28 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/3583/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:.
-визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо не розгляду по суті скарги ОСОБА_1 від 24.01.2025 на постанови гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладених у формі довідки № 1693 від 02.10.2024 та свідоцтва про хворобу № 1693 від 02.10.2024, яке затверджене ЦВЛК Збройних Сил України 30.10.2024 та скасувати постанови гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 , викладених у формі довідки № 1693 від 02.10.2024 та свідоцтва про хворобу № 1693 від 02.10.2024, затвердженого ЦВЛК Збройних Сил України 30.10.2024, з призначенням повторного огляду з метою отримання належного висновку щодо стану здоров'я з детальним аналізом всіх наявних захворювань (діагнозів) та об'єктивним визначенням причинного зв'язку їх виникнення;
-зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 24.01.2025 на постанови гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , викладених у формі довідки № 1693 від 02.10.2024 та свідоцтва про хворобу № 1693 від 02.10.2024, яке затверджене ЦВЛК Збройних Сил України 30.10.2024 та скасувати постанови гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 , викладених у формі довідки № 1693 від 02.10.2024 та свідоцтва про хворобу № 1693 від 02.10.2024, затвердженого ЦВЛК Збройних Сил України 30.10.2024, з призначенням повторного огляду з метою отримання належного висновку щодо стану здоров'я з детальним аналізом всіх наявних у мене захворювань (діагнозів) та об'єктивним визначенням причинного зв'язку їх виникнення;
-зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України змінити причинний зв'язок захворювання ОСОБА_1 , - рак правої нирки рТІв N0 МО С2, стадія ІВ, клінічна група III, встановленого постановами гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладених у формі довідки № 1693 від 02.10.2024 та свідоцтва про хворобу № 1693 від 02.10.2024, затвердженого ЦВЛК Збройних Сил України 30.10.2024, з формулювання: «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби» на формулювання: «Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини».
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 08.08.2025 витребувано у Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України копії усіх наявних документів, що стосуються предмету позову, засвідчені належним чином.
ЦВЛК надано до суду відзив на позов та витребувані документи. У відзиві на позов відповідачем зазначено, що процедурних порушень при прийнятті оскаржуваної постанови ЦВЛК ЗС України при встановленні причинного зв'язку захворювань позивача допущено не було.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , проходив військову службу, з 01.08.1989 по 07.09.2018, та був звільнений за станом здоров'я, оскільки постановою ВЛК був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, та обмежено придатний у воєнний стан.
Після звільнення з військової служби та до початку повномасштабного вторгнення росії на територію України позивач неодноразово проходив лікування в закладах охорони здоров'я України, що підтверджується матеріалами справи.
Після початку повномасштабного вторгнення росії до України, наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 14.07.2022 № 40, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україну», Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», позивача було прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України.
Після мобілізації, на підставі бойових розпоряджень позивач виконував завдання та брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), зокрема, в періоди: з 26.10.2022 по 28.10.2022; 02.11.2022, 04.11.2022, 07.11.2022, 16.11.2022, 18.11.2022, 22.11.2022, 30.11.2022; - 08.12.2022, 14.12.2022, 15.12.2022, 16.12.2022, 17.12.2022, 20.12.2022, 21.12.2022, 22.12.2022, 26.12.2022, 27.12.2022, 28.12.2022, 29.12.2022, 30.12.2022, що підтверджується копією довідки Військової частини НОМЕР_3 від 31.10.2022 № 639, копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 30.10.2022 № 273, копією довідкою Військової частини НОМЕР_5 від 04.01.2023 № 97, копією довідкою Військової частини НОМЕР_6 від 07.01.2023 № 98, копією довідки Військової частини НОМЕР_7 від 08.01.2023 № 85, копією довідки Військової частини НОМЕР_8 від 07.01.2023 № 53, копією довідкою Військової частини НОМЕР_5 від 04.01.2023 № 120, копією довідки Військової частини НОМЕР_7 від 08.01.2023 № 108, копією довідки Військової частини НОМЕР_6 від 07.01.2023 № 121.
02.03.2023 позивача повторно оглянуто медико-соціальною експертною комісією та повторно встановлена друга група інвалідності з 01.03.2023. Причина інвалідності: травма, так пов'язана із виконанням обов'язків військової служби; строк: до 01.04.2025.
В подальшому, з 11.07.2023 по 24.07.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я України.
Через значне погіршення стану здоров'я в період, з 24.04.2024 по 06.05.2024, позивач пройшов лікування в КНП «Чернігівська обласна лікарня».
Після вищевказаного лікування та проведених діагностик, 14.05.2024 у позивача було виявлено рак правої нирки.
З 25.09.2024 по 02.10.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) в урологічними відділенні у зв'язку з раніше проведеною операцією.
Після проведеного лікування, 02.10.2024 гарнізонною ВЛК (Військова частина НОМЕР_1 ) відносно позивача була винесена постанова у формі довідки № 1693, в якій комісією зазначено наступне: «Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): С64.5 Стан після операції (20.05.2024) - радикальна правобічна нефректомія з приводу Са правої нирки рТ1Ь1\ГОМ0С2, стадія І В, клінічна група III. ХХН І ст. Хронічний пієлонефрит єдиної лівої нирки, ст. ремісії. Кіста лівої нирки. ІХС. Дифузний кардіосклероз. 111.9 Гіпертонічна хвороба II стадія, ступінь 2, ризик високий. СН І ст. Дисциркуляторна енцефалопатія II ст. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Наслідки ГПМК (2019) у вигляді дрібновогнищевої симптоматики, помірного вестибулярного синдрому, помірного когнітивного зниження. Захворювання, Ні, не пов'язане з проходженням військової служби».
В подальшому, 30.10.2024 ЦВЛК ЗС України постанову військово-лікарської комісії затвердило, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 1693 та наявності на ньому відповідного штампу.
Не погодившись із вищевказаною постановою, позивач звернувся зі скаргою та іншими документами до ЦВЛК Збройних Сил України щодо скасування постанови гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладених у формі довідки № 1693 від 02.10.2024 та свідоцтва про хворобу № 1693 від 02.10.2024, затвердженого ЦВЛК Збройних Сил України 30.10.2024.
За результатами розгляду ЦВЛК ЗС України, керуючись підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I, главою 21 розділу II Положення № 402 колегіально, більшістю голосів прийнято постанову ВЛК ЦВЛК ЗС України про причинний зв'язок, оформлену протоколом засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК ЗС України від 31.03.2025 № 2025-0331-1810, про що позивача було поінформовано встановленим законодавством порядком.
Позивач зазначаючи, що не отримував будь яких документів за результатами розгляду скарги звернувся з позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Так у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII) особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і по даний час.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі- Закон № 2232-XII).
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина 2 статті 1 Закону № 2232-XII).
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII регламентовано, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі- Положення № 402).
Відповідно до пункту 2.1 Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Відповідно до пункту 2.2 Положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать, зокрема, Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК).
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України визначено главою 21 розділу II Положення № 402.
Відповідно до пункту 21.3 глави 21 розділу II Положення № 402, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК; у осіб, звільнених з військової служби інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У випадку прийняття штатними ВЛК рішення про відсутність підстав для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, у розділ Х протоколу, оформленого за формою, наведеною в додатку 19 до цього Положення, заноситься відповідне рішення.
Слід зазначити, що згідно постанови Верховного Суду від 09.10.2019 справа № 802/468/17-а, встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом є недопустимо.
Таким чином ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв'язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв, у тому числі тих, що призвели до смерті, у військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.
З огляду на правові норми Положення № 402, визначення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК, визначені пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення № 402, відноситься до дискреційних повноважень відповідної ВЛК.
Суд звертає увагу, що у протоколі засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 31.03.2025 № 2025-0331-1810 містяться висновок лікаря-експерта, висновок комісії, перелік розглянутих комісією документів.
При цьому Витяг з розділу X "Постановили (вирішили)" Протоколу № 2025-0331-1810 засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України та постанова, ухвалена за результатами розгляду скарги на постанову ВЛК, є ідентичними за змістом і правовою природою документами, а саме - постановою Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) у розумінні чинного законодавства України.
За приписами Положенням № 402, рішення ЦВЛК за результатами медичного огляду або розгляду скарги на постанову нижчої ВЛК оформлюється постановою, яка фіксується в протоколі засідання. У розділі "Постановили (вирішили)" такого протоколу зазначається суть прийнятого рішення, яке є остаточним і обов'язковим до виконання.
Таким чином, наданий відповідачем витяг із розділу X Протоколу № № 2025-0331-1810 від 31.03.2025, що містить рішення за результатами розгляду скарги, і є постановою ЦВЛК у розумінні законодавства. Він має повну юридичну силу, визначає причинний зв'язок захворювання і підлягає реалізації або оскарженню відповідно до встановленого порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ознайомив позивача з результатами розгляду скарги, шляхом надання Витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 31.03.2025 № 2025-0331-1810, а відтак процедурних порушень при прийнятті постанови ЦВЛК ЗС України про встановлення причинного зв'язку захворювань допущено не було.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_9 ).
Відповідач: Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (вул. Госпітальна, буд. 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ - 08356179).
Суддя В.В. Падій