Рішення від 28.08.2025 по справі 440/5381/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5381/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бевзи В.І., за участю: секретаря судового засідання - Китайгородської І.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - не з?явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу, а саме просить (з урахуванням уточненого позову):

- визнати незаконним та скасувати наказ Полтавського апеляційного суду від 31 березня 2025 року за №4.7-14/130 про звільнення з посади державного службовця ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду;

- стягнути з Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;

- стягнути з Полтавського апеляційного суду моральну шкоду в сумі 300 000,00 (триста тисяч грн. 00 коп.) грн. на користь ОСОБА_1 ;

- стягнути з Полтавського апеляційного суду судовий збір на користь ОСОБА_1 ;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду з дня дати звільнення - з 31.03.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що призначена на посаду завідувача сектору по взаємодії зі засобами масової інформації, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) у межах компетенції розглянуло запит Полтавського апеляційного суду про проведення перевірки відомостей щодо позивача, як особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком та за результатом розгляду надіслало інформацію про результати спеціальної перевірки стосовно позивача №49-01/23856-25 від 19.03.2025.

За наслідками спеціальної перевірки 28.03.2025 складена довідка про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік від 19.03.2025, в якій встановлені ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка перевищує сто прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, які потребують додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції», на суму 2002067,99 грн.

Позивач 31.03.2025 надала пояснення разом з підтверджуючими документами із приводу встановлених НАЗК розбіжностей Полтавському апеляційному суду для оцінки пояснень роботодавцем та направлення до НАЗК для їх перевірки та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.

Наказом відповідача від 31.03.2025 №4.7-14/130 позивач звільнена у зв'язку не проходженням спеціальної перевірки відповідно до статей 56, 57 Закону України «Про запобігання корупції».

Зазначила, що звільнення відбулось в порушення чинного законодавства та ненадання їй достатнього часу для подання пояснення, а також відповідач без дослідження її пояснень протиправно звільнив із посади державної служби. Указаним незаконним звільненням їй завдана моральна шкода (позивач перебуває у постійному роздратуванні, порушений її душевний спокій), яку просила стягнути із Полтавського апеляційного суду у розмірі 300000,00 грн.

Позивач також надала відповідь на відзив, у якому зазначила та додаткового наголосила, що 31.03.2025 підготувала пояснення разом з підтверджуючими документами з приводу встановлених НАЗК розбіжностей, які цього ж дня надала Полтавському апеляційному суду для надання оцінки таким поясненням. Проте Полтавським апеляційним судом оцінка таким поясненням не надана, але які направлення НАЗК для їх перевірки та прийняття відповідного рішення щодо неї. Зазначені пояснення подані позивачем до канцелярії Полтавського апеляційного суду та зареєстровано в системі КП Д-3 апеляційного суду за вхідним №6110/25 від 31.03.2025 о 13 год 19 хв, а вже о 15 год 15 хв. 31.03.2025 за вихідним №01-30/ЕП-312/25, Полтавським апеляційним судом до НАЗК направлені мої викладені в письмовій формі пояснення щодо розбіжностей в декларації за 2023 рік разом Довідкою Полтавського апеляційного суду від 28.03.2025 про результати спеціальної перевірки. Цього ж дня, згідно із наказом Полтавського апеляційного суду від 31.03.2025 за №4.7- 14/130 про звільнення з посади державного службовця, позивач звільнена з займаної посади.

Позивачем неодноразово надані докази за власної ініціативою та на виконання вимог ухвали суду.

ОСОБА_1 після отримання листа від НАЗК від 10.07.2025 № 150-18/60177-25, яким повідомлена інформація, що НАЗК не виявлені факти відображення у декларації недостовірних відомостей з огляду на наявність додаткових підтвердних документів стосовно попередньо виявлених розбіжностей у поданій декларації, подала суду додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів, пов'язаних із листом НАЗК від 10.07.2025 №150-18/60177-25

Стислий зміст заперечень відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому відзиві до суду просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що Полтавським апеляційним судом дотриманий порядок визначений Законом України «Про запобігання корупції» про дослідження та розгляду судом у довідці про результати спеціальної перевірки розбіжностей виявлених НАЗК у поданій декларації позивачем. ОСОБА_1 наданий достатній час для надання пояснень щодо розбіжностей виявлених НАЗК, а позивач звільнена відповідно до вимог чинного законодавства, які чітко зазначені та визначені судом в оспорюваному наказі про звільнення позивача.

У подальшому відповідачем наданий лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.07.2025 №49-01/59688-25 адресований Полтавському апеляційному суду «Інформація про результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 » та нові «Результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік» від 08.07.2025, якими факти відображення у декларації недостовірних відомостей не виявлені.

Відповідач з урахуванням нових поданих доказів у своїх подальших клопотаннях наполягав на відмові у позовних вимогах.

Заяви, клопотання учасників справи.

Відповідачем заявлене клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, Національного агентства з питань запобігання корупції.

Процесуальні дії у справі.

Полтавським окружним адміністративним судом від 28.04.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від відповідача.

У зв?язку із необхідністю встановлення офіційних обставин справи, судом постановлена ухвала від 07.05.2025 та витребувані від позивача докази щодо підтвердження її доводів викладених у позовній заяві.

Позивач надані докази та зазначені відомості суду у неповному обсязі.

З огляду на те, що позивача надала суду докази та відомості частково, судом постановлена ухвала від 26.05.2025 про повторне витребування доказів від позивача.

Позивач надала докази та зазначила відомості у клопотанні про долучення доказів, у повному обсязі виконала вимоги ухвали суду.

Полтавським окружним адміністративним судом від 27.06.2025 ухвалене процесуальне рішення перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

07.07.2025 підготовче засідання не відбулось внаслідок повітряної тривоги в умовах воєнного стану через збройну агресію Російської Федерації проти України.

17.07.2025 у підготовче засідання сторони не з'явились.

У підготовче засідання 14.08.2025 сторони не з'явились, суд постановив перейти до розгляду справи по суті та призначити судовий розгляд на 21.08.2025.

Ухвалою суду від 14.08.2025 клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, Національного агентства з питань запобігання корупції, залишене без задоволення.

У судове засідання 21.08.2025 з'явилась позивач, відповідач не з'явився, суд за результатами судового розгляду перейшов до стадії ухвалення рішення, дата проголошення рішення призначена на 28.08.2025, в яке з'явилась тільки позивач.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Наказом Полтавського апеляційного суду від 30.06.2022 №4.7-16/259 ОСОБА_1 призначена на посаду завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду відповідно до частини 5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»:

«НАКАЗУЮ:

1. Призначити ОСОБА_2 на посаду завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян, відповідно до частини 5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з окладом згідно штатного розпису з 05 липня 2022 року. Граничний строк перебування ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану або до моменту визначення переможця конкурсу.

2. Встановити ОСОБА_3 , завідувачу сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян, з 05 липня 2022 року надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 0% посадового окладу (стаж державної служби станом на 05.07.2022р. - 00 років 1-1 місяців 27 днів).

3. Присвоїти ОСОБА_3 , завідувачу сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян, з 05 липня 2022 року 6 (шостий) ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби і встановити надбавку за ранг у розмірі 500 гривень.»

Граничний строк перебування ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану або до моменту визначення переможця конкурсу.

12.10.2023 набрав чинності Закон України від 20.09.2023 №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі Закон № 3384-ІХ), яким відновлена процедура подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснення заходів фінансового контролю у повному обсязі, проведення спеціальних перевірок відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та перевірок, передбачених Законом України «Про очищення влади», стосовно осіб, які претендують/призначені на відповідні посади у період воєнного стану, а також врегульовано процедуру проведення таких перевірок.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» посада позивача, як керівника структурного підрозділу, відноситься до категорії «Б».

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 та примітки статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» для посад державної служби категорії «Б» проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

Заява про проведення спеціальної перевірки, визначеної Законом України «Про очищення влади» та Згода на проведення спеціальної перевірки надана позивачем 22.12.202.

22.12.2023 направлені запити про проведення спеціальної перевірки до Департаменту освіти та науки Полтавської обласної військової адміністрації, Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної військової адміністрації, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Територіального управління ДСА України в Полтавській області, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.03.2025 (вхідний № 5842/25) Полтавським апеляційним судом одержаний лист НАЗК від 19.03.2025 №49-01/23856-25, яким надані «Результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік» щодо ОСОБА_1 , в якому зазначена інформація про факт встановлення розбіжностей у поданих претендентом відомостей, а саме: за результатами спеціальної перевірки декларації встановлено ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, які потребують додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону, на загальну суму - 2 002 067,99 грн.

27.03.2025 ОСОБА_1 ознайомлена із результатами спеціальної перевірки щодо неї та про можливість протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом

28.03.2025 відділом управління персоналом Полтавського апеляційного суду, відповідно до пункту 9 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №171 (далі - Порядок №171), складена «Довідка про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , який (яка) претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком» (далі - Довідка від 28.03.2025) за встановленою формою.

У змісті Довідки від 28.03.2025 міститься опис виявлених розбіжностей та відомостей, які не відповідають встановленим законодавством вимог для зайняття посади, що визначені Полтавським апеляційним судом, та які співпадають із змістом листа лист НАЗК від 19.03.2025 №49-01/23856-25.

Відповідачем у відзиві на позов зазначені твердження, що форма Довідки про результати спеціальної перевірки, відповідно до Порядку №171, не передбачає опису пояснень особи, яка претендує на зайняття відповідної посади. Також відповідачем зазначені доводи, що позивач жодних письмових зауважень (які підлягають розгляду в передбачений законом термін) до змісту проте жодних письмових зауважень (які підлягають розгляду в передбачений законом термін) до змісту Довідки від 28.03.2025 не надала.

Із змістом Довідки від 28.03.2025 позивач ознайомлена 28.03.2025, у довідці позивачем здійснений запис наступного змісту: «З довідкою про результати спеціальної перевірки ознайомлена та результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік стосовне мене, ОСОБА_1 не погоджуюсь. Дата 28.03.2028, підпис позивача, ОСОБА_1 »

31.03.2025 позивач надала Полтавському апеляційному суду пояснення щодо факту виявлених розбіжностей у поданій претендентом на посаду декларації від 31.03.2025 вх. №6110/25 разом із долученими доказами (документами).

Відповідно до листа відповідача від 05.05.2025 №4.11-05/ЕП-472/25 зазначені відомості, що пояснення щодо факту виявлених розбіжностей у поданій претендентом на посаду декларації від 31.03.2025 вх. №6110/25 зареєстровані Полтавським апеляційним судом о 13 год. 19 хв. та лист Полтавського апеляційного суду за №01-30/ЕП-312/25 від 31.03.2025 о 15 год. 15 хв.

Відповідно до змісту листа відповідача за №01-30/ЕП-312/2 від 31.03.2025 зазначені відомості:

«Полтавський апеляційний суд у зв'язку із надходженням листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 26 березня 2025 року надсилає копію письмових пояснень Завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян ОСОБА_1 за результатами проведення спеціальної перевірки.»

Згідно із змістом наказу Полтавського апеляційного суду від 31.03.2025 за №4.7- 14/130 «Про звільнення з посади державного службовця ОСОБА_1 » зазначені наступні відомості:

«Відповідно до статті 58 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 4, 7 частини 9 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 5, 89 Закону України «Про державну службу», статті 24 Закону України «Про відпустки» та статті 116 Кодексу Законів про працю України,

НАКАЗУЮ:

1. Звільнити ОСОБА_2 із займаної посади завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду 31 березня 2025 року, відповідно до абзаців 4. 7 частини 9 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв'язку непроходженням спеціальної перевірки, передбаченої статтями 56 і 57 Закону України «Про запобігання корупції».

Підстава: довідка про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком від 28.03.2025, пояснення надані ОСОБА_1 »

На виконання листа НАЗК від 19.03.2025 №49-01/23856-25 відповідачем листом від 04.04.2025 № 4.7-48/1/2025 копія письмових пояснень позивача та інформація про її звільнення направлені до НАЗК:

«На №49-01/23856-25 від 19.03.2025

Направляю пояснення завідувача сектором по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 щодо розбіжностей встановлених Національним агентством з питань запобігання корупції за результатами спеціальної перевірки від 19.03.2025.

Одночасно повідомляю, що відповідно до наказу в.о. керівника апарату суду від 31.03.2025 року №4.7-14/130 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 31 березня 2025 року відповідно до абзаців 4, 7 частини 9 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв'язку з непроходженням спеціальної перевірки, передбаченої статтями 56 і 57 Закону України «Про запобігання корупції».

З урахуванням матеріалів справи та пояснень сторін у заявах по суті спору, судом встановлена обставина, що позивач надала 31.03.2025 о 13 год. 19 хв. пояснення щодо розбіжностей встановлених Національним агентством з питань запобігання корупції за результатами спеціальної перевірки від 19.03.2025 і до кінця робочого дня 31.03.2025 позивач звільнена із займаної посади державної служби категорії «Б»

Позивачем у змісті позовної заяви зазначені детальні пояснення щодо розбіжностей встановлених Національним агентством з питань запобігання корупції за результатами спеціальної перевірки від 19.03.2025 а також надані докази, що підтверджують відсутність розбіжностей в отриманих та задекларованих доходах позивача.

Сторонами у справі надані докази щодо отримання Полтавським апеляційним судом та ОСОБА_1 нової інформації від Національного агентства з питань запобігання корупції, яка надана Агентством у відповідь на лист Полтавського апеляційного суду від 04.04.2025 №4.7-48/1/2025.

Листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.07.2025 №49-01/59688-25, який надійшов Полтавському апеляційному суду «Інформація про результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 » та нові «Результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік» від 08.07.2025:

«Національне агентство на запити Полтавського апеляційного суду від 22.12.2023 №№ 4.7-30/26/23, 4.7-30/29/23 щодо проведення перевірки відомостей стосовно особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком, листом від 19.03.2025 №49-01/23856-25 направило інформацію про результати спеціальної перевірки стосовно ОСОБА_1 . від 19.03.2025.

Водночас у доданому до листа Національного агентства №49-01/23856-25 висновку про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, було допущено технічну помилку щодо періоду, за який проведено перевірку відповідної декларації.

У зв'язку із вищезазначеним та одночасним розглядом листа Полтавського апеляційного суду від 04.04.2025 № 4.7-481/1/2025, яким надіслано пояснення ОСОБА_1 із підтвердними документами, направляємо результати спеціальної перевірки на заміну раніше надісланим.»

Відповідно до змісту «Результатів спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік» від 08.07.2025, долучених до листа НАЗК від 09.07.2025 №49-01/59688-25, зазначені наступні відомості:

«За результатами спеціальної перевірки декларації фактів відображення у декларації недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданій претендентом на посаду, зокрема, декларації посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом.

Таким чином, рішення щодо результатів розгляду (врахування) наданих кандидатом на посаду пояснень та виправлення розбіжностей приймається органом, на посаду в якому претендує особа.

Повторного проведення спеціальної перевірки за результатами розгляду пояснень та виправлення розбіжностей органом, на посаду в якому претендує особа, Законом не передбачено.»

На звернення позивача НАЗК надало відповідь листом №150-18/60177-25 від 10.07.2025, у змісті якого зазначена наступна інформація:

«На підставі запитів Полтавського апеляційного суду від 22.12.2023 №№ 4.7-30/26/23, 4.7-30/29/23 про перевірку відомостей щодо ОСОБА_1 Національне агентство на підставі наявної інформації провело відповідну спеціальну перевірку, інформацію про результати якої надіслано Полтавському апеляційному суду листом від 19.03.2025 № 49-01/23856-25. За результатами спеціальної перевірки встановлено ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму 2 002 067,99 гривні, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, та які потребують додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону.

У зв'язку з надходженням листа Полтавського апеляційного суду від 04.04.2025 № 4.7-481/1/2025 щодо направлення пояснень ОСОБА_1 , а також Вашої скарги, 09.07.2025 Національне агентство на заміну раніше надісланим результатам спеціальної перевірки направило до Полтавського апеляційного суду інформацію про результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 , згідно з якими не виявлено фактів відображення у декларації недостовірних відомостей з огляду на наявність додаткових підтвердних документів стосовно попередньо виявлених розбіжностей у поданій декларації.»

Полтавський апеляційний суд листом від 25.07.2025 надав відповідь на запит позивача в порядку доступу до публічної інформації наступного змісту:

« 15.07.2025 на адресу Полтавського апеляційного суду з НАЗК надійшов лист №49-01/59688-24 від 09.07.2025 з інформацією про результати спеціальної перевірки стосовно працівника суду - завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян, на заміну раніше надісланому, за результатами якої було допущено технічну помилку щодо періоду, за який проведено перевірку відповідної декларації.»

З урахуванням наданих сторонами доказів, судом встановлена обставина, що листом НАЗК від 09.07.2025 №49-01/59688-25 спростовані розбіжності декларації поданої претендентом та наявності зазначених у ній недостовірних відомостей на загальну суму - 2 002 067,99 грн., також виправлений період 2022 рік, а не 2023 рік, на відміну зазначених відомостей НАЗК у листі від 19.03.2025 №49-01/23856-25 та долучених до нього результатах спеціальної перевірки декларації позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) посада позивача, як керівника структурного підрозділу відноситься до категорії «Б».

Відповідно до довідки Полтавського апеляційного суду від 08.04.2025 №4.6-20/154/2025, наданої позивачем, зазначені відомості: « ОСОБА_1 , в тому що вона дійсно працювала в Полтавському апеляційному суді на посаді завідувача сектору розмір її середньоденної заробітної плати, враховуючи два останні місяці роботи, що передували звільненню 31.03.2025 склав: січень 2025 року, 15 днів, 13853,57 грн., лютий 2025 року, 13 днів, 12737,35 грн., разом - 26590,92 грн., середньоденний розмір заробітної плати 949,68 грн.»

Позивачем не надані докази щодо понесення моральної шкоди та на обґрунтування її розміру у сумі 300000,00 грн., окрім доводів зазначених у змісті позову у даній частині, що моральні душевні страждання позивач понесла визначально від наслідків її звільнення із державної служби.

Також позивач у судовому засіданні 21.08.2025 додатково повідомила суду, що у зв'язку підставою звільнення та відповідним записом у трудовій книжці мала певні перешкоди у призначенні допомоги по безробіттю після звільнення, що також додатково спричинило їй душевні страждання, та просила суд звернути увагу на лист Державного центру зайнятості від 09.06.2025 щодо розгляду її скарги. Відносно посилань позивача, що підстава звільнення у зв'язку із непроходженням спеціальної перевірки, визначеної статтями 56, 57, 58 Закону України «Про запобігання корупції», спричиняє труднощі у подальшому працевлаштуванні і додаткові страждання внаслідок неможливості працевлаштуватись, суду не надані докази на підтвердження даного твердження позивача.

Позивач вважає протиправним наказ відповідача про звільнення її із займаної посади державної служби, у зв'язку із чим звернулась до суду із цим адміністративним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 5, ч. 7 та 8 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (в редакції Закону, яка діяла на момент призначення позивача, далі - Закон №389-VIII) у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб'єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.

Особи, призначені у період дії воєнного стану на політичні посади, а також відповідно до абзацу першого частини п'ятої цієї статті на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України "Про запобігання корупції", документ про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, у разі якщо такі документи не були подані ними раніше.

Після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців з дня його припинення чи скасування, на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій, на які особи призначені відповідно до абзацу першого частини п'ятої цієї статті, оголошується конкурс. Граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено відповідно до абзацу першого частини п'ятої цієї статті, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Спеціальна перевірка, визначена Законом України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII), стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, а також перевірка, передбачена Законом України "Про очищення влади", стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), під час дії воєнного стану не проводяться.

12.10.2023 року набрав чинності Закон України від 20 вересня 2023 р. № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 3384-ІХ), яким відновлено процедуру подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснення заходів фінансового контролю у повному обсязі, проведення спеціальних перевірок відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та перевірок, передбачених Законом України «Про очищення влади», стосовно осіб, які претендують/призначені на відповідні посади у період воєнного стану, а також врегульовано процедуру проведення таких перевірок.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 та примітки статті 56 Закону України «Про запобігання корупції», для посад державної служби категорії «Б» проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

Законом № 3384-ІХ також внесені зміни і до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» особи, призначені на посади у період дії воєнного стану, для забезпечення проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", а також перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", подають документи, передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про запобігання корупції", не пізніше 31 січня 2024 року, у разі якщо такі декларації та/або документи не були подані ними раніше, або протягом 90 календарних днів з дня припинення обставин, визначених абзацами другим і третім частини восьмої цієї статті, а саме, у разі:

- знаходження органу, який відповідає за організацію спеціальної перевірки або перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях України, перелік яких визначається в установленому законодавством порядку;

- виконання особами, які призначені на відповідну посаду у період дії воєнного стану, завдань в інтересах національної безпеки і оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, перебування у районі проведення воєнних (бойових) дій та отримання додаткової винагороди, призначеної для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських на період дії воєнного стану, та/або на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до абз. 4 ч. 8 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», а також перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», стосовно осіб, призначених у період дії воєнного стану, щодо яких такі перевірки у цей період не проводилися, здійснюється протягом 30 днів з дня завершення строку для подання документів, необхідних для проведення спеціальної перевірки, крім випадків звільнення такої особи до набрання чинності Законом України від 20.09.2023 № 3384-ІХ.

Разом з тим, ч. 9 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено підстави, за яких особи, призначені на посади, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або на посади з підвищеним корупційним ризиком, підлягають звільненню із займаної посади протягом трьох робочих днів, а саме:

- неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до пунктів 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону (якщо таку декларацію не подано раніше);

- неподання документів, передбачених частиною другою статті 57 Закону України «Про запобігання корупції», крім декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після завершення встановлених частиною сьомою цієї статті строків;

- непроходження або відмова від проходження спеціальної перевірки, передбаченої статтями 56, 57 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції», рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.

Особа, щодо якої за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку.

Відповідно до п. 10 Порядку 171, відомості щодо претендента на посаду є такими, що не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки фактів, зокрема щодо:

1) подання підроблених документів або неправдивих відомостей;

2) відображення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації.

Згідно з положеннями ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції» вбачається, що організація проведення спеціальної перевірки полягає у направленні органом, на посаду в якому претендує особа, відповідних запитів до державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених Законом, не пізніше наступного дня з моменту отримання згоди особи на проведення щодо неї перевірки.

В тому числі запит направляється до Національного агентства з питань запобігання корупції - щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до п. 7-1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції», саме до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції відноситься здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.

Запит про перевірку відомостей щодо претендента на посаду надсилається до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки не пізніше наступного робочого дня після одержання письмової згоди претендента на посаду на проведення спеціальної перевірки за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу на зайняття посади в якому претендує особа. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного державного органу може визначити відповідальний структурний підрозділ.

Пунктом 7 Порядку №171 визначено, що у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік претендентові на посаду повідомляється про такий факт та надається можливість протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити такі розбіжності.

Письмові пояснення претендента на посаду подаються посадовій особі (органу), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, та повинні стосуватися обставин, які призвели до виявлених розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. До таких пояснень додаються копії підтвердних документів.

Пунктом 9 вказаного Порядку №171 визначено, що Орган, на посаду в якому претендує особа, або НАДС відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 56 Закону України “Про запобігання корупції» на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою згідно з додатком 3.

Якщо організація проведення спеціальної перевірки стосовно претендентів на посади відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 56 Закону України “Про запобігання корупції» покладається на Керівника Офісу Президента України, Керівника Апарату Верховної Ради України, Міністра Кабінету Міністрів України або їх заступників, довідку, зазначену в абзаці першому цього пункту, готує відповідний структурний підрозділ Офісу Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України на підставі інформації, що надійшла від НАДС.

Довідка про результати проведення спеціальної перевірки стосовно претендентів на посади в новоутворених державних органах передається НАДС до відповідального структурного підрозділу таких органів після його утворення, а до утворення підрозділу копія довідки - суб'єктові призначення.

Зазначені зауваження у семиденний строк з дня їх надходження підлягають розгляду керівником відповідного органу або його заступником відповідно до розподілу функціональних обов'язків, за результатами якого особі надається письмова відповідь.

Пунктом 10 Порядку №171 встановлено, що відомості щодо претендента на посаду є такими, що не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки фактів:

1) подання підроблених документів або неправдивих відомостей;

Відповідно до ч. 1 та 5 статті 5 Закону України «Про державну службу», правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

На державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно із частиною 3 статті 31 Закону України «Про державну службу», на посаду державної служби призначається особа, визначена переможцем конкурсу. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається суб'єктом призначення після проведення співбесіди з кандидатом та підписання з ним контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Таке рішення приймається не пізніше п'яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, приймається рішення про відмову у призначенні на посаду державної служби (ч. 4 ст. 31 Закону України «Про державну службу»).

Статтею 58 Закону України «Про запобігання корупції» визначений порядок реалізації результатів спеціальної перевірки:

1. Інформація про результати спеціальної перевірки, підписана керівником органу, що проводив перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує його обов'язки, або заступником керівника органу відповідно до розподілу функціональних обов'язків, подається до органу, який надіслав відповідний запит, у семиденний строк з дати надходження запиту.

Під час проведення спеціальної перевірки між органами (підрозділами), які її проводять, можуть здійснюватися взаємодія та обмін відомостями щодо особи, зокрема щодо осіб, які претендують на зайняття посад, перебування на яких становить державну таємницю. Такі взаємодія й обмін здійснюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

2. Рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду вищезазначених пояснень претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронні органи та відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.

Повноваження особи, зазначеної в абзаці восьмому частини першої статті 56 цього Закону, достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради, а відповідна особа звільняється з відповідної посади без прийняття рішення відповідної ради у випадку, якщо вона не пройшла спеціальну перевірку або не надала у встановлений цим Законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки.

Рішення про відмову у призначенні (обранні) на посаду за результатами спеціальної перевірки може бути оскаржено до суду.

3. Орган, на посаду в якому претендує особа, на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Щодо кандидатів на зайняття посад (крім посади судді), призначення (обрання) на які здійснюється Президентом України, Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України, таку довідку готує відповідний структурний підрозділ Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України або Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.

Інформація про результати спеціальної перевірки та документи щодо її проведення є конфіденційними, якщо вони не містять відомостей, що становлять державну таємницю.

Документи, що були подані особою, яка претендувала на зайняття посади, для проведення спеціальної перевірки, у разі призначення (обрання) її на посаду передаються для зберігання в особовій справі, а в разі відмови у призначенні (обранні) на посаду повертаються цій особі під розписку, крім випадків, коли встановлено неправдивість цих документів, та інших випадків, передбачених законом.

Довідка про результати спеціальної перевірки додається до документів, поданих особою, або до особової справи, якщо прийнято рішення про її призначення (обрання) на посаду.

Згідно з пп. 5 п. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану.

Приписами ч.1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

Організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату може визначити відповідальний структурний підрозділ (ч.2 ст 56 Закону).

Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема щодо: 3) достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ч.3 ст. 56 Закону).

За змістом ст. 57 Закону спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п'яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону, після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного дня надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених у частині третій статті 56, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади, за формою, яку затверджує Кабінет Міністрів України.

Запит підписує керівник органу, на посаду в якому претендує особа, а в разі його відсутності - особа, яка виконує обов'язки керівника, або один з його заступників відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

До запиту додаються копії документів, зазначених у частині другій цієї статті.

Частиною 1 ст. 58 Закону визначено, що інформація про результати спеціальної перевірки, підписана керівником органу, що проводив перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує його обов'язки, або заступником керівника органу відповідно до розподілу функціональних обов'язків, подається до органу, який надіслав відповідний запит, у семиденний строк з дати надходження запиту.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» встановлюються такі категорії посад державної служби: категорія "Б" - посади:

- керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;

- керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;

- керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів.

Відповідно до ст. 235 Кодексу Законів про Працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Щодо позовних вимог визнати незаконним та скасувати наказ Полтавського апеляційного суду від 31 березня 2025 року за №4.7-14/130.

Як встановлено судом, Національним агентством з питань запобігання корупції отримані запити №№4.7-30/26/23, 4.7-30/29/23 від 22.12.2023 від відповідача про перевірку відомостей щодо ОСОБА_1 , як особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, щодо достовірності відомостей, зазначених нею у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, яка подана 13.03.2024.

Під час проведення перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції проаналізовані відомості, зазначені позивачем у відповідних розділах, та використані наявних у Національному агентстві з питань запобігання корупції інформації та бази даних.

Таким чином, Національним агентством з питань запобігання корупції на виконання вимог Порядку №171 проведений аналіз отриманих з відповідних реєстрів даних стосовно позивача та встановлені за наслідками перевірки ознаки відображення ОСОБА_1 у декларації за 2022 рік недостовірних відомостей.

У подальшому результати спеціальної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції надіслані до Полтавського апеляційного суду листом від 19.03.2025, який отриманий відповідачем 26.03.2025.

Суд зазначає, що 12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 20 вересня 2023 р. № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлена процедура подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснення заходів фінансового контролю у повному обсязі, проведення спеціальних перевірок відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та перевірок, передбачених Законом України «Про очищення влади», стосовно осіб, які претендують/призначені на відповідні посади у період воєнного стану, а також врегульовано процедуру проведення таких перевірок.

Як встановлено судом, наказом позивача від 30.06.2022 №4.7-16/259 Атанасі призначена на посаду завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян (категорії «Б») та 01.05.2023 подана щорічна декларація за 2022 рік.

У подальшому Національним агентством з питань запобігання корупції надіслані до Полтавського апеляційного суд «Результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік» від 08.07.2025, долучених до листа НАЗК від 09.07.2025 №49-01/59688-25, в яких зазначені відомості, що за результатами спеціальної перевірки декларації фактів відображення у декларації недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлені, Національним агентством з питань запобігання корупції допущена технічна помилка щодо періоду, за який проведена перевірка відповідної декларації, та надіслані на заміну раніше наданим результати спеціальної перевірки за 2022 рік.

Судом встановлений факт, що Національним агентством з питань запобігання корупції не встановлені за результатами спеціальної перевірки факти розбіжностей у поданих претендентом на посаду ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2022 рік.

27.03.2025 ОСОБА_1 ознайомлена відповідачем із результатами спеціальної перевірки щодо неї та про можливість протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом.

У той же час на наступний робочий день 28.03.2025 відділом управління персоналом Полтавського апеляційного суду складена «Довідка про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , який (яка) претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком», яка надана позивачу для ознайомлення 28.03.2025.

31.03.2025 позивач надала Полтавському апеляційному суду пояснення щодо факту виявлених розбіжностей у поданій претендентом на посаду декларації від 31.03.2025 вх.№6110/25 разом із долученими доказами (документами).

Відповідно до листа відповідача від 05.05.2025 №4.11-05/ЕП-472/25 пояснення позивача щодо факту виявлених розбіжностей у поданій претендентом на посаду декларації від 31.03.2025 вх. №6110/25 зареєстровані Полтавським апеляційним судом о 13 год. 19 хв., а лист Полтавського апеляційного суду за №01-30/ЕП-312/25 від 31.03.2025 до НАЗК о 15 год. 15 хв.

У цей же день відповідач звільнив позивача із займаної посади.

Проте, пояснення позивача не розглянуті ні НАЗК, ні відповідачем до моменту звільнення, зокрема відповідачем не спростовані та не враховані надані позивачем пояснення перед звільненням.

Закон України «Про запобігання корупції» та Порядок №171 визначають такі права особи, щодо якої проводиться спеціальна перевірка:

у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність;

особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.

Тобто претенденту надається можливість, як подати пояснення до результатів спеціальної перевірки, так і зауваження до довідки про результати спеціальної перевірки.

Завершення процедури спеціальної перевірки відбувається після закінчення всіх строків зазначених вище процедур.

Суд висновує, що після ознайомлення 27.03.2025 із результатами спеціальної перевірки НАЗК позивач мала право подати пояснення відповідачу упродовж п'яти робочих днів та виправити розбіжності, проте відповідач на наступний робочий 28.03.2025 склав довідку про результати спеціальної перевірки, а вже 31.03.2025 упродовж декількох годин (враховуючи графік роботи апеляційного суду до 17 год. 15 хв., 31.03.2025 - понеділок) від дати находження пояснень позивача звільнив ОСОБА_1 із займаної посади, не розглянувши пояснень та не надавши їм оцінку, а також не надавши можливість позивачу подати зауваження до довідки про результати спеціальної перевірки, чим порушив статтю 58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядок №171.

До дати отримання пояснень позивача щодо результатів спеціальної перевірки НАЗК, відповідач склав довідку від 28.03.2025.

Водночас, відповідачем складена довідка від 28.03.2025, з якою позивача ознайомлена 28.03.2025, а звільнена із посади - 31.03.2025 упродовж декількох годин після подання пояснень Полтавському апеляційному суду.

Позивач не погодилась із зазначеною довідкою та написала свою незгоду, що згідно із висновком суду, означає, що позивач мала право подати свої зауваження до такої довідки, оскільки напис під час ознайомлення із довідкою претендента про незгоду зі змістом довідки декларує право позивача у подальшому подати відповідні зауваження до такої довідки.

Такий напис не може ототожнюватись із наданням зауважень по суті змісту довідки, адже суперечить логічному причинно-наслідковому зв'язку між собою норм Порядку №171 та Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідач без отримання та розгляду пояснень позивача на результати спеціальної перевірки НАЗК, за два робочих дні склав довідку, проте позивач мала легітимні очікування, що після подання своїх пояснень щодо результатів спеціальної перевірки НАЗК, вона мала право та законну можливість на подання зауважень до такої довідки.

Позивач мала право на реалізацію принципу захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принципу правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

І такі зауваження мав розглянути відповідач у семиденний строк у порядку «належного урядування».

Суд також враховує ту обставину, що довідка від 28.03.2025 складена відповідачем за короткий проміжок часу, фактично за один робочий день після ознайомлення із нею позивача, чим позбавлена можливість особи на надання відповідних пояснень до результатів спеціальної перевірки НАЗК, визначених законом, що передують складенні такої довідки.

Відповідач жодним чином не мотивував свою пропорційність та необхідність такої оперативної реакції відносно складення довідки за один робочий день, і звільнення позивача за декілька годин після отримання від неї пояснень.

Відповідно до п. 7 Порядку №171 проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік претендентові на посаду повідомляється про такий факт та надається можливість протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити такі розбіжності. Письмові пояснення претендента на посаду подаються посадовій особі (органу), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, та повинні стосуватися обставин, які призвели до виявлених розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. До таких пояснень додаються копії підтвердних документів.

Претенденти на посади, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати такої перевірки та в разі незгоди з її результатами можуть подати відповідному органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Зазначені зауваження у семиденний строк з дня їх надходження підлягають розгляду керівником відповідного органу або його заступником відповідно до розподілу функціональних обов'язків, за результатами якого особі надається письмова відповідь (п. 9 Порядку №171).

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» орган, на посаду в якому претендує особа, на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, НАЗК під час направлення результатів спеціальної перевірки щодо позивача проінформовано відповідача, що рішення стосовно результатів розгляду (врахування) наданих кандидатом на посаду пояснень та виправлення розбіжностей приймається органом, на посаду в якому претендує особа.

Кінцеве рішення щодо призначення/звільнення особи та врахування наданих кандидатом на посаду пояснень і виправлення розбіжностей приймається органом, на посаду в якому претендує особа, відповідно до статті 58 Закону та пункту 7 Порядку №171, а саме відповідачем.

За змістом частини 2 статті 58 Закону України «Про запобігання корупції», рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки.

Разом з тим, відповідач фактично позбавив позивача можливості використання строків для звернення до НАЗК з метою подання виправленої декларації, подання відповідних пояснень, подання відповідних зауважень до довідки оскільки, ознайомивши 27.03.2025 позивача із результатами спеціальної перевірки НАЗК, на наступний день вручив 28.03.2025 довідку про результати спеціальної перевірки без надання можливості подати пояснення та документи, а 31.03.2025, після подання пояснень позивачем, упродовж декількох годин виніс наказ про звільнення позивача з посади державної служби.

За таких підстав, суд доходить висновку, що під час звільнення позивача з державної служби відповідачем допущені порушення вимог чинного законодавства України, зокрема, не надано у визначений законом строк після вручення результатів НАЗК про результати спеціальної перевірки позивачу подати виправлення декларації або ж надати пояснення за результатами такої перевірки, та надати зауваження до довідки позивача про результати спеціальної перевірки.

Подібні правові висновки ухвалені Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 07.05.2025 у справі №320/25414/24, Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 09.10.2024 у справі №480/1880/24.

У своїй сукупності, викладені вище порушення відповідачем порядку спеціальної перевірки, становлять «кумулятивний ефект» щодо визнання звільнення позивача протиправним.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оскільки звільнення позивача пов?язане із виконанням норм Закону України «Про запобігання корупції», то суд застосовує для даної справи «Критерії Енгеля», оскільки даний адміністративний спір має одночасно всі три ознаки: кваліфікація правопорушення, відповідно до національного права, характер правопорушення та ступінь суворості покарання для позивача.

Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово давав тлумачення цього положення, у тому числі стосовно доступу до матеріалів. Поміж засобами, які мають бути надані обвинуваченому, є можливість, з метою підготувати свій захист, ознайомлюватись із результатами слідства, накопиченими протягом усього часу його провадження («Хусейн та інші проти Азербайджану» (Huseyn and Others v. Azerbaijan), § 175; «ОАО Нафтова Компанія Юкос проти Росії» (OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia), § 538).

Суд висновує, що у цій справі, позивачу не наданий відповідачем достатній час для підготовки свого захисту про спростування недостовірних відомостей у результатах спеціальної перевірки НАЗК.

Резюмуючи висновок по суті спору, суд зазначає, що НАЗК надало відповідь листом від 09.07.2025 №49-01/59688-25 про відсутність встановлення розбіжностей у поданих претендентом на посаду декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, внаслідок чого судом встановлена відсутність відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, та відсутність підстав для відмови претенденту у призначенні (обранні) на посаду, що є наслідком визнання звільнення позивача протиправним.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби, а тому наказ від 31.03.2025 за №4.7-14/130 «Про звільнення з посади державного службовця ОСОБА_1 » підлягає скасуванню судом, а позивач ОСОБА_1 поновленню на роботі на посаді завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Щодо позовних вимог про поновлення на роботі.

Позивач підлягає поновленню на посаді завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду не з 31.03.2025, як просить позивач, а з 01.04.2025, оскільки день звільнення, 31.03.2025, є останнім днем перебування позивача на посаді державної служби.

Щодо позовних вимог про стягнення грошової компенсації моральної шкоди.

Статтею 56 Конституції України закріплено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 560/798/16-а) та від 27 листопада 2019 року (справа № 750/6330/17) зазначено, що загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу статті 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов'язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

У постанові Верховного Суду від 01 березня 2021 року в справі № 466/8242/18 (провадження № 61-943св20) зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Об'єднана палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду нагадує, що в постанові 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) вказано, що «за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди».

Згідно зі статтею 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов'язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (наприклад, Рисовський проти України, № 29979, п. 86, 89; від 20 жовтня 2011, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, п. 71, 22 листопада 2005).

Згідно практики Європейського суду з прав людини призначається компенсація за порушення прав людини. Так рішенням від 27 липня 2004 року по справі «Ромашов проти України» Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3 000 Євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

Звертаючись до суду з відповідним позовом ОСОБА_1 оцінила спричинену їй моральну шкоду в сумі 300 000,00 грн, розмір якої мотивувала тим, що унаслідок протиправних дій відповідача порушений її звичний життєвий уклад, замість виконання улюбленої оплачуваної роботи, позивачу довелось доводити свою правоту та досягати відновлення права, зокрема в суді, а також отримати допомогу по безробіттю від держави. Завдані моральні страждання через незаконну втрату роботи і неможливість забезпечити належні умови життя. Позивач стверджує, що її незаконне звільнення та непоновлення на посаді державної служби, завдало суттєвої шкоди її репутації такою підставою звільнення, як порушення вимог антикорупційного законодавства.

Психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров'я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (стаття 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.

Як вже зазначалося судом, у спірних правовідносинах відповідачем порушені права позивача, які гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також "принцип належного урядування".

Сама лише констатація у судовому рішенні порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкода йому заподіяна.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові 21.04.2021 у справі №160/1744/19.

У цій справі позивачка стверджувала, що її звільнення мало наслідком завдання шкоди її діловій репутації, спричинило душевні страждання.

Суд враховує, що звільнення позивача відбулось, у тому числі, внаслідок направлення до Полтавського апеляційного суду помилкового результату спеціальної перевірки проведеної НАЗК.

У той же час, суд враховує викладені вище висновки щодо протиправного звільнення позивача.

Враховуючи практику національного законодавства та Європейського Суду, проаналізувавши обставини справи, приймаючи до уваги доводи позивача щодо спричиненої їй моральної шкоди, суд вважає доцільним, достатнім та обґрунтованим визначити розмір моральної шкоди позивачу в сумі 4000,00 грн, що відповідатиме засадам справедливості та розумності, а також буде достатнім для компенсації спричинених позивачу душевних страждань неправомірними діями відповідача.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 №13" зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Матеріали справи містять довідку Полтавського апеляційного суду про середньоденний розмір заробітної плати позивача від 08.04.2025 у сумі - 949,68 грн., довідка надана позивачем суду до матеріалів справи, додатково у судовому засіданні 21.08.2025 позивач підтвердила суду правильність розрахунків відповідача у цій довідці.

Всього вимушений прогул становить з 01.04.2024 по 28.08.2025 - 108 робочих днів, розмір середньоденного заробітку, який встановлений судом, становить - 949,68 грн.: 108 робочих днів х 949,68 грн.= 102565,44 грн. - сума вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду у цьому рішенні.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Chahal проти Об'єднаного королівства" (заява №22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі "Афанасьєв проти України").

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині другій статті 2 КАС України, що відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень суб'єкти владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Одночасно, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

Щодо негайного виконання рішення суду.

Оскільки судом прийняте рішення про поновлення позивача на посаді та стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу, відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, слід звернути до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати середнього заробітку за один місяць у розмірі без відрахування обов'язкових податків та зборів - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді.

Враховуючи вищенаведене, позов підлягає частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач сплатила судовий збір за позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди у сумі 3000,00 грн. Дані вимоги задоволені судом частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У свою чергу відповідно до частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи протиправні дії відповідача, які призвели до порушення права позивача та цього спору, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача сплачений позивачем судовий збір у обсязі, якій належить сплатити під час подання позову через електронний ЄСІТС із застосування коефіцієнту (0,8*3000,00 грн.) - у сумі 2400,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Полтавського апеляційного суду (вул. Соборності, 18, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 42262431) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Полтавського апеляційного суду від 31.03.2025 за №4.7-14/130 «Про звільнення з посади державного службовця ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду з 01.04.2025.

Стягнути з Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2025 по 28.08.2025 у розмірі 102565,44 грн. (сто дві тисячі п?ятсот шістдесят п?ять гривень та сорок чотири копійки) з відрахуванням обов'язкових платежів.

Стягнути з Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору по взаємодії зі ЗМІ, розгляду запитів і звернень громадян Полтавського апеляційного суду з 01.04.2025 та стягнення з Полтавського апеляційного суду середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць з відрахуванням обов'язкових платежів.

У інші частині вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2400,00 грн. (двічі тисячі чотириста гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 28.08.2025.

Головуючий суддя В.І. Бевза

Попередній документ

129811916

Наступний документ

129811918

Інформація про рішення:

№ рішення:	129811917
№ справи:	440/5381/25
Дата рішення:	28.08.2025
Дата публікації:	01.09.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (30.09.2025)
Дата надходження:	25.09.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування наказу

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

07.07.2025 15:00	Полтавський окружний адміністративний суд
17.07.2025 15:10	Полтавський окружний адміністративний суд
14.08.2025 10:40	Полтавський окружний адміністративний суд
14.08.2025 14:40	Полтавський окружний адміністративний суд
21.08.2025 10:40	Полтавський окружний адміністративний суд
28.08.2025 14:00	Полтавський окружний адміністративний суд