Головуючий у 1 інстанції Слободянюк А.В.
Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
27 серпня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д. О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Доброванової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ларіонової Олени Олександрівни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання відсутності права іпотекодержателя, визнання іпотеки припиненою та скасування її державної реєстрації, зняття заборони відчуження та скасування рішення державного реєстратора,
У грудні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про визнання відсутності права іпотекодержателя, визнання іпотеки припиненою та скасування її державної реєстрації, знаття заборони відчуження та скасування рішення державного реєстратора.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2023 відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. Заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, крім Міністерства юстиції України, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, вносити зміни до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
У квітні 2024 року Ларіонова О.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року у справі 752/26513/23 за заявою ОСОБА_2 .
Заяву обґрунтовувала тим, що суд не врахував існування в державному реєстрі чинного запису про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 665935580000.
Відтак, на думку представника заявника, відсутні підстави для нових забезпечень, оскільки вони лише дублюють вже діючі обмеження. При наявності чинного запису про заборону в державному реєстрі, вчинення будь-яких реєстраційних дій з майном неможливе.
Ухвалою Голосіївського районного суду від 02 травня 2024 року заяву повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з даною ухвалою, Ларіонова О.О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість ухвали, невідповідність вимогам процесуального законодавства, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що заява про скасування заходів забезпечення позову подана представником заявника через підсистему «Електронний суд», що у свою чергу відповідно до вимог ЦПК України звільняє її від обов'язку зазначення відомостей щодо наявності електронного кабінету.
Крім цього, зазначає , що положення статті 183 ЦПК України не підлягають застосуванню, оскільки заяву подано на стадії розгляду справи, а не на стадії виконання судового рішення.
Відзиви на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції на надходили.
Відсутність відзивів на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Ларіонова О.О. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 26 серпня 2025 року засобами електронного зв'язку направив на адресу Київського апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування клопотання зазначив про неможливість з'явитися у судове засідання, призначене на 27.08.2025 року о 16 год. 00хв. у зв'язку із сімейними обставинами.
Вирішуючи клопотання сторони позивача, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з урахуванням наступного.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (частини перша, друга та п'ята статті 12 ЦПК України).
Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 43 ЦПК України).
Згідно зі статтею 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Доказом вручення судової повістки у ОСОБА_2 є звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду від 10.06.2025 року (а.с. 74).
Оскільки ОСОБА_2 , заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи, не долучив до нього доказів, підтверджуючих поважність причин неявки у судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, враховуючи належне повідомлення позивача про судове засідання та те, що його неявка не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Ларіонової О.О., вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Повертаючи без розгляду заяву про скасування заходів забезпечення позову, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Ларіоновою О.О., суд першої інстанції виходив із того, що заява не відповідає вимогам частин першої, другої статті 183 ЦПК України, зокрема, до заяви не додано доказів направлення (надання) її копій з додатками іншим учасникам справи, а також заявником не вказано відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах процесуального законодавства.
Так, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з частини другої статті 183 ЦПК Україниписьмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Зазначаючи на відсутність у заяві представника відповідача вказівки на наявність чи відсутність електронного кабінету, суд першої інстанції не взяв до уваги положення абзацу 4 частини восьмої статті 14 ЦПК України, за змістом якого, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
З матеріалів справи вбачається, що заява про скасування заходів забезпечення позову була сформована представником ОСОБА_1 - адвокатом Ларіоновою О.О. в електронному кабінеті та подана 30.04.2024 до суду першої інстанції за допомогою системи «Електронний суд», у зв'язку із чим заявник був звільнений від обов'язку зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, суд першої інстанції помилково вказав на обов'язок заявника додати до заяви докази її надсилання (надання) іншим учасникам справи, оскільки частина друга статті 183 ЦПК України передбачає такий обов'язок учасника справи на стадії виконання судового рішення, тоді як в даному випадку заява була подана представником відповідача на стадії розгляду справи.
Таким чином, суд першої інстанції, вимагаючи від заявника надати докази надсилання (надання) заяви іншим учасникам справи, а також зазначити про відсутність чи наявність електронного кабінету, поклав на останнього обов'язок, прямо не передбачений законом. Це призвело до порушення норм процесуального права та постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи вищевикладене, ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 рокупостановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а відтак апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ларіонової Олени Олександрівнипідлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ларіонової Олени Олександрівни задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар