28 серпня 2025 року справа № 580/2252/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алли Руденко, розглянувши у письмовому провадженні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу № 580/2252/25 за позовом заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави до Лип'янської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
28.02.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави (далі позивач) з позовною заявою до Лип'янської сільської ради (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Лип'янської сільської ради щодо невжиття заходів до оформлення та взяття на баланс двох дитячих майданчиків, розташованих в с. Нечаеве по вул. Центральна та в с. Лип'янка по вул. І. Гончара, які розташовані на території Лип'янської територіальної громади;
- зобов'язати Лип'янську сільську раду вжити заходів до оформлення та взяття на баланс двох дитячих майданчиків, розташованих в с. Нечаеве по вул. Центральна та в с. Лип'янка по вул. І. Гончара, які розташовані на території Лип'янської територіальної громади;
- визнати протиправною бездіяльність Лип'янської сільської ради щодо незатвердження планів проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які розташовані на території Лип'янської територіальної громади;
- зобов'язати Лип'янську сільську раду провести технічну інвентаризацію та паспортизацію дитячих майданчиків, які розташовані на території Лип'янської територіальної громади.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що тривале невжиття відповідачем визначених законодавством заходів щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які розташовані на території громади, ставить під загрозу закріплені ст. ст. 3, 27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров'я, грубо порушує вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів», призводить до безконтрольності за технічним станом дитячого ігрового комплексу (елемента благоустрою) та може завдати тяжких наслідків здоров'ю дітей територіальної громади, що відповідно порушує визначені чинним законодавством інтереси держави у сфері охорони дитинства. В інтересах держави прокурор звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 04.03.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до довідки про доставку електронного листа Лип'янська сільська рада 05.03.2025 отримала копію ухвали від 04.03.2025.
Дослідивши письмові матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Суд встановив, що керівник Звенигородської окружної прокуратури звернувся із листом від 28.11.2024 № 50-3740вих-24, зокрема, до Лип'янської сільської ради, у якому просив надати інформацію про кількість усіх дитячих майданчиків (спортивних майданчиків), розташованих на території громади (вказати назву, місце розташування, адресу); кількість дитячих майданчиків, які перебувають на балансі територіальної громади (вказати місце розташування, адресу); кількість паспортизованих, інвентаризованих дитячих майданчиків з числа взятих на баланс територіальної громади, надати дані щодо часу проведення їх технічної інвентаризації, плановості чи позаплановості відповідного заходу; затверджені рішенням виконавчого комітету територіальної громади плани технічної інвентаризації, паспортизації таких об'єктів благоустрою як дитячі майданчики.
Також листом від 30.01.2025 № 50-355вих-25 керівник Звенигородської окружної прокуратури звернувся до відповідача щодо надання інформації чи перебувають на балансі сільської ради дитячі майданчики в с. Нечаеве по вул. Центральна, в с. Лип'янка по вул. І. Гончара.
Лип'янська сільська рада листами від 05.12.2024 № 02-36/29.11.2024 та від 05.02.2025 № 02-36/466 повідомила, що на території громади розташовано три дитячих майданчики, зокрема, в с. Нечаєве по вул. Центральна та в с. Лип'янка по вул. І. Гончара. Зазначені майданчики не паспортизовані, не інвентаризовані. Плани паспортизації, технічної інвентаризації дитячих майданчиків на виконкомі сільської ради не розглядалися. Майданчики на балансі Лип'янської сільської ради не перебувають та не належать на праві власності. Інформація про власників дитячих майданчиків в сільській раді відсутня.
Рішенням № 30-36/23 від 22.12.2023 Лип'янської сільської ради затверджено Програму «Благоустрій сіл» на 2024 рік.
Згідно з Програмою «Благоустрій сіл» на 2024 рік план щодо інвентаризації та паспортизації дитячих та спортивних майданчиків не затверджено.
Посилаючись на те, що за дитячими майданчиками, які не перебувають на балансі сільської ради та розташовані на території Лип'янської територіальної громади, ніхто не доглядає, що у свою чергу є наслідком порушення права дітей територіальної громади на безпечні умови життя і здорового розвитку, отримання можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку, прокурор в інтересах держави звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює, серед іншого, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі Закон №1697) визначає, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Частиною 3 статті 23 Закону №1697 передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Поняття "державний інтерес" необхідно розглядати як закріплену Конституцією та законами України, міжнародними договорами та актами, система основних цінностей у найважливіших сферах життєдіяльності українського народу та суспільства.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Тому, суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Водночас, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 815/1484/18, постанова від 13 квітня 2022 року.
Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду з цим позовом, прокурор зазначив про те, що непроведення відповідачем технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд, призводить до безконтрольності технічного стану елементів дитячих майданчиків та може завдати тяжких наслідків здоров'ю дітей, що порушує визначені чинним законодавством інтереси держави у сфері охорони дитинства. Також прокурор зазначив, що виконання відповідних дій відноситься саме до компетенції відповідача.
На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням "інтересів держави", з огляду на наступне.
Особливістю органів місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб'єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
Таким чином, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади.
Суд вважає, що такий підхід відповідає положенням статей 5, 7 Конституції України, згідно з якими носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що у спірному випадку наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.
Аналогічна правова позиція стосовно наявності у прокурора прав здійснювати представництво інтересів держави у суді у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 810/3894/17, від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18, від 5 березня 2020 року у справі № 520/6826/19, від 11 серпня 2020 року у справі № 810/2903/18, від 28 січня 2021 року у справі № 380/3398/20, від 1 червня 2021 року у справі № 0440/6514/18, від 20 липня 2021 року у справі № 480/3093/20, від 02 грудня 2021 року у справі № 320/10736/20.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Конвенції про права дитини, прийнятою Резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989, яка набула чинності 02.09.1990, ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 XII від 27.09.1991, держави-учасниці поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.
За статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 6 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності, та крім іншого, утворюють, реорганізують, ліквідують комунальні підприємства, організації, установи а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до підпункту 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV (далі Закон № 2807-IV) до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:
1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;
2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;
3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);
4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
П 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2807-IV передбачає, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, зокрема: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 21 Закону № 2807-IV елементами (частинами) об'єктів благоустрою є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.
Відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 18 Закону № 2807-IV підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації визначений Інструкцією з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 550 від 29.10.2012 (далі - Інструкція).
Згідно п. 1.2 Інструкції ця Інструкція визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам'яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об'єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об'єкти).
Відповідно до п. 1.3 Інструкції паспортизація об'єктів благоустрою - складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; технічна інвентаризація об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.
Пунктами 1.4 та 1.5 Інструкції передбачено, що технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.
Технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою.
Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі: введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта благоустрою; закінчення ремонту об'єкта благоустрою; зміни власника (балансоутримувача) об'єкта благоустрою; протиправного знищення чи пошкодження об'єкта благоустрою; надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на об'єкті благоустрою; прийняття рішення про її проведення власником (балансоутримувачем) об'єкта благоустрою.
Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Інструкції на основі проведеної інвентаризації об'єкта благоустрою складається його технічний паспорт за зразком, наведеним у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - технічний паспорт), який затверджується власником (балансоутримувачем) цього об'єкта благоустрою та підписується представником виконавця. Показники технічного паспорта заповнюються після виконання всіх графічних і обчислювальних робіт. Технічний паспорт долучається до матеріалів інвентаризаційної справи.
Як встановив суд, прокуратура листами від 28.11.2024 № 50-3740вих-24 та від 30.01.2025 № 50-355вих-25 зверталась до Лип'янської сільської ради щодо надання відповідної інформації.
Лип'янська сільська рада листами від 05.12.2024 № 02-36/29.11.2024 та від 05.02.2025 № 02-36/466; повідомила, що на території громади розташовано три дитячих майданчики, зокрема, в с. Нечаєве по вул. Центральна та в с. Лип'янка по вул. І. Гончара. Зазначені майданчики не паспортизовані, не інвентаризовані. Плани паспортизації, технічної інвентаризації дитячих майданчиків на виконкомі сільської ради не розглядалися. Майданчики на балансі Лип'янської сільської ради не перебувають та не належать на праві власності. Інформація про власників дитячих майданчиків в сільській раді відсутня.
Рішенням № 30-36/23 від 22.12.2023 Лип'янської сільської ради затверджено Програму «Благоустрій сіл» на 2024 рік. Однак, Програмою «Благоустрій сіл» на 2024 рік план щодо інвентаризації та паспортизації дитячих та спортивних майданчиків не затверджено.
Таким чином, суд вважає, що Лип'янська сільська рада в порушення вказаних вище норм законодавства не вжила заходів щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, розташованих в с. Нечаеве по вул. Центральна та в с. Лип'янка по вул. І. Гончара, які розташовані на території Лип'янської територіальної громади. Бездіяльність відповідача щодо не взяття на баланс сільської ради зазначених дитячих майданчиків, незабезпечення проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків ставить під загрозу закріплені статтями 3, 27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров'я, порушує вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Зокрема, незабезпечення проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, ведення необхідної документації щодо обстеження та перевірки технічного стану конструктивних елементів дитячих майданчиків, розташованих на території громади, про їх огляд, ремонт, демонтаж, приводить до безконтрольності за технічним станом елементів дитячих майданчиків і може завдати тяжких наслідків здоров'ю дітей громади, що відповідно порушує визначені чинним законодавством інтереси держави у сфері охорони дитинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд дійшов до висновку, що позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні, будь-які судові витрати у справі стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Лип'янської сільської ради щодо невжиття заходів до оформлення та взяття на баланс двох дитячих майданчиків, розташованих в с. Нечаеве по вул. Центральна та в с. Лип'янка по вул. І. Гончара, які розташовані на території Лип'янської територіальної громади.
Зобов'язати Лип'янську сільську раду (20650, Україна, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Лип'янка, вул. Гончара Івана, буд., 1А, код ЄДРПОУ 26323522) вжити заходів до оформлення та взяття на баланс двох дитячих майданчиків, розташованих в с. Нечаеве по вул. Центральна та в с. Лип'янка по вул. І. Гончара, які розташовані на території Лип'янської територіальної громади.
Визнати протиправною бездіяльність Лип'янської сільської ради щодо незатвердження планів проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, розташованих в с. Нечаеве по вул. Центральна та в с. Лип'янка по вул. І. Гончара, які розташовані на території Лип'янської територіальної громади.
Зобов'язати Лип'янську сільську раду (20650, Україна, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Лип'янка, вул. Гончара Івана, буд., 1А, код ЄДРПОУ 26323522) провести технічну інвентаризацію та паспортизацію дитячих майданчиків, розташованих в с. Нечаеве по вул. Центральна та в с. Лип'янка по вул. І. Гончара, які розташовані на території Лип'янської територіальної громади.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після підписання рішення суду.
Суддя Алла РУДЕНКО