27 серпня 2025 року справа № 580/3673/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі №580/3673/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку з 01.01.2025 та з 01.03.2025 пенсії ОСОБА_1 та зменшення / пониження її розміру із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та абз. 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», призначеної відповідно до пункту “а» ст. 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - неправомірними, непропорційними і несправедливими визначеним законодавством гарантіям високого рівня соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни -ветеранів війни і учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи та дискримінаційними за професійними, майновими та соціальними ознаками, а також такими що вчинені з порушенням Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8, ст. 14 цієї Конвенції, Протоколу 12 до Конвенції та Конвенції про права осіб з інвалідністю;
- визнати неправомірними та скасувати розпорядження / протоколи ГУ ПФУ в Черкаській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині зменшення (пониження) розміру пенсії згідно постанов КМУ № 1 від 03.01.2025 та № 209 від 25.02.2025;- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.01.2025 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до пункту “а» ст. 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розмір якої перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.03.2025 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до пункту “а» ст. 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без урахування приписів абз. 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження пенсії максимальним розміром, встановленою цією постановою;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 суму нарахованої але не виплаченої пенсії та суму компенсації за несвоєчасно виплачену пенсію яка утворилась з 01.01.2025 по дату вступу рішення в законну силу (у відповідності до частини другої статті 55 Закону №2262-XII та статті 371 КАС України). 6. Допустити до негайного виконання стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 всю суму заборгованості пенсії в сумі 9971,48 грн., та компенсації за несвоєчасно виплачену пенсію з 1 січня 2025 року по дату звернення позивача до суду в сумі 160,68 грн. (у відповідності до частини другої статті 55 Закону №2262-XII та статті 371 КАС України);
- стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з відповідного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди завданої протиправними рішеннями та діями органу державної влади - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області грошові кошти у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року зупинено провадження в адміністративній справі №580/3673/25 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2025 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції
24.06.2025 справа №580/3673/25 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та шляхом автоматизованого розподілу передана для продовження розгляду раніше визначену складу суду - судді Каліновській А.В.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 постановлено продовжити розгляд адміністративної справи №580/3673/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - за наявними у матеріалах справи доказами у порядку спрощеного позовного провадження.
27.08.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Каліновської А.В. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заява про відвід обґрунтована тим, що суддею розглянуто клопотання позивача про поновлення провадження в цій справі та ухвалою від 01.05.2025 відмовлено у його задоволенні. За наслідками розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі - Шостим апеляційним адміністративним судом скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у даній справі про зупинення провадження у справі та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті. Оскільки з моменту відкриття провадження у справі сплинуло 142 дні (з урахуванням строку зупинення провадження у справі), позивач вважає, що головуючий суддя Каліновська А.В. підлягає відводу.
Розглянувши заяву позивача про відвід головуючої судді Каліновської А.В., суд зазначає наступне.
Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Разом з тим, ч. 4 ст. 36 КАС України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 10 Постанови від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справі «Бєлуха проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства").
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії».
Необхідно зазначити, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Оскільки заява позивача про відвід головуючого судді Каліновської А.В. фактично мотивована виключно з його незгодою з процесуальними рішеннями та діями головуючого судді Каліновської А.В. у цій адміністративній справі, тому за відсутності будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даних справ або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді цієї адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу головуючому судді Каліновської А.В.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Каліновської А.В. у адміністративній справі №580/3673/25.
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Каліновської А.В. у адміністративній справі №580/3673/25 передати для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення, в порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА