про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову
27 серпня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/11494/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 09 серпня 2025 року № 63;
-зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2025 та прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/11494/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПУО НОМЕР_1 ), вчиняти дії, пов'язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), окрім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, до набрання законної сили рішенням суду в даній адміністративній справі.
Вказана заява обґрунтована тим, що за відсутності реалізованого права на надання відстрочки, яка надавалась раніше з тих самих підстав та за умови відсутності змін у законодавчій базі України, ІНФОРМАЦІЯ_2 має право призвати на військову службу під час мобілізації в особливий період, після чого ОСОБА_1 набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду за позовною заявою, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, бо законодавством України цього не передбачено, зокрема і Законом №3543-ХІІ.
ОСОБА_1 наголошував, що йому 15.08.2025 було вручено повістку №4614584 про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 20.08.2025 та видано направлення на проходження військово-лікарської комісії від 15.08.2025 №4607633, а ВЛК військовозобов'язаних проводиться з метою визначення їх придатності до військової служби з подальшою мобілізацією.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.08.2025 заява про забезпечення позову передана для розгляду судді Довгопол М.В.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, вказаною нормою визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які можуть застосовуватися адміністративними судами.
Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.
Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов'язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Доводи про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
Аналогічна правова позиція міститься, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року у справі №640/35568/21.
Оцінюючи доводи заявника в заяві про забезпечення позову у контексті наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить з такого.
Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 09 серпня 2025 року № 63.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з пунктом 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації, зокрема, Указом Президента України від 23.07.2024 № 470/2024 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" продовжено з 12.08.2024 строк проведення загальної мобілізації на 90 діб, Указом Президента України від 28.10.2024 №741/2024 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" продовжено з 10.11.2024 строк проведення загальної мобілізації на 90 діб, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі по тексту - Закон №2232-ХІІ) визначено щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
За приписами частин першої - третьої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ визначено підстави, за яких військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1 Порядку №560 цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку №560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання. Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних. Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на захист права на яку позивач подав до суду позов у цій справі, може бути надана особам, що мають статус військовозобов'язаних, у зв'язку з чим законодавець і передбачив норму, згідно з якою до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Натомість, після призову на військову службу особа набуває статусу військовослужбовця, що унеможливлює надання такій особі відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 15.08.2025 було вручено повістку №4614584 про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 20.08.2025 та видано направлення на проходження військово-лікарської комісії від 15.08.2025 №4607633.
Отже, якщо ОСОБА_1 буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, до ухвалення рішення суду у цій адміністративній справі, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №160/2592/23: "процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу".
Суд зазначає, що правомірність чи неправомірність вчинення дій щодо відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" буде встановлена судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи по суті, стверджувати на даний час про це неможливо.
Однак, невжиття заходів забезпечення позову, очевидно, може призвести до того, що ефективний захист права, на захист якого заявлено позов, стане неможливим.
У разі задоволення позову в цій справі неможливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
Заявник в заяві про забезпечення позову просить суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПУО НОМЕР_1 ), вчиняти дії, пов'язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), окрім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, до набрання законної сили рішенням суду в даній адміністративній справі.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації та відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, якими фактично завершується процедура мобілізації.
У свою чергу документальне оформлення призову включає в себе, зокрема, прийняття наказу про призов військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пункт 81 Порядку № 560).
Отже, суд, оцінивши обґрунтованість доводів заявника, щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, тому вважає за необхідне забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та його структурним підрозділам вчиняти дії, пов'язані з документальним оформленням призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та відправлення його на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням по суті в адміністративній справі №440/11494/25.
Водночас суд звертає увагу на те, що вжиті заходи забезпечення позову не звільняють позивача від виконання обов'язків військовозобов'язаного, встановлених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», зокрема та невиключно, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ним документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях), проходити медичний огляд тощо.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/11494/25 - задовольнити частково.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 та його структурним підрозділам вчиняти дії, пов'язані з документальним оформленням призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та відправлення його на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням по суті в адміністративній справі №440/11494/25.
В іншій частині заяви - відмовити.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Роз'яснити, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, а також суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя М.В. Довгопол