Справа № 759/6829/25 Головуючий у І інстанції Горбенко Н.О.
Провадження № 33/824/2886/2025 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
25 серпня 2025 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційним скаргами захисників ОСОБА_1 - адвоката Ненюка Василя Федоровича та адвоката Шепілова Олексія Олександровичана постанову Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2025 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.126 КУпАП,
Постановою Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Зокрема, судом першої інстанції встановлено, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262949 від 05.03.2025 року, що 05.03.2025 року о 15 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Міська, 1/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA Sephia д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою від 30.01.2025 року Бучанським ДВС, провадження: 47722964 від 03.06.2015 року, виконавець: ОСОБА_2 , тел. НОМЕР_2 . Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух». Правопорушення вчинено повторно протягом року, щодо громадянина ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 - 235764 від 01.02.2025 року, чим порушено п. 2.1 (А) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ненюк В.Ф. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість, незаконність та невмотивованість, грубе порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2025 року скасувати, провадження у даній справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаржник вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, висновки суду першої інстанції про підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на грубу помилку, допущену працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема у зв'язку із виданням ОСОБА_1 тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами, будучи обізнаним про те, що останній позбавлений права керування.
Зазначає, що судом першої інстанції доведено, що ОСОБА_1 одночасно був і обмежений у праві керування транспортними засобами і позбавлений права на керування транспортними засобами. Виходячи з вищезазначеного, притягнення його до відповідальності було правомірним як за ч. 4 ст. 126 так і за ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто ніякої подвійної відповідальності не було.
Вказує, що ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, як особу, яка позбавлена права керування, оскільки рішення суду має вищу юридичну силу, ніж постанова Державного виконавця, за порушення якої суд прийняв рішення про позбавлення права на керування.
Крім того, судом першої інстанції належним чином не перевірено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
З апеляційною скаргою також звернувся захисник ОСОБА_1 - адвокат Шепілов О.О., який також посилається на необґрунтованість постанови суду, просить постанову Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2025 року скасувати, провадження у даній справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на відеозаписах із бодікамери поліцейського ID реєстратора №471180 та ID реєстратора №475811 відсутні будь-які фактичні дані, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 перебував керував транспортним засобом.
Вказує на те, що поліцейські під час складання протоколу порушили п. 5 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису», затвердженої галузевим Наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, так як останні спілкувалися з ОСОБА_1 без відеореєстратора.
В судовому засіданні по розгляду апеляційних скарг захисники ОСОБА_1 - адвокати Ненюк В.Ф. та Шепілов О.О. підтримали їх доводи, просили постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у даній справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Захисник Шепілов О.О. просив суд також долучити до матеріалів справи копію постанови Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року, якою скасовано постанову Вишгородського районного суду Київської обалсті від 21 лютого 2025 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , скасувати. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст.126 КУпАП закрито. Звертав увагу суду на те, що вказана обставина підтверджує відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки свідчить про відсутність в повторності вчинення правопорушення.
Заслухавши доводи захисників ОСОБА_1., які підтримали апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлює, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що постановою Вишгородського районного суду Київської області від 21 лютого 2025 року, яка набрала законної сили 04 березня 2025 року, у справі № 363/622/25, встановлено, що 01.02.2025 року об 11 год. 35 хв. в селищі Димер по вул. Довженко Варвари (Комсомольська) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи обмеженим в праві керування відповідно до постанови старшого державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 30.01.2025 року виконавче провадження ВП НОМЕР_3. Вказаними діями водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.
Зважаючи на вказану постанову Вишгородського районного суду Київської області від 21 лютого 2025 року, яка набрала законної сили 04 березня 2025 року, у справі № 363/622/25, суд першої інстанції вважав встановленою обставину, що станом на 05.03.2025 року ОСОБА_1 був обмеженим в праві керування відповідно до постанови старшого державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 30.01.2025 року, виконавче провадження ВП НОМЕР_3, а також у період тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, постановою Вишгородського районного суду Київської області від 21 лютого 2025 року, яка набрала законної сили 04 березня 2025 року, позбавлений права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці, тобто повторно допустив аналогічне правопорушення.
Поряд із цим, апеляційним судом у даній справі встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року постанову Вишгородського районного суду Київської області від 21 лютого 2025 року скасовано, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрито.
З огляду на вказане, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 126 КУпАП, свідчить про відсутність такої кваліфікуючої ознаки як повторність та відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналізуючи у сукупності зазначені вище норми законодавства та надані докази, апеляційний суд приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції не з'ясував повно, всебічно і об'єктивно всі обставини справи, і як наслідок передчасно дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскільки обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а наявні в матеріалами справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 - адвоката Ненюка Василя Федоровича та адвоката Шепілова Олексія Олександровича задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2025 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній