25 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8604/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості, стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система “Оберіг»), відповідно до інформації, яка вказана тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 19.06.2008 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.02.2016 року у відповідності до висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі гр.І ст.62а Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказаний запис внесено до Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 . Однак, інформація у додатку «Резерв+», що була отримана з реєстру «Оберіг», є такою, що не відповідає паперовим документам, оскільки в електронному реєстрі не було завантажено та відображено відповідну інформацію, натомість у електронному реєстрі міститься лише попередній запис, що згідно ВЛК від 23.04.2008 року позивач визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час, категорія обліку: військовозобов'язаний; на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 (Онуфріївка). Після неодноразових звернень представника позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 та особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач уже самостійно у паперовому вигляді у повній відповідності до приписів Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, направив на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення (3960000421795) заяву щодо уточнення даних та внесення до реєстру актуальної та правильної інформації щодо мене. Вказаний лист відповідачем отримано 03.05.2025 року, проте до цього часу немає жодної відповіді, так само, як і не внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внаслідок чого порушено права позивача.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримав 24.06.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа /а.с. 29/.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/8604/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_2 /а.с. 23/, та має статус особи з інвалідністю 3 групи (причина інвалідності - інвалідність з дитинства) з 05.10.2016, що підтверджено довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0494600 /а.с. 15, зворотній бік/.
Згідно з тимчасовим посвідченням (замість військового квитка) № НОМЕР_1 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_8 19.06.2008 /а.с. 24А/, ОСОБА_1 :
- 23.04.2008 року медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний, ст.73 «б» Наказ МОУ від 12.07.1999 №207,
- 28.01.2016 знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 згідно Наказу МОУ від 09.06.2006 року №342,
- 05.02.2016 року у відповідності до висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі гр.І ст.62а Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Водночас із відомостей реєстру "Оберіг" стосовно ОСОБА_1 , наявних у додатку «Резерв+» позивача, слідує, що у графі "категорія обліку" позивач значиться як військовозобов'язаний, ТЦК та СП - ІНФОРМАЦІЯ_10 (Онуфріївка), постанова ВЛК від 23.04.2008 - непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час /а.с. 15/.
28.02.2025 представником позивача сформовано запит у порядку статей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адресований керівнику ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому викладено прохання вжити негайних заходів щодо уточнення даних ОСОБА_1 та внесення до реєстру Оберіг актуальної та правильної інформації щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виходячи з даних, що містяться у виданих йому Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 19.06.2008 р., а саме: 05.02.2016 року у відповідності до висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі гр.І ст.62 а Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку /а.с. 13/.
На цей адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відповідь листом від 03.03.2025 року №5/2326 /а.с. 17/, в якому повідомлено, що громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 та рекомендовано звернутись із зазначеним питанням до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивачем від ІНФОРМАЦІЯ_5 (Онуфріївка) отримано Довідку №12 від 05.03.2025 /а.с. 18/ про те, що ОСОБА_1 ,1991 р.н. знятий з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 28 січня 2016 року.
12.03.2025 року представником позивача повторно направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_6 з питання необхідності вжиття негайних заходів щодо уточнення даних ОСОБА_1 та внесення до реєстру Оберіг актуальної та правильної інформації щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виходячи з даних, що містяться у виданих йому Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 19.06.2008 р., а саме: 05.02.2016 року у відповідності до висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі гр.І ст.62 а Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку /а.с. 12/.
До запиту додано, зокрема, Довідку ІНФОРМАЦІЯ_5 (Онуфріївка) про те, що позивач знятий із обліку 28.01.2016 року.
Листом від 14.03.2025 року №5/2753 на вказаний запит ІНФОРМАЦІЯ_2 запропоновано громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 для внесення даних до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою АДРЕСА_1 , звірити та оновити дані військового облікового документу згідно Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» /а.с. 16/.
02.05.2025 позивач направив на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення (реєстровий номер 3960000421795) заяву, в якій просив вжити негайних заходів щодо уточнення даних ОСОБА_1 та внесення до реєстру Оберіг актуальної та правильної інформації щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виходячи з даних, що містяться у виданих йому Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 19.06.2008 р., а саме: 05.02.2016 року у відповідності до висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі гр.І ст.62 а Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. /а.с. 21 - 22/
До заяви додав нотаріально посвідчену копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 19.06.2008, копії паспорта, довідки про реєстрацію місця проживання, картки платника податків ОСОБА_1 , роздруківки інформації із додатку «Резерв+» відносно ОСОБА_1 , нотаріально посвідченої довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0494600 відносно ОСОБА_1 , копії посвідчення НОМЕР_3 на отримання державної соціальної допомоги як особі з інвалідністю з дитинства на ім'я ОСОБА_1 , довідки від 05.03.2025 № 12 щодо зняття з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Зазначені додатки перелічені в Описі вкладень до поштового конверту, надісланого на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 02.05.2025. Опис вкладень засвідчено підписом відповідальної особи установи поштового зв'язку та печаткою цієї установи /а.с. 22/
Вказаний лист відповідачем отримано 03.05.2025 року, що підтверджується роздруківкою відстеження пересилання поштового відправлення 3960000421795 /а.с. 22А/.
За твердженням позивача, жодної відповіді на заяву від 02.05.2025 не отримано, як і не внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також статтею 65 Основного Закону встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Необхідно врахувати, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який з огляду на продовження, триває і донині.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Частинами 1, 3 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Частиною 1 статті 32 Закону № 2232-XII визначено, що військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України, зокрема, на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України:
які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних;
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу;
жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
Громадянам України, взятим на військовий облік, роз'яснюються права та обов'язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.
За приписами частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
В силу вимог пункту 1.1. глави 1 розділу 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402, у редакції, чинній на час визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Порядок медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентовано главою 3 розділу ІІ Положення № 402.
Пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до положень статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень статті 2 Закону № 1951-VIII випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина 8 статті 5 Закону № 1951-VIII).
Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Згідно з положеннями частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Також необхідно врахувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 559).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
IV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що ведення військового обліку, який передбачає персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, покладається, зокрема, на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки .
З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як встановлено судом у цій справі, позивач згідно з тимчасовим посвідченням (замість військового квитка) № НОМЕР_1 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_8 19.06.2008 /а.с. 24А/ 28.01.2016 знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 згідно Наказу МОУ від 09.06.2006 року №342 та 05.02.2016 року у відповідності до висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі гр.І ст.62а Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд зазначає, що встановлений факт непридатності до військової служби за приписами пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII є підставою для виключення військовозобов'язаного з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, стаття 37 Закону № 2232-XII в редакції, чинній на 05.02.2016, також передбачала, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд враховує, що відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Суд зазначає, що доказів на підтвердження факту прийняття рішення військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо необхідності проходження позивачем повторного медичного огляду відповідачем не надано.
Також відповідачем не надано доказів, що в результаті обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах раніше встановлений діагноз позивача переглянутий або він визнаний здоровий, що підтверджено повторним оглядом ВЛК військового комісаріату.
При цьому суд зауважує, що чинним законодавством наразі не встановлено обов'язку осіб, визнаних непридатними, повторно пройти медичний огляд, на відміну від обмежено придатних громадян.
Суд також акцентує увагу на тому, що внесений запис у тимчасове посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_1 про медичний огляд позивача 05.02.2016 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою визнано позивача непридатним із виключенням з військового обліку, засвідчений підписом військового комісара та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_4 . Доказів визнання у встановленому порядку такого запису недійсним, підробленим тощо до суду відповідачем не надано.
Разом з тим, із відомостей реєстру "Оберіг" стосовно ОСОБА_1 , наявних у додатку «Резерв+» позивача, слідує, що у графі "категорія обліку" позивач значиться як військовозобов'язаний, ТЦК та СП - ІНФОРМАЦІЯ_10 (Онуфріївка), постанова ВЛК від 23.04.2008 - непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час /а.с. 15/.
Отже, наявна невідповідність відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зважаючи на те, що позивач за наявності невідповідності відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно з пунктом 4 Порядку № 559 звернувся із заявою про внесення відповідних змін до відповідача, яка отримана останнім 03.05.2025, однак відповідачем у передбачений Порядком № 559 строк не внесено відповідних змін, суд погоджується із доводами позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 допущено безпідставну бездіяльність, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку.
Суд враховує, що згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) №12 від 05.03.2025 /а.с. 18/ ОСОБА_1 ,1991 р.н. знятий з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 28 січня 2016 року. Останній запис у тимчасовому посвідченні позивача вчинений ІНФОРМАЦІЯ_14 , після зняття з обліку позивача в ІНФОРМАЦІЯ_9 . Крім того, позивач має зареєстроване місце проживання у м. Кременчуці.
За приписами пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Враховуючи наведене, ІНФОРМАЦІЯ_2 є належним суб'єктом, який має повноваження внести відомості щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує, що ЄСПЛ неодноразово підкреслював особливу важливість принципу “належного урядування». Так у рішенні від 20.10.2021 по справі “Рисовський проти України» (заява № 29979/04) ЄСПЛ зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі “Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі “Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі “Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Зважаючи на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку, а також зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система “Оберіг»), відповідно до інформації, яка вказана тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 19.06.2008 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Таким чином позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією № 9399-3404-0114-8786 від 20.06.2025 /а.с. 26/.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн, суд виходить з такого.
Відповідно до положень частин 1 - 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката .
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат .
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги .
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 при розгляді справи 200/14113/18-а.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
До позовної заяви на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги у розмірі 10000 грн до матеріалів справи надано: договір про надання правничої (правової) допомоги № 16 від 26.02.2025 /а.с. 19 - 20/, Акт приймання-передачі послуг від 20.06.2025 до договору про надання правничої допомоги від 26.02.2025 № 16 /а.с. 14/, квитанцію № 16 від 20.06.2025 /а.с. 14/, ордер /а.с. 11/.
Відповідно до пункту 1.1. Договору № 16 про надання правничої (правової) допомоги від 26.02.2025, укладеним між позивачем (Клієнт) та адвокатом Пасюком В.В., адвокат зобов'язується надати Клієнтові правову допомогу у відносинах з ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо уточнення його даних та внесення до реєстру «Оберіг» актуальної та правильної інформації щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виходячи з даних, що містяться у виданих йому Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 19.06.2008; представництво інтересів Клієнта в суді з можливого питання визнання дій протиправними та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «Оберіг»), відповідно до інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 .
Згідно з пунктом 5.1. Договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.1. даного Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі 10000,00 грн.
Актом приймання-передачі послуг від 20.06.2025 до договору про надання правничої допомоги від 26.02.2025 № 16 зафіксовано факт отримання Клієнтом послуг правничої допомоги на загальну суму 10000 грн, а квитанцією № 16 від 20.06.2025 - факт прийняття адвокатом коштів від позивача за надання правничої допомоги у розмірі 10000 грн.
Отже, факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн є документально підтвердженим.
Суд наголошує, що клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачем до суду не подано.
Зважаючи на те, що в силу положень частин 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, і ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи, суд приходить до висновку, що витрати позивача на правничу допомогу підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система “Оберіг»), відповідно до інформації, яка вказана тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 19.06.2008 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн (десять тисяч гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол