20 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.07.2025 задоволено клопотання слідчого 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 терміном на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.09.2025 року включно.
Цією ж ухвалою визначено ОСОБА_6 заставу в розмірі 16 305 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 371 540 гривень.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на ОСОБА_6 , у разі внесення застави, такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії _____________________________________________________________________________________
Справа № 761/29641/25 Слідчий суддя - ОСОБА_11
Апеляційне провадження № 11-сс/824/5876/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
кримінального провадження) за першим викликом;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає/проходить військову службу без дозволу слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання/місця дислокації несення служби;
- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків визначено терміном на 2 місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави у розмірі 2 275 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 888 700 гривень.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначала, що слідчим суддею не надано оцінки тому, що у клопотанні слідчого та додатках до нього фігурують різні суми набутих активів, що має істотне значення, оскільки від зазначених сум залежить визначення розміру застави.
Також не враховано, що досудове розслідування триває вже 6 місяців і весь цей час підозрюваний ОСОБА_6 знаходиться під вартою, проте ні органом досудового розслідування, ні слідчим суддею не розглядалося питання щодо зменшення ризиків.
У клопотанні наведені всі ті самі обставини, які були на момент продовження попередніх запобіжних заходів, а також наявні аналогічні обґрунтування щодо існування цих ризиків, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 199 КПК України.
Крім того, слідчим суддею визначено завідомо непомірний розмір застави без врахування його реального доходу, при цьому не обґрунтовано визначення саме такого розміру, який не співвідноситься із ризиками, обсягом зібраних відомостей та не враховує інші суттєві обставини, які давали б слідчому судді підстави вважати про наявність виключних випадків, що дозволяють призначати заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено ч. 5 ст. 182 КІІК України.
На думку апелянта, застава в розмірі 2 275 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, не буде для нього непомірною та буде достатньою у співставленні з існуючими ризиками.
18.08.2025 від захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 надійшли додаткові пояснення, які фактично є доповненнями до апеляційної скарги, в яких захисник зазначала, що до суду не надано жодної експертизи щодо розрахунків вартості активів, та слідчий суддя виходив лише із розрахунків слідства, у яких не враховано майновий стан дружини та інших осіб, унаслідок чого сума застави визначена невірно.
Також слідчий суддя не врахував розмір доходу ОСОБА_6 , який за 2023 складає 976 900, 10грн., та за 3 квартали 2024 року - 714 283, 09 грн.
Крім того на всі об'єкти рухомого та нерухомого майна, придбання яких інкриміновано підозрюваному, накладено арешти, що унеможливлює їх врахування при визначенні розміру застави.
Апелянт просила врахувати високий професіоналізм ОСОБА_6 , його внесок у лікування військовослужбовців, яке здійснюється у тому числі за запатентованими власними методиками.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, його захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000520 від 11.06.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 209 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, місцевого самоврядування, набув активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, та умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно даних протоколу затримання від 20.01.2025, о 16 год 43 хв цього ж дня ОСОБА_6 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
21.01.2025 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, з правовою кваліфікацією таких дій за ст. 368-5 КК України; та в умисному внесенні суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.01.2025 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.03.2025 із визначенням застави у виді 16 305 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 371 540 грн.
Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_12 від 14.03.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000520 від 11.06.2024, до 3 (трьох) місяців, тобто до 21.04.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.03.2025 продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 строком до 21.04.2025 із визначенням застави у розмірі 16 305 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 371 540 грн.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.04.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000520 від 11.06.2024, до 6 (шести) місяців, тобто до 21.07.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.04.2025 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 строком до 15.06.2025 із визначенням застави у розмірі 16 305 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 371 540 грн.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.06.2025 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 строком до 21.07.2025 із визначенням застави у розмірі 16 305 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 371 540 грн.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.07.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000520 від 11.06.2024, до 9 (дев'яти) місяців, тобто до 21.10.2025.
16.07.2025 слідчий 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим, погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 терміном на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.09.2025 року включно, із визначенням застави в розмірі 16 305 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 371 540 гривень, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.07.2025 задоволено клопотання та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 терміном на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.09.2025 року включно.
Цією ж ухвалою визначено ОСОБА_6 заставу в розмірі 16 305 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 371 540 гривень.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на ОСОБА_6 , у разі внесення застави, такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження) за першим викликом;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає/проходить військову службу без дозволу слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання/місця дислокації несення служби;
- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків визначено терміном на 2 місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
З таким висновком колегія суддів погоджується частково, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Продовжуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 строк тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому злочинів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_6 під вартою та встановлено, що необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування є неможливим.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження відомості і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, сховати, знищити або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням застави, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою із визначенням застави, не зможе запобігти таким ризикам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_6 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , зокрема у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги з доповненнями не спростовують правильність висновків щодо наявності підстав для продовження відносно ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про необгрунтованість визначеної слідчим суддею застави підозрюваному у даному кримінальному провадженні при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у розмірі 16 305 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 371 540 гривень.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.
Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, той факт, що затриманий залишається під вартою після прийняття рішення про можливість звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не виявили необхідної ретельності при встановленні належного розміру застави («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta), § 73; «Колакович проти Мальти» (Kolakovic v. Malta), § 72).
З урахуванням зазначеного, на переконання колегії суддів, слідчим у поданому клопотанні та слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не доведено, що з плином часу продовжують існувати ті ж підстави, які існували на момент застосування щодо ОСОБА_6 22.01.2025 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначення йому застави у розмірі 16 305 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 371 540 гривень.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується із визначеним слідчим суддею розміром застави, та вважає, що на даному етапі досудового розслідування наведених у клопотанні слідчого доводів є недостатньо для визначення застави у вищевказаному розмірі, а відтак визначений ОСОБА_6 розмір застави є невмотивованим належним чином та підлягає зменшенню.
Враховуючи обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, дані про його особу, репутацію, майновий та сімейний стан, його вік та стан здоров'я, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також беручи до уваги ту обставину, що підозрюваний утримується під вартою з 22.01.2025 та ризики непроцесуальної поведінки підозрюваного продовжують існувати, колегія суддів приходить до висновку про можливість визначення ОСОБА_6 застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000 гривень у національній грошовій одиниці.
На переконання колегії суддів, такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підстав для визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави у розмірі 2 275 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 888 700 гривень, про що порушено питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, оскільки з урахуванням обсягу повідомленої підозри та конкретних обставин кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування вказаний захисником розмір застави не забезпечить впевненості у належній процесуальній поведінці підозрюваного.
Посилання апелянта на високий професіоналізм ОСОБА_6 та його внесок у лікування військовослужбовців, яке здійснюється у тому числі за запатентованими власними методиками, самі по собі, не спростовують висновки суду про те, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
За таких обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, продовження щодо підозрюваного ОСОБА_6 строку тримання під вартою у межах досудового розслідування строком до 14.09.2025, з одночасним визначенням застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000 гривень у національній грошовій одиниці та з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці у межах строку досудового розслідування - до 17.09.2025.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргуз доповненнямизахисникаОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої
прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 ,задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування кримінального провадження, а саме до 14 вересня 2025 включно.
Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000 гривень у національній грошовій одиниці.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186)
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження) за першим викликом;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає/проходить військову службу без дозволу слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання/місця дислокації несення служби;
- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, обчислювати з дня внесення застави до 17 вересня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3