про залишення позовної заяви без руху
27 серпня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/11618/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про визнання протиправним та скасування наказу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) від 26 липня 2024 року №244-дн "Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 ».
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
Предмет спору у цій справі стосується правомірності наказу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) "Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 » №244-дн, який прийнятий відповідачем 26 липня 2024 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених зокрема у справі № 340/341/23 (постанова від 21 вересня 2023 року) та у справі № 480/6083/23 (постанова від 18 липня 2024 року), строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. За загальним правилом початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів».
Отже, виходячи із суті предмету спору у цій справі, строком для звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Позивач звернулася до суду з позовом 21 серпня 2025 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
У позовній заяві позивач просить визнати причини пропуску строку для звернення до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 » № 244-дн від 26 липня 2024 року поважними; заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з цим позовом задовольнити та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду.
Вказане клопотання позивача обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000551 від 20 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 362 КК України. 20 серпня 2025 року ОСОБА_1 відкрито матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000551 від 20 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статей 362 КК України. При ознайомленні з матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000551 від 20 липня 2024 року стало відомо про наявність наказу «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 » № 244-дн від 26 липня 2024 року. Наказ «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 » № 244-дн від 26 липня 2024 року на ознайомлення адміністратору територіального сервісного центру №5346 (на правах відділу с. Бутенки) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) не надавався. Матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000551 від 20 липня 2024 року містять лист ознайомлення з документом, проте, зробити висновок з яким саме документом 26 липня 2024 року ознайомлено ОСОБА_1 неможливо, оскільки лист ознайомлення не містить назви документу, як не містить і підпису особи, що ознайомила позивача з цим документом. Крім того, матеріали дисциплінарної справи, що містяться в матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000551 від 20 липня 2024 року, не містять доказів повідомлення державного службовця про дату, час і місце засідання Комісії не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії. Таким чином, про існування наказу «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 » № 244-дн від 26 липня 2024 року ОСОБА_1 дізналась 20 серпня 2025 року - дати відкриття матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000551 від 20 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статей 362 КК України.
При цьому доказів на підтвердження викладених обставин позивач до позовної заяви не надала, зокрема, доказів того, що позивач не знала та не могла знати (не мала таку можливість) про наявність оскаржуваного наказу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) від 26 липня 2024 року №244-дн "Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 ».
Тож, надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зауважує, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)."
Поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, а відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим.
У цій справі позивач звернулася до суду із пропуском установленого законом строку та при цьому доказів на підтвердження наявності обставин, які були об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили звернення до суду у встановлений законом строк, суду не надано.
Також суду не надано доказів того, що позивач не знала та не могла знати (не мала таку можливість) про наявність оскаржуваного наказу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) від 26 липня 2024 року №244-дн "Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 », враховуючи і ту обставину, що відповідні записи вносяться у трудову книжку особи, зберігачем якої вона є.
Посилання позивача на дії відповідача документально не підтверджені та до того ж , за численними висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові від 18 липня 2024 року у справі № 480/6083/23, реалізація особою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності інших осіб.
Триваючи пасивна поведінка особи (бездіяльність) щодо ознайомлення та отримання необхідних документів у разі існування можливості ознайомлення з ними та їх отримання також не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання вказаних причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам статті 122 КАС України.
Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави подання позову з пропущенням встановленого строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліку упродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недолік необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліку позовної заяви вона буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.І. Слободянюк