28 серпня 2025 року справа № 580/6820/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Кульчицького С.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 06.02.2025 №0021102407 по стягнення штрафу в розмірі 2 341,12 грн за період з 10.02.2018 по 13.09.2024 та пені в розмірі 9 695,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заборгованість із сплати єдиного внеску на який було нараховано штрафні санкції та пеня виникла в період перебування позивача на обліку в податковому органі який розташований на території, на якій проводилась АТО та підпадає під дію ст.4 Закону України №2462 з урахуванням п.9-3 Розділу VIII» Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ №2464 в редакції Закону України №1669, що відповідачем не було враховано при прийнятті на облік позивача.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що пункт 9-4 розділу VIII Закону України № 2464-VI виключено згідно із Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» № 440-IX від 14.01.2020, який набрав чинності з 13.02.2020. З огляду на викладене, законодавець передбачив пільгові умови щодо застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, в яких здійснюється антитерористична операція (АТО). Виходячи зі змісту пункту 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, застосування відповідної пільги пов'язується з моментом закінчення антитерористичної операції оскільки диспозиція відповідної норми передбачає, що підставою для її застосування є факт подачі заяви таких платників до контролюючого органу, але не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. З вказаного вбачається, що хоча звернення із відповідною заявою передбачено як підстава для звільнення від виконання обов'язку щодо сплати єдиного внеску, останнє є додатковою умовою для реалізації права на списання недоїмки і в подальшому не нарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов'язань по єдиному внеску.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, фізичною особою-підприємцем позивач зареєстрований з 17.07.1996 за адресою: АДРЕСА_1 (код ІПН: 2799400292). Місцем податкового обліку - Шахтарська ОДПІ Донецької області, а також ДПІ в Петровському районі м. Донецька, Управління ПФУ в м. Шахтарську та Шахтарському районі.
Згідно з даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 31.01.2019 позивач, як фізична особа-підприємець знятий з податкового обліку ГУ ДФС у Донецькій області, Слов'янсько-Лиманським управлінням, Слов'янською ДПІ (м. Шахтарськ) зв'язку з припиненням діяльності за власним рішенням.
В подальшому, 31.05.2019 позивач переведений на облік ГУ ДФС у Черкаській області, яка зняла позивача з податкового обліку 11.06.2019, про що міститься запис в реєстрі ЄДР.
ГУ ДФС у Черкаській області 13.02.2020 проведена камеральна перевірка (акт від 13.02.2020 №762/23-00-50-3323/2799400292), за результатами якої позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 3 093,4 грн та 20% штрафу в розмірі 618,68грн.
Вищезазначені грошові зобов'язання оплачені позивачем, що підтверджується квитанцією від 14.12.2020.
В подальшому позивачем прийнято рішення про відновлення підприємницької діяльності в м. Черкасах.
На податковий облік в ГУ ДПС у Черкаській області позивача взято 05.12.2022.
З електронного кабінету платника податків, позивачу стало відомо, що станом на 31.12.2014 за ним рахується заборгованість зі сплати ЄСВ в розмірі 4027, 49 грн за найманих працівників, а також переплата з ЄСВ за себе в розмірі 4027,49грн, що підтверджується даними електронного кабінету платника податків.
Відповідачем 06.02.2025 прийняте рішення №0021102407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску з яких штраф у розмірі 2341,12 грн. за період з 10.02.2018 до 13.09.2024 та нарахування пені у розмірі 9695,97 грн.
Позивач 24.03.2025 направив на адресу ГУ ДПС у Черкаській області заяву щодо приведення у відповідність до чинного законодавства даних автоматизованих систем ДПС України в частині суми ЄСВ в розмірі 4027,49 грн та довідково нарахованих штрафних санкцій в розмірі 12 037, 09 грн, але отримав відмову від 28.03.2025.
Не погоджуючись з рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0021102407 від 06.02.2025 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року 10 відсотків).
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669 (надалі - Закон № 1669) визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Законом № 1669 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було внесено зміни в розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та доповнено пунктом 9-3 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закон №2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Як встановлено судом позивача було взято на облік в Головному управлінні ДПС у Черкаській області 05.12.2022.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом №2464 за невиконання обов'язків платника по єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 р. № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Законом України від 02.03.2015 №219-VIII «Про внесення змін до розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII вважати пунктом 9-4.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону №1669-VII, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 виключено.
Таким чином, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тоді як змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.
Рішень про виключення з чинної редакції закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пункту 9-4 розділу VIII на час виникнення спірних правовідносин прийнято не було.
Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не містить у собі інформації щодо виключення з розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пункту 9-4.
Таким чином, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску не застосовуються.
Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону №2464-VI, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, постановою від 06.11.2018 року у справі №812/292/18.
Зазначені висновки у цій справі належить застосовувати в адміністративних справах за зверненням платника єдиного внеску до суду з позовом до органів доходів і зборів з вимогами скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI.
Між тим, суд зазначає, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 29.11.2018 року у справі №805/2595/15-а, від 22.04.2019 року у справі №805/3439/15-а.
Суд звертає увагу, що у подальшому, приписи Закону України від «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року №1669, якими були внесені відповідні зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від обов'язку сплати єдиного внеску, втратили чинність з 01.01.2016 року.
Як вже зазначалось вище, підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI, на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу».
Тобто, аналіз наведених положень в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669-VII звільнено від виконання своїх обов'язків, платників єдиного внеску, визначених частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI, на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Суд зазначає, що у разі зміни місцезнаходження/місця проживання з території Донецької областей (території, де здійснюється антитерористична операція) на інші території України запроваджено механізм, який дозволяє перереєструвати бізнес із зони антитерористичної операції в інші регіони України. Після взяття на облік платники сплачують податки, збори, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, подають податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші зобов'язання платників на контрольованих територіях України.
Разом з тим, у вказаний період ФОП ОСОБА_1 знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, а тому починаючи з 14.04.2014 року по 01.06.2016 року, звільнено від виконання обов'язків, передбачених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», щодо обчислення, нарахування та сплати єдиного соціального внеску.
Як зазначив представник відповідача у відзиві на позовну заяву, станом на момент (06.02.2025) винесення ГУ ДПС у Черкаській області рішення № 0021102407 в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску, передана з ГУ ДПС в Донецькій області
Проте як встановлено судом та не спростовано відповідачем заборгованість по єдиному внеску відповідачем як безнадійна не списувалась.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження факту виникнення заборгованості зі сплати ЄСВ, щодо якої винесене оскаржуване рішення, у позивача після того, як він перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області.
Враховуючи встановлені обставини та вищенаведені норми суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.02.2025 №0021102407 по стягнення штрафу в розмірі 2 341,12 грн за період з 10.02.2018 до 13.09.2024 та пені в розмірі 9 695,97 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ: 44131663) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ