13 серпня 2025 року місто Київ
справа № 757/28187/24-ц
провадження №22-ц/824/7135/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М. за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
на рішення Печерського районного суду м.Києва від 4 грудня 2024, ухвалене у складі судді Головко Ю.Г.,
У квітні 2024 року заявник Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернувся до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.
В обґрунтування заяви ГУ ДПС у м.Києві зазначає, що платник податків ОСОБА_1 має три закриті розрахункові рахунки, по яким не забезпечено надання до перевірки руху коштів, пов'язаних з предметом перевірки. У відповідь на запит від 20.02.2024 щодо надання пояснень та документального підтвердження, платником було повідомлено про знищення документів у зв'язку зі повномасштабним вторгненням та воєнними діями на території м.Києва. ГУ ДПС у м. Києві надіслано запити до АТ КБ "ПриватБанк" з проханням надати інформацію про обсяги та обіг коштів в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операції, суми платежів, призначення платежів, по трьом рахункам, які належать ОСОБА_1 , на що банком надано відповідь про відмову у наданні інформації, що містить банківську таємницю.
Заявник зазначає, що підставою для звернення із відповідною заявою до суду є встановлення господарюючих суб'єктів, тобто фактичних кредиторів та дебіторів, які здійснювали фінансово-господарські взаємовідносини з платником податку, і, що має істотне значення, для встановлення фактичного обігу грошових коштів, а також з метою перевірки щодо своєчасності та повноти сплати податків, зборів до бюджетів та державних цільових фондів.
Отримання вказаної інформації винятково дає змогу своєчасно виявляти суб'єктів та об'єктів оподаткування, своєчасне, достовірне і повне нарахування і сплати податків, перешкоджає неналежному та несвоєчасному забезпеченню визначення в установлених Податковим кодексом України, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, можливість застосування і своєчасне стягнення сум, передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; (підпункт 191.1.34, пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України), своєчасне вжиття заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (підпункт 191.1.35 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України).
Просив зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» розкрити банківську таємницю за рахунками:
- НОМЕР_1 , код валюти 980 - українська гривня, який належить платнику податків ОСОБА_1 за період з 16.06.2017 по 16.08.2020 у розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування тощо;
- НОМЕР_2 , код валюти 980 - українська гривня, який належить платнику податків ОСОБА_1 , за період з 01.01.2017 по 16.08.2020 у розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування тощо;
- НОМЕР_3 , код валюти 980 - українська гривня, який належить платнику податків ОСОБА_1 , за період з 01.01.2017 по 13.02.2022 у розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування тощо.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 4 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви Головного Управління Державної податкової служби у м. Києві про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник Головного управління ДПС у м. Києві - Поліщук М.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права та процесуального права.
Перевіркою дотримання вимог законодавства щодо забезпечення зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи встановлено, що платник податків ОСОБА_1 має три закриті розрахункові рахунки, по яким не забезпечено надання до перевірки руху коштів , пов'язаних з предметом перевірки.
Зазначає, що після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
У відповідь на запит №1 від 20.02.2024 щодо надання пояснень та документального підтвердження, платником податків ОСОБА_1 шляхом написання письмових пояснень, 22.02.2024 було повідомлено про знищення документів у зв'язку із повномасштабним вторгненням та воєнними діями на території м.Києва.
Письмові пояснення платника податків ОСОБА_1 не відповідали обов'язковим вимогам до повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, які визначені абзацом третім підпункту 69.28 пункту 69 ПКУ.
ГУ ДПС у м. Києві в запиті від 20.02.2024 щодо надання пояснень та документального підтвердження було здійснено прохання забезпечити платником податків ОСОБА_1 надання всіх необхідних документів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, а також документів, що підтверджують дані податкових декларацій, розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах стосовної сплати до бюджету та державних цільових фондів за період 01.01.2017 по 31.12.2022.
Але, в свою чергу, платником податків ОСОБА_1 було надано до контролюючого органу виписки по рахункам НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_4 за період з 01.01.2019 по 31.12.2023.
Документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення платником податку ОСОБА_1 , в тому числі, у частині не надання документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування, первинні документи, інші документи пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.
Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20 ПК України надіслано запити до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з проханням надати інформацію про обсяги та обіг коштів в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування по номерам рахунків:
- НОМЕР_1 , код валюти 980 - українська гривня, за період з
16.06.2017 по 16.08.2020;
- НОМЕР_2 , код валюти 980 - українська гривня, за період з
01.01.2017 по 16.08.2020;
- НОМЕР_3 , код валюти 980 - українська гривня, за період з
01.01.2017 по 13.02.2022.
Однак, у відповідь на запити АТКБ «Приватбанк» листами вх.№№26561/6, 26562/6 від 14.03.2024 відмовлено у наданні інформації.
З метою недопущення втрат бюджету в умовах дії воєнного стану та для забезпечення дієвого контролю за діяльністю платників податків, декларування ними фактично отриманих доходів, сплати належних податків необхідним є розкриття банківської таємниці щодо руху коштів на рахунках платника податків ОСОБА_1 , у розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування тощо.
Посилання суду першої інстанції на відсутність у заяві ГУ ДПС у місті Києві підтвердження того, що заявником здійснено всі заходи/процедури досудового отримання інформації, що містить банківську таємницю є недоречними та необґрунтованими, оскільки під час проведення документальної планової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 ГУ ДПС у м.Києві здійснено всі заходи досудового отримання інформації.
Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення аналізу щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб'єктом господарської діяльності.
З метою встановлення явних (відомих) кредиторів та дебіторів, які здійснювали фінансово-господарські взаємовідносини з ОСОБА_1 , на підставі цивільно-правових угод, тощо, а також, з метою встановлення фактичного обігу грошових коштів, які пройшли по вказаних розрахункових рахунках товариства, законності здійснення їх перерахувань іншими господарюючими суб'єктами підприємницької діяльності, фізичним особам, повноти декларування дохідної частини підприємницької діяльності необхідно провести аналіз інформації про рух грошових коштів по рахунках ОСОБА_1 , відкритих у банківських установах, зокрема в АТ КБ «ПриватБанк».
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Алексик Т.І. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заявник ГУ ДПС у м.Києві в судове засідання свого представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення судової повістки - повідомлення до електронного кабінету учасника справи, через підсистему "Електронний суд", що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду від 15 липня 2025 року (а.с.214), за таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність представника ГУ ДПС у м.Києві, який не з'явився, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Зважаючи на зміст апеляційної скарги та судового рішення, що оскаржується, з урахуванням обставин даної справи, її складності, мотивованим викладенням позиції представника ГУ ДПС у м.Києві в апеляційній скарзі та відсутністю потреби у наданні усних пояснень учасника справи, явка якого до апеляційного суду є необов'язковою, колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність представника ГУ ДПС у м.Києві, який не з'явився в судове засідання.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Алексик Т.І. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Алексик Т.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що платник податків ОСОБА_1 мав розрахункові рахунки, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк», а саме: НОМЕР_1 , код валюти 980 - українська гривня, за період з 16.06.2017 по 16.08.2020 та НОМЕР_2 , код валюти 980 - українська гривня, за період з 01.01.2017 по 16.08.2020, НОМЕР_3 , код валюти 980 - українська гривня, за період з 01.01.2017 по 13.02.2022.
На підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску та загальнообов'язкове державне страхування» Головним управлінням ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за періоди з 01.01.2017 по 31.12.2022, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2022. Згідно ІКС «Податковий блок» встановлено, що платник податків ОСОБА_1 має три закриті розрахункові рахунки, по яким не забезпечено надання до перевірки руху коштів, пов'язаних з предметом перевірки за період 2017-2018рр. У відповідь на запит від 20.02.2024, щодо надання пояснень та документального підтвердження, платником було повідомлено про знищення документів у зв'язку із повномасштабним вторгненням та воєнними діями на території м. Києва.
Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України надіслано запити до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з проханням надати інформацію про обсяги та обіг коштів в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування по номерам рахунків: НОМЕР_1 , код валюти 980 - українська гривня, за період з 16.06.2017 по 16.08.2020; - НОМЕР_2 , код валюти 980 - українська гривня, за період з 01.01.2017 по 16.08.2020; - НОМЕР_3 , код валюти 980 - українська гривня, за період з 01.01.2017 по 13.02.2022.
Однак, у відповідь на запити АТ КБ «ПриватБанк» листами вх.№№26561/6, 26562/6 від 14.03.2024 відмовлено у наданні інформації.
Відповідно до акту про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, до тримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2022, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2022 №22028/Ж5/26-15-24-02-01 /2686909274 від 18.03.2024, на запит Головного управління ДПС у м. Києві - заявника фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 було надано рух коштів по банківським рахунками за період з 2019 по 2022 року, по яким заявник просить розкрити банківську таємницю.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви про розкриття банківської таємниці, суд першої інстанції виходив із того, що платником податків ОСОБА_1 надано інформацію по рахунках, по яких просить розкрити банківську інформацію заявник за період за який може бути і була проведена податкова перевірка, фактично заявник має на меті отримати доступ до інформації контрагентів.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про розкриття такої інформації: відсутність у заяві ГУ ДПС у м. Києві інформації про порушення платником податків ОСОБА_1 податкового законодавства, (тобто, які саме права та інтереси порушені та в чому саме полягає порушення, з посиланням на норми права) та відсутність у справі підтвердження того, що заявником здійснено всі заходи/процедури досудового отримання інформації, що містить банківську таємницю.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, згідно з приписами ст.ст. 8, 19 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пунктів 19-1.1.1 - 19-1.1.2. статті 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Для виконання покладених на контролюючі органи функцій їм надані права, що визначені законодавцем та наведені у статті 20 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 20.1.5 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки та банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Відповідно до пункту 73.4 статті 73 Податкового кодексу України, інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачені пунктом 73.3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду.
Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Статтею 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» поняття «банківська таємниця» визначено як інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську таємницю, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність провести перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб'єктом господарської діяльності.
При цьому своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата податків та зборів (обов'язкових платежів) здійснюється шляхом проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, підстави та порядок яких визначені законом.
Саме по собі неподання в установлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок згідно з процедурою, визначеною главою 8 Податкового кодексу України. В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об'єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №761/43384/16-ц.
Відповідно до статті 348 ЦПК України, у заяві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної особи або фізичної особи має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності та обставин, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 752/18896/21 (провадження № 61-1578св23), від 13 червня 2023 року у справі № 752/18344/21 (провадження № 61-12155св22), від 24 квітня 2023 року у справі і № 752/30877/21 (провадження № 61-4688св23).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до завдань органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Враховуючи зміст вимог заявника щодо обсягу розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, суд зауважує, що розкриття банками такої інформації в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 686/17917/21.
Частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
У зв'язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, про те, що платником податків ОСОБА_1 надано інформацію по рахунках, по яких просить розкрити банківську інформацію заявник за період за який може бути і була проведена податкова перевірка, фактично заявник має на меті отримати доступ до інформації контрагентів.
Заява про розкриття банківської таємниці не містить інформацію про порушення платником податків ОСОБА_1 податкового законодавства, та відсутність у справі підтвердження того, що заявником здійснено всі заходи/процедури досудового отримання інформації, що містить банківську таємницю.
Слід зазначити, що загалом доводи апеляційної скарги є ідентичними за змістом до заяви про розкриття банківської таємниці та не містять обставини, які б свідчили про неправильність висновків суду першої інстанції.
Таким чином, заявником не доведено належними та допустимими доказами підстави, які б були б достатніми для ухвалення судом рішення про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального права та незгоди із висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не можуть бути підставою для скасування обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України,
суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м.Києва від 4 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус