Справа № 753/13445/25 Головуючий в суді I інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/5370/2025 Доповідач ОСОБА_2
28 серпня 2025 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року,-
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 на підставі ч. 4 ст. 212-1 КК України та закриття кримінального провадження №72025102400000055 від 10.06.2025 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Не погоджуючись з судовим рішенням, прокурор ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-1 КК України, у зв'язку зі сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі ч. 4 ст. 212-1 КК України та закрити кримінальне провадження №72025102400000055 від 10.06.2025 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Перевіривши матеріали провадження, не вбачаю підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Зазначені норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які ухвали суду першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 11 ст. 284 КПК України ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
При цьому, апеляційне оскарження ухвали суду, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, зазначеними нормами права не передбачено.
Наведене свідчить про те, що прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, якою відмовлено в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 1. ч. 2 ст. 284 КПК України, тобто на рішення місцевого суду, яке згідно з приписами ст. 392 КПК України окремому оскарженню не підлягає. (Аналогічна позиція викладена в ухвалі Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 квітня 2023 року (справа №676/5142/22) та постановах суду касаційної інстанції від 16 грудня 2024 року (справа №405/1050/24) та 10 липня 2025 року (справа № 127/8636/25)).
Помилкове зазначення в ухвалі суду першої інстанції строку та порядку апеляційного оскарження прийнятого рішення, за відсутності передбачених законом підстав для апеляційного оскарження, не може слугувати приводом для здійснення апеляційного перегляду такої ухвали.
Згідно п. 4 ст. 399 КПК України, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.
За таких обставин, приходжу до висновку, що оспорювана ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою необхідно відмовити на підставі ч.4 ст.399 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 399 КПК України, суддя,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 на підставі ч. 4 ст. 212-1 КК України та закриття кримінального провадження №72025102400000055 від 10.06.2025 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя ОСОБА_2