28 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15014/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неоформлення довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, ненарахування та невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно ОСОБА_1 за весь період військової служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 оформити ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно", нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно за весь період військової служби відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.1998 № 1135 "Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час", постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1444 "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", наказу Міністра оборони України від 31.01.2006 № 45 "Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1444", наказу Міністра оборони України від 29.04.2016 № 232 "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем відмовлено у нарахуванні та виплаті гарантованої законодавством України грошової компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), витребувано докази.
31.12.2024 до суду надійшов відзив, у якому представник Військової частини НОМЕР_1 зазначив, що відповідно до розрахункової карти ОСОБА_1 за 2024 рік від 30.12.2024 за № 3944 у грудні 2024 року сержанту із матеріального забезпечення ОСОБА_1 було нараховано та виплачено компенсація за невикористане майно у розмірі 147318,81 грн. На підставі зазначеного просить закрити провадження у справі.
03.01.2025 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якому зазначив про відсутність довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" або розрахунку вартості недоотриманого речового майна за весь період служби.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" або розрахунку вартості недоотриманого речового майна за весь період служби ОСОБА_1 .
Станом на 18.08.2025 вказану довідку відповідачем до суду не надано.
Суд розглядає справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, у межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України до 13.06.2024. Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.06.2024 № 170 позивача звільнено з військової служби за станом здоров'я. На день звільнення позивач мав вислугу на військовій службі 30 років.
Під час проходження служби у період з 1994 року по 2024 рік позивач отримував речове майно не в повному обсязі відповідно до передбачених норм, а тому, за доводами позивача, він має право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яка має бути йому виплачена під час звільнення відповідно до вимог статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанов Кабінету Міністрів України та наказів Міністра оброни України.
Як зазначено позивачем у позові, 27.06.2024 останній звернувся із заявою до Військової частини НОМЕР_1 з проханням здійснити спірні виплати, однак, відповіді не отримав.
Не погодившись з протиправною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" (далі - Порядок № 178).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Отже, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби.
Відповідно до пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не видано позивачу довідку про вартість речового майна, що належить до видачі. На вимогу суду також не надано цю довідку.
Суд зазначає, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку № 178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Таким чином, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 23.08.2019 у справі № 2040/7697/18.
Крім того, суд зазначає, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
У наказі Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.06.2024 № 170 не зазначено про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для отримання позивачем грошової компенсації вартості неотриманого речового майна.
Отже, у цій частині адміністративний позов підлягає задоволенню.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Позивач від сплати судового збору звільнений, доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за час проходження військової служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_2 довідку про вартість неотриманого речового майна.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно за час проходження військової служби.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.С. Канигіна