28 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1349/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо застосування обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 максимальною величиною ЄСВ на 01 січня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії з 01 лютого 2024 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 19 березня 2024 року №20-199/201 про розмір грошового забезпечення станом на 01 лютого 2024 року без обмеження основного розміру пенсії максимальною величиною ЄСВ на 01 січня 2024 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при виконанні рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №600/3781/24-а відповідач, визначаючи розмір пенсії позивача, протиправно обрахував її з 70% грошового забезпечення та обмеживши її максимальною величиною ЄСВ станом на 01 січня 2024 року. Позивач не погоджується з такими діями пенсійного органу, оскільки вважає, що максимальна величина бази нарахування ЄСВ встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахована в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною. Крім цього нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено обмеження розміру пенсійних виплат максимальною величиною бази нарахування ЄСВ.
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзивів на позовну заяву; витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , та встановлено строк для подання до суду таких доказів.
Ухвалою суду від 18 липня 2025 року повторно витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області належним чином засвідчені копії пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування максимального розміру єдиного внеску, який підлягає сплаті, і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» містить чітке поняття, що є максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску, а саме - максимальна сума доходу (70290,00 грн), встановлена законом, на яку нараховується єдиний внесок, що відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є обов'язковою умовою для врахування та обчислення складових грошового забезпечення при призначенні пенсії. Відповідно, оскільки сума максимальної величини бази нарахування ЄСВ станом на 2024 рік складала 70290,00 грн (4686,00 х 15), то розмір пенсії позивача становить 71548,42 грн. Просив суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №600/3781/24-а, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2024 року перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 19 березня 2024 року №20-199/201, без обмеження її максимального розміру в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів і не заперечується учасниками, на виконання вказаного вище рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2024 року.
Так, згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 (протокол про перерахунок пенсії) позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення 143684,75 грн.
При цьому пенсійним органом суму грошового забезпечення для обчислення пенсії визначено в розмірі 106500,00 грн.
Зазначене також підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 19 грудня 2024 року №15280-37391/Б-02/8-1000/24, основний розмір пенсії обраховано позивачу з 70% грошового забезпечення, обмеженого максимальною величиною ЄСВ на 01 січня 2024 року у розмірі 106500,00 грн (7100*15).
Не погоджуючись із діями пенсійного органу щодо застосування обмеження до основного розміру пенсії максимальною величиною ЄСВ на 01 січня 2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2262-XII пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2 та 4 частини першої статті 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI, станом на дату здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 19 березня 2024 року №20-199/201), у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Частиною третьою статті 7 Закону №2464-VI визначено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахованого в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною.
Водночас суд звертає увагу на те, що положення частини третьої статті 43 Закону №2262-XII не передбачають обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, а лише встановлює вичерпний перелік складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Як свідчать зміст довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19 березня 2024 року №20-199/201 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року, на підставі якої рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №600/3781/24-а було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2024 року, а також відомості протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розмір його грошового забезпечення визначено в сумі 143684,75 грн.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату було встановлено в розмірі 7100 гривень. Відповідно, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску станом на 01 січня 2024 року становила 106500,00 грн (7100,00 х 15). Тобто, розмір грошового забезпечення позивача, визначеного у довідці Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19 березня 2024 року №20-199/201 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року, та яка враховувалась пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії позивача, є більшим, ніж максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску станом на 01 січня 2024 року.
Сторонами справи визнається те, що відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №600/3781/24-а було обмежено суму пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску станом на 01 січня 2024 року у розмірі 106500 грн (7100х15).
Вказані обставини підтверджуються також і матеріалами пенсійної справи ОСОБА_2 .
Проте суд не погоджується з діями відповідача щодо обмеження суми пенсії позивача максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску станом на 01 січня 2024 року, оскільки здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії з обмеженням розміру грошового забезпечення, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, суперечить вимогам чинного законодавства.
Варто зауважити що нормами пенсійного законодавства, якими врегульовано питання проведення перерахунків пенсій осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не передбачено застосування до розміру грошового забезпечення, з якого перераховується пенсія за вислугу років, максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки пенсія позивача була призначена на підставі Закону №2262-XII, то вона не підлягає обмеженню максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску, а тому дії відповідача в цій частині є протиправними.
Виплата відповідачем пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено законом, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача мирно володіти своїм майном.
Аналогічних висновків при вирішенні подібних спірних відносин також дотримується Шостий апеляційний адміністративний суд у справах №620/7418/24 (постанова від 30 вересня 2024 року), №640/14490/22 (постанова від 19 лютого 2025 року), №320/33236/24 (постанова від 26 червня 2025 року).
Стосовно перерахунку пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено жодних застережень щодо підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру станом на момент здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №600/3781/24-а, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційним Судом України.
Також у постановах від 09 лютого 2021 року у справі №1640/2500/18, від 10 вересня 2021 року у справі №300/633/19 та від 24 вересня 2021 року у справі №370/2610/17 Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII.
До того ж, аналогічної позиції дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд, що вбачається зі змісту постанов від 07 серпня 2023 року у справі №560/3393/23, від 24 липня 2023 року у справі №560/7755/23, від 21 липня 2023 року у справі №560/5363/23, від 13 січня 2025 року у справі №600/4431/24-а та ін.
Суд зазначає, що право позивача на отримання пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить сутність взятих на себе державою зобов'язань.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що пенсія позивача підлягає перерахунку у тому числі і без обмеження її максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відтак, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01 лютого 2024 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 19 березня 2024 року №20-199/201 про розмір грошового забезпечення станом на 01 лютого 2024 року, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску станом на 01 січня 2024 року та без обмеження максимального розміру пенсії, а також здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
На переконання суду, саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Натомість відповідач у ході судового розгляду даної справи не довів законності оскаржуваних дій.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то суд не вирішує питання стосовно розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження її розміру максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску станом на 01 січня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 лютого 2024 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 19 березня 2024 року №20-199/201 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску станом на 01 січня 2024 року та без обмеження максимального розміру пенсії, а також здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28 серпня 2025 року.
Повне найменування учасників процесу: позивач - ОСОБА_1 (c. Рідківці, Чернівецький район, Чернівецька область, РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, код ЄДРПОУ 22933548).
Суддя О.П. Лелюк