не може бути застосована до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто зазначеними нормами ЦПК України передбачено можливість оскарження дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у цивільній справі.
Як вбачається з матеріалів скарги 21.08.2025 державним виконавцем Звягельського відділу ДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78914884 з виконання постанови №2КІ0000122228 від 15.05.2025, яка винесена Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення штрафу з ОСОБА_1 у розмірі 1360,00 грн.
Отже постанова №2КІ0000122228 від 15.05.2025, яка знаходиться на виконанні у державного виконавця, видана Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а не ухвалене відповідно до норм ЦПК України.
Як вбачається зі скарги, оскаржувані дії державного виконавця стосуються примусового виконання вищезазначеної постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Тобто зазначеною нормою визначений порядок оскарження рішень суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, за якою адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, стаття 287 КАС України визначений порядок провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця , за якою учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб'єктів їх видання, змісту рішень виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Оскільки у справі, яка розглядається, ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця у зв'язку з примусовим виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, ухваленого не за наслідками розгляду цивільної справи, то суд приходить до висновку про неможливість її розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, оскільки вимоги заявника підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 186, 260, 261, 272, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Звягельського відділу Державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Степанюк Юлії Валеріївни.
Роз'яснити заявнику порядок звернення до суду із зазначеними вимогами в порядку адміністративного судочинства до адміністративного суду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя А.В. Помогаєв