Справа № 420/28886/25
27 серпня 2025 року м. Одеса
Cуддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ Херсонської області щодо виплати позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника в період з 07.10.2009 року по 12.11.2017 року, з одночасним перерахунком та індексацією пенсії, компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії;
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ Херсонської області щодо виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника в період з 13.11.2017 року по 30.04.2025 року з розрахунку 70% грошового забезпечення чоловіка заявника, який склався на момент припинення виплати пенсії з 01.11.2002, з доплатою до двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без проведення перерахунків та індексації пенсії, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії;
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ Херсонської області щодо припинення виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, з 01.05.2025 року;
- зобов'язати Головне управління ПФУ Херсонської області, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-XII, виплатити позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника в період з 07.10.2009 року по 12.11.2017 року, з одночасним перерахунком та індексацією пенсії, компенсацією втрати доходу за затримку; провести перерахунок та індексацію пенсії за період з 13.11.2017 року по 30.04.2025 року з розрахунку 70% грошового забезпечення чоловіка, стосовно до відповідних періодів часу, з компенсацією втрати доходу за затримку термінів виплати пенсії, виплатою заборгованості по пенсії, за вирахуванням раніше виплачених сум; відновити виплату пенсії з 01.05.2025 року, з перерахунком та індексацією пенсії, компенсацією втрати доходу за затримку термінів виплати пенсії, на вказаний позивачем банківський рахунок.
Також позивач просить суд:
- встановити спосіб виконання судового рішення, шляхом зобов'язання відповідача виплачувати пенсію на вказаний позивачем банківський рахунок, згідно із заявою позивача від 07.08.2025 про зміну способу виплати пенсії (зміна банківських реквізитів);
- відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення одним платежем заборгованості по пенсії, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії, за період з 07.10.2009 року по момент виплати заборгованості по пенсії;
- відповідно до ч.6 ст. 246, ч. 1 ст. 382 КАС України, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Крім того, позивач просить звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
Розглянувши вказану заяву та надані докази, суддя вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Разом з тим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Відповідно до постанови Верховного Суду у справі №686/114/16-ц від 04.07.2018 року, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
В обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає про те, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
На підтвердження вказаних обставин позивач подав Відомості з Державного реєстру застрахованих осіб про суми виплачених доходів за період 2024 року, згідно з якими дохід позивача за попередній рік становить 0,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що надання довідки з Державного реєстру застрахованих осіб про суми виплачених доходів за період 2024 року не підтверджує обставини, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Всупереч положенням наведених норм права позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що він дійсно позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання позову у встановленому законом розмірі, зокрема доказів про доходи чи їх відсутність у 2024 році.
Суддя зазначає, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища скаржника, оскільки наданий до суду витяг містить інформацію про відсутність у нього доходів на території України.
З наданих позивачем відомостей національного страхування «БІТУАХ ЛЕУМІ» вбачається, що останні є підтвердженням інформації про платежі, здійснені у зазначеному періоді, і не є довідкою до прав цього року.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 15.07.2024 року у справі № 380/919/24.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя (справа «Креуз проти Польщі» рішення від 19 червня 2001 року), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 гривень.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, позивачем заявлено 3 (три) позовних вимоги немайнового характеру.
Таким чином, за звернення до суду з вказаним позовом позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2906,88 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана через підсистему «Електронний суд»).
Позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі неотримання документів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку, судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. 121, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Самойлюк