Справа №295/11889/25
1-кс/295/4603/25
28.08.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_3 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №42024060000000060 від 10.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 369-2 КК України,-
До слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира звернувся слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №42024060000000060 від 10.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначив, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024060000000060 від 10.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 в ході спілкування з ОСОБА_6 , не пізніше жовтня 2024 року звернувся до неї з питань можливості організації лікування наявних у нього неврологічних захворюваннях та передав їй медичні документи щодо його лікування в медичних установах, а також запитав у ОСОБА_6 чи зможе він претендувати на встановлення групи інвалідності.
У подальшому, 14.10.2024 близько 18 години під час зустрічі з ОСОБА_6 на площі Соборній м. Житомира перед будинком міського суду, остання повідомила, що з діагнозами по неврології він не може претендувати на ІІ чи ІІІ групу інвалідності. Разом з цим, ОСОБА_6 висунула вимогу ОСОБА_5 надати їй неправомірну вигоду в розмірі 5500 доларів США за фіктивне оформлення йому групи інвалідності.
На виконання зазначеної злочинної вимоги, близько 16 год. 30 хв. 21.10.2024 ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 на вулиці Університетська в місті Житомирі, поблизу КНП «Обласна клінічна лікарня» ім. О.Ф. Гербачевського неправомірну вигоду у сумі 40 000 грн., яку остання мала передати невстановленим особам за оформлення фіктивних документів про проходження лікування ОСОБА_5 в одному з медичних закладів міста Києва. Крім цього, на вимогу ОСОБА_6 . ОСОБА_5 передав їй свою медичну картку для подальшого підроблення в ній документів службовими особами.
Під час наступної зустрічі, на вимогу ОСОБА_6 . ОСОБА_5 передав їй неправомірну вигоду в сумі 20 000 грн. за підроблення документів щодо лікування останнього в період 2021-2022 років, що не відповідає дійсності.
10.12.2024 під час чергової зустрічі на території КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 70, ОСОБА_6 вийшовши з приміщення вказаної лікарні повідомила, що разом з лікарем на ім'я ОСОБА_7 вносить в систему інформацію для отримання ОСОБА_5 фіктивної інвалідності. Також 09.12.2024 лікарем відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради ОСОБА_8 виготовлено довідку ультразвукової доплерографії брахіоцефральних артерій щодо результатів обстеження ОСОБА_5 , яка містить завідомо недостовірні відомості.
Вказані обставини підтверджуються також рапортом заступника начальника відділу Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області, відповідно до якого довідки, видана завідувачем відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради ОСОБА_8 , містить недостовірні відомості, які підтверджують фіктивний діагноз ОСОБА_5 .
09.07.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України. Також цього ж дня працівниками УСР в Житомирській області спільно з СВ (з дислокацією в м. Житомирі) ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому проведено 9 обшуків, у результаті яких виявлено та вилучено речі до документи, за допомогою яких встановлюються обставини, які у відповідності до ст.94 КПК України підлягають доказуванню. Однак, під час проведених обшуків не було відшукано медичні документи (медична карта) ОСОБА_5
26.08.2025 на підставі ухвал Богунського районного суду м. Житомира від 14.08.2025 проведено обшук в приміщенні кабінету № 205 поліклініки № 2 КП «Лікарня № 1» Житомирської міської ради за адресою: м. Житомир, площа Польова, 2, в ході якого серед іншого виявлено та вилучено: належний ОСОБА_9 мобільний телефон Орро А3, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , упакований в сейф-пакет № 100174417.
Зазначений вище телефон має важливе значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024060000000060, оскільки може бути підтвердженням протиправних дій щодо оформлення медичних документів, які містять завідомо недостовірні відомості щодо здійснення лікування та надання медичних послуг, містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту та обставин вчиненого злочину, а тому являються речовими доказами у кримінальному провадженні.
26.08.2025 виявлений та вилучений під час обшуку телефон ОСОБА_9 визнаний речовим доказами у даному кримінальному провадженні.
В судове засідання слідчий не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, у клопотанні просив здійснювати розгляд справи у його відсутність та прокурора, клопотання підтримав у повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не з'явилась, про розгляд клопотання повідомлялась належним чином.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ст. 173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Враховуючи вищезазначене, викладені обставини у клопотанні та долучені до нього докази є обґрунтованим та достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та накласти арешт на вилучене під час обшуку майно, шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу.
Керуючись ст.ст.170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон Орро А3, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , упакований в сейф-пакет № 100174417, який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1