28 серпня 2025 року справа №200/8919/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року (повне судове рішення складено 07 березня 2025 року) у справі № 200/8919/24 (суддя в І інстанції Зеленов А.С.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення до бюджету податкового бору (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010200, код території UA1410210000011148) у сумі 15 112,50 гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач має податковий борг з причини несплати податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, у тому числі податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 15 112,50 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає ті самі доводи, якими вмотивовано позовну заяву.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 13.07.1999 року, номер державної реєстрації 22430170000000303, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Покровська ДПІ (Покровський район), з 16.07.1999, номер взяття на облік 223.
За ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг, який раніше не був заявлений до суду у розмірі 15 112,50 грн та виник з причини несплати податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, у т.ч.:
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010200, код території UA14160210000011148), у сумі 15 112,50 грн, а саме:
4 749,68 грн - нараховано податок на нерухомість, Податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») від 31.10.2023 № 0335944-2414-0537-UA14160210000011148 термін сплати 24.02.2024;
4 384,32 грн - нараховано податок на нерухомість, Податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») від 31.10.2023 № 0335943-2414-0537-UA14160210000011148 термін сплати 24.02.2024;
3 108,82 грн - нараховано податок на нерухомість, Податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») від 31.10.2023 № 0335946-2414-0537-UA14160210000011148 термін сплати 24.02.2024;
2 869,68 грн - нараховано податок на нерухомість, Податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») від 31.10.2023 № 0335940-2414-0537-UA14160210000011148 термін сплати 24.02.2024.
У зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань, ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 12.04.2024 № 000210-1309-0599, яку 16.04.2024 спрямовано на адресу платника засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою вручено 25.04.2024.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення - рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Усупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для своєчасного погашення податкових зобов'язань.
Податковим боргом згідно п. 14.1.175 ст. 14 ПК України є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 ПК України).
У зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань, ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 20.12.2024 № 0000210-1309-0599, яку 16.04.2024 спрямовано на адресу платника засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою вручено 25.04.2024.
Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у адміністративному або судовому порядку сторонами суду не надано, як і не надано доказів її відкликання податковим органом.
Щодо боргу за період 2021 року за податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивач визнав позовні вимоги та долучив до матеріалів справи копії квитанції про сплату податку на суму 7254,00 грн (квитанція від 06.01.2025).
Щодо боргу за період 2022 року за податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.п. 14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 41.4 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно пп. 20.1.34 пункту 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст. 95 Кодексу, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/ емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Виходячи із наведеного, за відповідачем дійсно обліковувався податковий борг, який виник внаслідок не сплати узгодженого податкового зобов'язання, яке не оскаржено відповідачем ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
Проте, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовом не були враховані зміни у законодавстві, які були прийняті у зв'язку із повномасштабним вторгненням Росії на територію України. Позивач не прийняв до уваги пункт 69.22 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, а саме, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Твердження позивача, що у відповідача взагалі відсутні пільги щодо сплати орендної плати з фізичних осіб, так як Покровської міська територіальна громада законодавчо віднесена до територій можливих бойових дій, критично оцінюється судом з огляду на положення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 за № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (у спірний період), відповідно до якого до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду, оскільки окружним судом невірно визначено предмет спору - стягнення узгодженого податкового боргу.
За підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
На момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач не скористався своїм правом оскаржити прийняті податкові повідомлення-рішення ані в адміністративному, ані в судовому порядку, тому Суд приходить до висновку, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, повністю не погашена відповідачем до теперішнього часу, відповідно суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача податкового боргу у непогашеному розмірі: 15112,50 грн - 7254,00 грн = 7858,50 грн.
З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, що сума податкового боргу є підтвердженою матеріалами справи, при цьому відсутні докази його погашення, місцевий суд дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про стягнення податкового боргу не підлягають задоволенню.
Аналогічний висновок викладений в численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 29 січня 2019 року у справі №805/2435/16-а.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 200/8919/24 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов Головного управління ДПС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до бюджету податковий борг (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010200, код території UA14160210000011148) у сумі 7858 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 50 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Повне судове рішення - 28 серпня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Е. Г. Казначеєв