28 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/415/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Весттеплотех" про визнання протиправним та скасування висновку,
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (надалі - АРЗ СП ГУ ДСНС України у Полтавській області) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування висновку, а саме просить: визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.12.2024 №UA-2024-08-16-007054-а.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновок Держаудитслужби про те, що ціна тендерної пропозиції учасника є договірною ціною, розрахована не відповідно до настанови та призвела до здорожчання вартості робіт за об'єктом, безпідставний та не ґрунтується на нормах права. Крім того, зазначено, що зобов'язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про виконання робіт від 06.11.2024 №1227/1215юр є не законним, не обґрунтованим, безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/415/25; вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 180-181, том 1/.
04.02.2025 відповідач подав відзив на позов /а.с. 189-205, том 1/, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що працівниками Управління під час складання висновку за результатами процедури закупівлі UA-2024-08-16-007054-a враховано реальну можливість усунення допущеного порушення, яка в даному випадку є можливою виключно шляхом припинення зобов'язань за договором, оскільки порушення, виявлені органом державного фінансового контролю в частині невідхилення тендерної пропозиції, яка не відповідає вимогам тендерної документації, допущені АРЗ на стадії розгляду тендерних пропозицій та, враховуючи перебування закупівлі на етапі укладеного договору, не можуть бути усунуті іншим способом. Отже, зважаючи, що укладення договору про закупівлю є завершальною стадією проведення процедури закупівлі та враховуючи неможливість усунення порушення іншим способом (відхилення тендерної пропозиції учасника) на стадії укладення та виконання договору, Управлінням правомірно зобов'язано замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 клопотання Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Весттеплотех" (надалі - ТОВ "Весттеплотех") /а.с.22 - 23, том 2/.
ТОВ "Весттеплотех" 19.02.2025 скористалось правом надання пояснень, у яких зазначено, що тендерна пропозиція ТОВ "Весттеплотех" відповідає умовам технічної специфікації тендерної документації у частині розрахунку ціни тендерної пропозиції (договірної ціни), а саме: відповідно до норм витрат труда робітників, підтверджується в Додатку № 3.2 до додатку 3 тендерної документації, у якому наведено, що витрати труда робітників-будівельників складають 5096,65 люд. год. при розряді 3,7, а також витрати робітників-монтажників складають 727,43 люд. год. при розряді 3,8, так само як і у підсумковій відомості ресурсів тендерної пропозиції ТОВ "Весттеплотех" складають такі ж самі витрати, що не перевищує норми витрат труда робітників згідно з технічною специфікацією і підтверджує відповідність поданих документів відповідно до Кошторисних норм України "Настанові з визначення вартості будівництва".
Зазначено третьою особою, що відповідно до вимог абзацу першого пункту 5.1 Настанови ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розрахована на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту будівництва. Згідно з нормами абзацу третього пункту 5.1 Настанови для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надав відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї відповідно до затвердженої проектної документації, а ТОВ "Весттеплотех" при складанні тендерної пропозиції не порушило і не перевищило норми витрат працівників в кошторисній документації. Тому при складанні тендерної пропозиції ТОВ "Весттеплотех" всі витрати включені відповідно до технічної специфікації та, відповідно, і до затвердженої проектної документації.
Загальний коефіцієнт 1.2 не застосовувався, що видно з наданої пояснювальної записки, а застосування цього коефіцієнту до окремих розцінок, указаних у відзиві, не призвело до відхилення від технічного завдання, як зазначено вище. Зауважено, що технічне завдання було оприлюднене після отримання позитивного висновку експертизи проекту за результатами проектних робіт. Замовником ніяких змін до проектної документації не вносилось. Крім того, будівля використовується за призначенням під час виконання робіт. Тому використання вказаного коефіцієнту є правомірним /а.с.26-27, том 2/.
У додаткових поясненнях від 07.03.2025 позивачем зазначено, що будівля учбово-тренувального комплексу по пров. Спортивний, 11 Б в м. Полтаві, у якій заплановано виконувати будівельні роботи, на момент їх виконання, експлуатується за своїм основним функціональним призначенням, працівники не призупиняють роботу на час ремонту (рух працівників по місцях загального користування, які не перекриваються на час виконання ремонтних робіт), роботи виконуються в будівлі, що експлуатується, тому обмежено умови зберігання матеріалів та неможливість їх складування на будівельному майданчику для нормального забезпечення матеріалами робочих місць, внаслідок чого умови виконання цих робіт ускладнені, як наслідок таких умов є уповільнені темпи виконання робіт, а також наявність ускладнених умов зберігання будівельних матеріалів, устаткування, інструментів тощо.
Зазначено, що відповідно до Розділу 1 (Загальна частина) Пояснювальної записки Тому 1 Робочого проекту "Капітальний ремонт будівлі учбово-тренувального комплексу по пров. Спортивний, 11Б в м. Полтаві. Коригування" - Проектуємий об'єкт віднесений до класу наслідків (відповідальності) СС1. Згідно з додатком 2 (Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об'єкту) визначено розрахункову кількість людей, які постійно та періодично перебувають на об'єкті, кількість осіб, які перебувають зовні об'єкта. Розділом 9 (Організація будівництва) Пояснювальної записки Тому 1 Робочого проекту "Капітальний ремонт будівлі учбово-тренувального комплексу по пров. Спортивний 11Б в м. Полтаві. Коригування" виконання будівельно-монтажних робіт по капітальному ремонту будівлі передбачається без повного припинення його функціонування.
Головним інженером проекту Борщовим С.В. зазначено, що в проекті локального кошторису АРЗ СП ГУ ДСНС України у Полтавській області на будівельні роботи №02- 01-01 підвищувальний коефіцієнт до норм витрат труда робітників К=1,2 застосовано правомірно.
Філією ДП "Укрдержбудекспертиза" проведено експертизу кошторисної частини проектної документації за робочим проектом "Капітальний ремонт будівлі учбово-тренувального комплексу по пров. Спортивний, 11 Б в м. Полтаві. Коригування", яка має позитивний експертний звіт.
Отже, на переконання позивача, ТОВ "Весттеплотех" правомірно застосував коефіцієнт К=1,2 до умов виконання передбачених проектно-кошторисною документацією будівельних робіт, яка має позитивний експертний висновок, у зв'язку з чим висновок Держаудитслужби про те, що ціна тендерної пропозиції учасника, яка є договірною ціною, розрахована не відповідно до Настанови та призвела до здорожчання вартості робіт за об'єктом, є необґрунтованим /а.с. 28-30, том 2/.
У додаткових поясненнях від 12.03.2025 відповідач зазначив, що відповідно до пункту 3.2.11 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" проектом організації будівництва є вид проектно-технологічної документації у складі проекту, яка містить рішення з організації будівництва об'єкта в цілому та, за необхідності, черги, пускового комплексу, відокремленої частини, частини об'єкта будівництва, підготовчих робіт. При цьому відповідно до пункту 5.2.6 зазначеного ДБН А.3.1-5:2016 вихідними даними для розробки ПОБ є (в тому числі) відомості про особливі умови виконання будівельних робіт на об'єктах, де здійснюється реконструкція, капітальний ремонт (підсилення конструкцій) або технічне переоснащення. Таким чином, для застосування підвищувальних коефіцієнтів до норм витрат труда робітників в кошторисах робіт необхідне попереднє їх обґрунтування в проекті організації будівництва/ремонту в складі проекту (робочого проекту).
Як зазначалося у Висновку про результати моніторингу, йде мова про застосування підвищувальних коефіцієнтів до норм витрат труда робітників К=1,2 при виконанні ремонтно-будівельних робіт на покрівлях та фасадах будинків, будівель і споруд, що експлуатуються або виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях будинків, будівель, що експлуатуються.
За доводами відповідача, визначенню учасника переможцем процедури закупівлі відповідно до норм законодавства має передувати розгляд тендерної пропозиції учасника на відповідність вимогам та умовам тендерної документації замовника. Тендерною документацією чітко передбачено, що необхідність відповідності договірної ціни Настанові. При цьому ні позивачем, ні третьою особою не підтверджено та не доведено наявність, зокрема в тендерній документації обґрунтування застосування підвищувального коефіцієнту, оскільки не надано жодного документального підтвердження обґрунтування їх застосування замовником /а.с.75-77, том 2/.
Суд розглядає цю справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2024 позивач, як замовник, оприлюднив у системі публічних закупівель "Рrozorro" оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю: "Капітальний ремонт будівлі учбово-тренувального комплексу по пров. Спортивний, 11Б в м. Полтаві Коригування - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація за ДК:021:2015 Єдиного закупівельного словника" на очікувану вартість 4260272,40 грн з ПДВ, ідентифікатор закупівлі - UA-2024-08-16-007054-а.
За результатами відкритих торгів з особливостями закупівлі з переможцем ТОВ "Весттеплотех" укладено договір про виконання робіт від 06.11.2024 №1227/1215юр на суму 4253059,46 грн з ПДВ та додаткові угоди №1/1255/241юр від 14.11.2024, №2/1385/1367юр від 06.12.2024, №3/1446/1431юр від 19.12.2024 /а.с. 26-50, том 1/.
04.12.2024 начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області видано наказ №103-3 "Про початок моніторингу закупівель", яким наказано почати моніторинг закупівель, а саме UA-2024-08-16-007054-а з підстав - дані автоматичних індикаторів ризиків /а.с. 211-212, том 1/.
Посадовими особами Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області у період з 04.12.2024 по 25.12.2024 проведено перевірку закупівлі, результати якої оформлені висновком про результати моніторингу процедури закупівлі Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області № UA-2024-08-16-007054-а /а.с. 215-217, том 1/.
За змістом цього висновку "предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі ? Закон) та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції станом на дату проведення торгів) (далі - Постанова № 1178, Особливості); надання роз'яснень щодо тендерної документації; виконання замовником рішень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Орган оскарження); дотримання замовником вимог Закону та Особливостей під час розгляду тендерної пропозиції учасника; своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; своєчасності надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (далі - замовник) UA-P-2024-08-16-007647-a на 2024 рік; тендерну документацію, затверджену протокольним рішенням уповноваженої особи замовника від 16.08.2024 № 25 ВТ; тендерну документацію, затверджену протокольним рішенням уповноваженої особи замовника від 16.08.2024 № 25 ВТ зі змінами; запитання учасників процедури закупівлі від 26.08.2024 та відповідь замовника від 26.08.2024; вимоги про усунення порушень від 20.09.2024 № UA-2024-08-16-007054-a.a1 та рішення замовника від 23.09.2024; скарга до процедури № UA-2024-08-16-007054-a.a2 від 23.09.2024 ТОВ "Весттеплотех"; рішення Органу оскарження від 03.10.2024 16271-р/пк-пз; скарга до процедури № UA-2024-08-16-007054-a.b3 від 19.10.2024 ПП "БК НОВА ЕРА"; рішення Органу оскарження від 29.10.2024 17569-р/пк_пз; тендерну пропозицію учасника ТОВ "Весттеплотех"; протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 15.10.2024 № 02ВТ; вимогу про усунення невідповідностей до ТОВ "Весттеплотех"; повідомлення про намір укласти договір від 15.10.2024; договір про виконання робіт від 06.11.2024 № 1227/1215 юр на суму 4253059,46 грн (з ПДВ) з ТОВ "Весттеплотех"; додаткова угода № 1/1255/241 юр від 14.11.2024; додаткова угода № 2/1385/1367 юр від 06.12.2024; відповідь замовника на запит органу державного фінансового контролю, оприлюднену 10.12.2024 в електронній системі закупівель та ін. Відносно обставин та підстав, що були предметом розгляду Органом оскарження моніторинг не здійснювався. Моніторингом питання дотримання замовником вимог Закону та Особливостей під час розгляду тендерної пропозиції учасника встановлено порушення замовником чинного законодавства, а саме: абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, в частині невідхилення тендерної пропозиції учасника, яка не відповідає умовам технічної специфікації тендерної документації. Так, в ході моніторингу даного питання встановлено, що ціна тендерної пропозиції (яка є і договірною ціною) розрахована не у відповідності до Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова), в частині застосування підвищувальних коефіцієнтів до норм витрат труда робітників, в той час як відповідне обґрунтування їх застосування тендерною документацією не передбачено. Так, додатком 3 до тендерної документації передбачено, зокрема, що учасник визначає вартість робіт, які пропонує виконати за Договором, у відповідності до Настанови (Додаток 3 до тендерної документації). Відповідно до вимог абзацу 1 пункту 5.1 Настанови ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту будівництва. Разом з цим, пунктом 2.5 Кошторисних норм України "Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування" визначено, якщо проектом організації ремонту передбачено виконання робіт в будинках, будівлях і спорудах, які експлуатуються; поблизу об'єктів, що знаходяться під високою напругою; з обмеженими умовами для складування матеріалів або в інших ускладнених умовах, до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин та механізмів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів застосовуються коефіцієнти, наведені в додатку Б. В свою чергу, приміткою 3 до таблиці Б1 додатка Б зазначено, що застосування коефіцієнтів при складанні кошторисної документації повинно бути обґрунтовано. Таким чином, для застосування підвищувальних коефіцієнтів до норм витрат труда робітників необхідне відповідне обґрунтування їх застосування, а також підтвердження того, що роботи відбуваються безпосередньо в будівлях, спорудах чи приміщеннях, що експлуатуються за своїм функціональним призначенням. Відповідно до абзацу 3 пункту 5.1 Настанови для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. Замовником в складі тендерної документації для розрахунку ціни пропозиції учасника надано відомість обсягів робіт та підсумкову відомість ресурсів, яка не містить відповідного обґрунтування та посилання відносно застосування підвищувальних коефіцієнтів до норм витрат труда робітників, в той час як учасником ТОВ "Весттеплотех" в складі тендерної пропозиції надано Локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01, який свідчить про застосування підвищувального коефіцієнту виконання робіт к=1,2 "Виконання ремонтно-будівельних робіт на покрівлях і фасадах будинків, будівель і споруд, що експлуатуються". Таким чином, застосування учасником ТОВ "Весттеплотех" підвищувального коефіцієнту 1,2 до норм витрат труда робітників за відсутності обґрунтування їх застосування Замовником свідчить, що ціна тендерної пропозиції вказаного учасника, яка є договірною ціною розрахована не у відповідності до Настанови та призвела до здорожчання вартості робіт за об'єктом. За вказаних обставин, Замовник мав відхилити тендерну пропозицію ТОВ "Весттеплотех", як таку що не відповідає не відповідає умовам технічної специфікації тендерної документації, що всупереч абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей не забезпечено Замовником.
За результатами аналізу питання дотримання замовником вимог Закону та Постанови № 1178 під час розгляду тендерної пропозиції учасника встановлено порушення абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Постанови № 1178; надання роз'яснень щодо тендерної документації; виконання замовником рішень Органу оскарження; своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; своєчасності надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю - порушень не встановлено.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про виконання робіт від 06.11.2024 № 1227/1215 юр та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень".
Позивач, не погодившись із висновком Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, звернувся до суду з цим позовом.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом - Закон №922-VIII).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі за текстом - Закон № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Частиною другою статті 8 Закону № 922-VІІІ передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною шостою статті 8 Закону № 922-VІІІ передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VІІІ у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Відповідно до частини десятої статті 8 Закону № 922-VІІІ у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
За приписами частини дев'ятнадцятої статті 8 Закону № 922-VІІІ форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 3 розділу III "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Принципами публічних закупівель відповідно до статті 5 Закону № 922-VІІІ є: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 922-VІІІ замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.
Частиною третьою статті 10 Закону № 922-VІІІ визначено, що оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов'язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро.
Частиною першою статті 16 Закону № 922-VІІІ передбачено, що замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 922-VІІІ замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону № 922-VІІІ у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб'єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Частиною четвертою статті 16 Закону № 922-VІІІ під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.
Пунктом 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VІІІ визначено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 922-VІІІ замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до частин першої та третьої статті 28 Закону № 922-VІІІ перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій/пропозицій. Розкриття тендерних пропозицій/пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям/умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а також з інформацією та документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель одразу після завершення електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні, електронною системою закупівель автоматично розкриваються всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції.
Протокол розкриття тендерних пропозицій/пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.
За приписами частин першої, дев'ятою, одинадцятою та дванадцятою статті 29 Закону № 922-VІІІ оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.
Після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
У разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.
Якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.
При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку має міститися вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі № 160/4421/20.
За своїм змістом висновок органу державного фінансового контролю є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною десятою статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №320/733/19.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 8 Закону № 922-VІІІ рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: дані автоматичних індикаторів ризиків.
Як встановлено судом, 04.12.2024 начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області видано наказ №103-3 "Про початок моніторингу закупівель", яким наказано почати моніторинг закупівель, а саме UA-2024-08-16-007054-а з підстав - дані автоматичних індикаторів ризиків /а.с. 211-212, том 1/.
Тобто, наведена підстава законодавчо визначена у пункті 1 частини другої статті 8 Закону № 922-VІІІ.
За змістом оспорюваного висновку, при проведенні Управлінням моніторингу процедури закупівлі UA-2024-08-16-007054-a встановлено порушення абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей: у частині невідхилення тендерної пропозиції учасника, яка не відповідає умовам технічної специфікації тендерної документації в частині розрахунку ціни тендерної пропозиції (договірної ціни) із застосуванням підвищувального коефіцієнту 1,2 до норм витрат труда робітників, що суперечить Кошторисним нормам України "Настанова з визначення вартості будівництва".
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі - Особливості).
Згідно з пункту 3 Особливостей замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Отже, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники проводять закупівлі відповідно до Закону № 922 з урахуванням цих Особливостей.
Згідно з абзацом другим підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Відповідно до пункту 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 затверджено Кошторисні норми України; Кошторисні норми України "Настанова з визначення вартості будівництва" та "Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво" набирають чинності з моменту реєстрації їх в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Згідно з пунктом 1.1 Настанови з визначення вартості будівництва (далі - Настанова, з урахуванням внесених змін №№1-4) ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури (крім автомобільних доріг загального користування), а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування (далі - будівництво).
Ця Настанова є обов'язковою для визначення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі - державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об'єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.
Пунктом 5.1 Настанови № 281 обумовлено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.
У разі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівель з використанням укрупнених показників вартості робіт пункти 5.3 - 5.30 цієї Настанови не застосовуються. Укрупнені показники вартості робіт можуть розраховуватись ресурсним методом з використанням діючих РЕКН або УКН.
Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником.
Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) окремих видів капітальних ремонтів (див. пункт 3.10 цієї Настанови) замовник надає дефектний акт, форму якого наведено у додатку 29 цієї Настанови.
Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об'єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів.
У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов'язаних з придбанням та доставкою на об'єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).
У відзиві відповідач зазначає, що замовником в складі тендерної документації для розрахунку ціни пропозиції учасника надано відомість обсягів робіт та відомість ресурсів до неї, яка не містить відповідного обґрунтування та посилання щодо застосування підвищувальних коефіцієнтів до норм витрат труда робітників, у той час як учасником процедури ТОВ "Весттеплотех" у складі тендерної пропозиції надано Локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01, який свідчить про застосування підвищувального коефіцієнту виконання робіт К=1,2 "Виконання ремонтно-будівельних робіт на покрівлях і фасадах будинків, будівель і споруд, що експлуатуються".
За доводами Управління, мова йде про застосування підвищувальних коефіцієнтів до норм витрат труда робітників К=1,2 при виконанні ремонтно-будівельних робіт на покрівлях та фасадах будинків, будівель і споруд, що експлуатуються або виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях будинків, будівель, що експлуатуються; при цьому в позові замовник посилається на окремий Розділ локального кошторису № 02-01-01, що стосується робіт з вимощення (тобто робіт назовні будівлі, що не відносяться до робіт всередині приміщень та на фасадах або покрівлях), в якому застосування коефіцієнтів не передбачено взагалі.
Крім того, пунктом 2.5 Кошторисних норм України "Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування" визначено, якщо проектом організації ремонту передбачено виконання робіт в будинках, будівлях і спорудах, які експлуатуються; поблизу об'єктів, що знаходяться під високою напругою; з обмеженими умовами для складування матеріалів або в інших ускладнених умовах, до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин та механізмів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів застосовуються коефіцієнти, наведені в додатку Б.
Приміткою 3 до таблиці Б1 додатка Б зазначено, що застосування коефіцієнтів при складанні кошторисної документації повинно бути обґрунтовано.
Аналогічно, пункт 2.6 Кошторисних норм України "Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи" (затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.12.2021 № 374) визначено, якщо проектом організації будівництва передбачено виконання будівельних робіт у будівлях і спорудах, що експлуатуються, поблизу об'єктів, що перебувають під високою напругою, на території з розгалуженою мережею транспортних і інженерних комунікацій та обмеженими умовами для складування матеріалів або в інших ускладнених умовах, при будівництві та реконструкції (будівель, споруд), до норм витрат труда робітників-будівельників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів застосовуються коефіцієнти, наведені в додатку Г.
Приміткою 3 до таблиці Г1 додатку Г визначено, що будівлі та споруди вважаються експлуатованими, якщо при виконанні будівельних робіт продовжують експлуатуватися за своїм основним функціональним призначенням. Приміткою 4 до таблиці Г1 додатку Г передбачено, що застосування коефіцієнтів при складанні кошторисної документації має бути обґрунтоване в проектах.
Відповідно до пункту 3.2.11 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", проектом організації будівництва є - вид проектно-технологічної документації у складі проекту, яка містить рішення з організації будівництва об'єкта в цілому та, за необхідності, черги, пускового комплексу, відокремленої частини, частини об'єкта будівництва, підготовчих робіт. При цьому відповідно до пункту 5.2.6 зазначеного ДБН А.3.1-5:2016, вихідними даними для розробки ПОБ є (в тому числі) відомості про особливі умови виконання будівельних робіт на об'єктах, де здійснюється реконструкція, капітальний ремонт (підсилення конструкцій) або технічне переоснащення.
Таким чином, зf доводами відповідача, для застосування підвищувальних коефіцієнтів до норм витрат труда робітників в кошторисах робіт необхідне попереднє їх обґрунтування в проекті організації будівництва/ремонту в складі проекту (робочого проекту).
Водночас, у позовній заяві позивач послався на відсутність у локальному кошторисі на ремонтні роботи №02-01-01 підвищувальних коефіцієнтів до норм витрат труда робітників К=1,2, а саме: "виконання ремонтно-будівельних робіт на покрівлях і фасадах будинків, будівель і споруд, що експлуатуються або виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях будинків, будівель, що експлуатуються, звільнених від меблів, устаткування та інших предметів" на підставі листа ТОВ "Весттеплотех" від 03.01.2025 №2/0301 /а.с. 142, том 1/ та витягу з Локального кошторису на будівельні роботи №02-01-01 з програмного комплексу "Автоматизований випуск кошторисів" - ПК АВК-5 /а.с. 143, том 1/.
Третя особа у поясненнях від 19.02.2025 зазначила, що тендерна пропозиція ТОВ "Весттеплотех" відповідає умовам технічної специфікації тендерної документації у частині розрахунку ціни тендерної пропозиції (договірної ціни), а саме: відповідно до норм витрат труда робітників, підтверджується в Додатку №3.2 до додатку 3 тендерної документації (витрати труда робітників-будівельників складають 5096,65 люд. год. при розряді 3,7, а також витрати робітників-монтажників складають 727,43 люд. год. при розряді 3,8), так само як і у підсумковій відомості ресурсів тендерної пропозиції ТОВ "Весттеплотех" складають такі ж самі витрати, що не перевищує норми витрат труда робітників згідно з технічною специфікацією і підтверджує відповідність поданих документів відповідно до Кошторисних норм України "Настанові з визначення вартості будівництва".
Зазначено, що попередньо загальний коефіцієнт 1,2 не застосовувався, що видно з наданої пояснювальної записки, а застосування вказаного коефіцієнту до окремих розцінок, указаних у відзиві, не призвело до відхилення від технічного завдання, як зазначено вище. Зауважено, що технічне завдання було оприлюднене після отримання позитивного висновку експертизи проекту за результатами проектних робіт. Замовником ніяких змін до проектної документації не вносилось. Крім того, будівля використовується за призначенням під час виконання робіт. Тому використання вказаного коефіцієнту є правомірним.
Також матеріалами справи встановлено, що позивач листом від 21.02.2025 №61-24-01.18- 335/61-24.05 "Про надання інформації" звернувся до головного інженера проекту ОСОБА_1 за роз'ясненням по локальному кошторису до проекту: "Капітальний ремонт будівлі учбово-тренувального комплексу по пров. Спортивний 11Б в м. Полтаві. Коригування".
Головний інженер проекту Борщов С.В. у листі від 24.02.2025 повідомив, що в локальному кошторисі на будівельні роботи №02-01-01 застосовано підвищувальний коефіцієнт до норм витрат труда робітників К=1,2 в розділах 2-20 на всі роботи, крім п.310-311 (навантаження та перевезення сміття). Коефіцієнт до норм витрат труда робітників К=1,2 застосований на підставі вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи від 15.06.2021, Додаток Б, таб. Б1 п.1 - Виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях будинків, будівель, що експлуатуються, звільнених від меблів, устаткування та інших предметів К=1,2 /а.с. 35, том 2/.
З пояснення ТОВ "Весттеплотех" та листа головного інженера проекту Борщова С.В. вбачається застосування підвищувального коефіцієнту до норм витрат труда робітників К=1,2 в локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-01-01.
Крім того, філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Полтавській області надано експертний звіт (позитивний) від 20.06.2024 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом "Капітальний ремонт будівлі учбово-тренувального комплексу по пров. Спортивний, 11 Б в м. Полтаві". Коригування", відповідно до якого за результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауважень встановлено, що зазначену документацію, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проектом, складено згідно з наказом Мінрегіону від 25.06.2021 №162 "Деякі питання ціноутворення у будівництві", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за №1225/36847 та Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281 /а.с. 53-56, том 1/.
Суд звертає увагу, що у локальному кошторисі на будівельні роботи №02-01-01 на ремонтні роботи "Капітальний ремонт будівлі учбово-тренувального комплексу (А-1-2, А-2) у розділі "Виконання ремонтно-будівельних робіт на покрівлях і фасадах будинків, будівель і споруд, що експлуатуються" відсутні відомості про застосування підвищувальних коефіцієнтів до норм витрат труда робітників К=1,2 /а.с. 67-132, том 1/.
Відповідачем не наведено достатніх доказів, які б свідчили протилежне, зокрема, не виокремлені розрахунки с відповідним коефіцієнтом, тобто зроблені висновки без аналізу зазначених у локальному кошторисі розрахунків витрат труда робітників (у тому числі математичного аналізу).
Крім того, у розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису №02-01-01 на Ремонтні роботи також відсутні застосування відомості про застосування підвищувальних коефіцієнтів до норм витрат труда робітників К=1,2 /а.с. 133-141, том 1/.
Як вбачається з Розділу 1 (Загальна частина) пояснювальної записки тому 1 Робочого проекту "Капітальний ремонт будівлі учбово-тренувального комплексу по пров. Спортивний, 11Б в м. Полтаві. Коригування", Проектуємий об'єкт віднесений до класу наслідків (відповідальності) СС1.
Відповідно до додатку 2 (Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об'єкту) визначено розрахункову кількість людей, які постійно та періодично перебувають на об'єкті, кількість осіб, які перебувають зовні об'єкта /а.с. 57, том 2/
За Розділом 9 (Організація будівництва) Пояснювальної записки Тому 1 Робочого проекту "Капітальний ремонт будівлі учбово-тренувального комплексу по пров. Спортивний 11Б в м. Полтаві. Коригування" виконання будівельно-монтажних робіт по капітальному ремонту будівлі передбачається без повного припинення його функціонування /а.с. 51-57, том 2/.
Отже, висновок Держаудитслужби про те, що ціна тендерної пропозиції учасника, яка є договірною ціною, розрахована не відповідно до Настанови та призвела до здорожчання вартості робіт за об'єктом, є необґрунтованим.
Таким чином, відсутні підстави стверджувати про порушення позивачем абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей: у частині невідхилення тендерної пропозиції учасника, яка не відповідає умовам технічної специфікації тендерної документації у частині розрахунку ціни тендерної пропозиції (договірної ціни) із застосуванням підвищувального коефіцієнту 1,2 до норм витрат труда робітників, що суперечить Кошторисним нормам України "Настанова з визначення вартості будівництва".
Щодо встановленого у висновку зобов'язання про усунення порушення суд зазначає наступне.
Як стверджує відповідач у відзиві, орган державного фінансового контролю відповідно до Закону № 2939, Положення про Держаудитслужбу наділений повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства шляхом зобов'язання підконтрольної установи до їх усунення.
У постанові Верховного Суду від 26.06.2025 у справі №420/4661/23 щодо правозастосування у спірному питанні наведені наступні висновки.
Так, у постанові від 24.02.2024 у справі № 160/18075/22 Верховний Суд наголосив на тому, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об'єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.
У вказаній справі Верховний Суд з аналізу повноважень державного фінансового контролю виснував, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень, а, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.
Аналогічні висновки в частині оцінки способу усунення порушення, виявленого моніторингом, були висловлені Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22, від 31.10.2024 у справі № 160/18653/22, висновки у яких є релевантними до обставин цієї справи.
У постанові від 12.12.2024 у справі № 380/14352/22 Верховний Суд, по-перше, наголошував, що у разі виявлення порушень під час публічних закупівель орган державного фінансового контролю має право зобов'язати замовника припинити зобов'язання за договором. При цьому чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень. Такий спосіб включає розірвання договору, визнання його недійсним чи нікчемним. Саме замовник обирає правомірний варіант поведінки, який мінімізує наслідки порушень та запобігає нецільовому використанню бюджетних коштів.
По-друге, згідно зі сталою практикою Верховного Суду незабезпечення замовником відхилення пропозиції учасника, що не відповідає кваліфікаційним вимогам, призводить до незаконного укладення договору. У такому разі орган контролю вправі висувати вимоги про припинення зобов'язань, а в разі їх невиконання - звернутися до суду для захисту інтересів держави. Таким чином, ураховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, відповідач мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов'язань за договором.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21 та від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22.
Суд зазначає, що у справі № 440/415/25 відповідач, виявивши порушення, зобов'язав замовника усунути його шляхом припинення зобов'язань за договором.
Водночас, оскільки у даній справі суд дійшов висновку про відсутність виявлених Держаудитслужбою порушень АРЗ СП ГУ ДСНС України у Полтавській області, то і відсутні підстави виконувати позивачеві зобов'язальні вимоги відповідача за спірним висновком.
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування висновку Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.12.2024 №UA-2024-08-16-007054-а.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. Решетилівська, буд. 53, м. Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ 08804689) до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 41127020) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Весттеплотех" (вул. Автобазівська, 1, кім.302, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 39441984) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.12.2024 №UA-2024-08-16-007054-а.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 41127020) на користь Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. Решетилівська, буд. 53, м. Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ 08804689) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна