Справа № 420/30540/24
27 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів,-
30 вересня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» (сформований в системі «Електронний суд» 27.09.2024 року) до Одеської митниці, в якому представник позивача просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000069/2 від 06.09.2024 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000380 від 06.09.2024 року;
стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП «АЛЬФА ЛЮКС» судовий збір в розмірі 7379,33 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 08.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.01.2024 між GHADAN COMPANY (Продавець) та ПП «Альфа Люкс» (Покупець) укладено контракт № 31/1.1, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити сіль згідно рахунків. На виконання вказаного контракту позивач придбав у продавця товар вартістю 24669, 00 доларів США. З метою митного оформлення товару позивачем 05.09.2024 подано до Одеської митниці митну декларацію № UA500050010005U4, у графі 31 якої вказано « 1. Сіль харчова, рафінована, придатна для споживання людьми: - Refined Salt Grind 3 (2.5-4.0) - 49, 5 тонн, 33 слінг-беги по 1500 кг+/-2% кг, додаткова упаковано в поліпропіленові мішки по 25 кг (1980 мішків); Торговельна марка: GHADAN COMPANY, Виробник: GHADAN COMPANY. Країна виробництва: Єгипет. 2. Сіль для промислового використання, загальною кількістю- сіль подвійного промивання Double Washed Salt - 133 слінг-бега +/-2% кг, - 76, 5 тонн. Сіль таблетована ТABLET SALT - 133 слінг-бега по 1, 5 тонни кожний упаковано в поліпропіленові мішки по 25 кг (7980 мішків) - 199, 5 тонн. Торговельна марка: GHADAN COMPANY, Виробник: GHADAN COMPANY. Країна виробництва: Єгипет. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості № UA500050/2024/000069/2 від 06.09.2024 року, яким митну вартість товару було визначено за резервним методом в розмірі 56299, 5 долари США. Також, відповідачем 06.09.2024 було оформлено карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000380 та запропоновано подати нову митну декларацію зі сплатою митних платежів в повному обсязі. Позивач зазначає, що включення витрат на упаковку, пакувальні матеріали та роботи, пов'язані з пакуванням, до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена за оцінюваний товар. Враховуючи те, що вартість тари, упаковка та маркування входять до вартості товару, ці витрати не додаються при визначенні митної вартості товару. Висновок митного органу щодо не підтвердження ПП "Альфа Люкс" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
22.10.2024 відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500050010005U4 від 05.09.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000069/2 від 06.09.2024 року. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500050010005U4 від 05.09.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. відповідача зазначив, що відповідачем правомірно обрано резервний метод (метод 2 ґ) та за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару №1 Сіль харчова, рафінована, придатна для споживання людьми: - Refined Salt Grind 3 (2.5-4.0) - 49, 5 тонн, 33 слінг-беги по 1500 кг+/-2% кг, додаткова упаковано в поліпропіленові мішки по 25 кг (1980 мішків); Торговельна марка: GHADAN COMPANY, Виробник: GHADAN COMPANY. Країна виробництва: Єгипет - рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, приблизно в тій же кількості та у той же час, що й оцінювані товари, є більшим і становить: 0, 301 дол США за 1 кг ваги нетто. (МД № 500580/2024/001689 від 20.08.2024, UA500580/2024/001545 від 02.08.2024), ніж заявлено декларантом - 0,063 дол США за 1 кг ваги нетто; по товару №2 Сіль для промислового використання, загальною кількістю- сіль подвійного промивання Double Washed Salt - 133 слінг-бега +/-2% кг, - 76, 5 тонн. Сіль таблетована ТABLET SALT - 133 слінг-бега по 1, 5 тонни кожний упаковано в поліпропіленові мішки по 25 кг (7980 мішків) - 199, 5 тонн. Торговельна марка: GHADAN COMPANY, Виробник: GHADAN COMPANY. Країна виробництва: Єгипет - рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, приблизно в тій же кількості та у той же час, що й оцінювані товари, є більшим і становить 0,15 дол. США. За 1 кг ваги нетто (МД № 50050/2024/009541 від 20.08.2024, UA500110/2024/004390 від 25.06.2024), ніж заявлено декларантом - 0,078 дол. США за 1 кг ваги нетто. У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000069/2 від 06.09.2024 року. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500050/2024/000069/2 від 06.09.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000380 від 06.09.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ПП «АЛЬФА ЛЮКС». На підставі викладеного просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Також, відповідач подав суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду положень ч. 6 ст. 262 КАС України, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, адже категорія справи є типовою, її обставини не відрізняються суттєвими особливостями;
28.10.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та з правовою оцінкою обставин викладених в ньому.
29.10.2024 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що Одеська митниця не погоджується з аргументами, викладеними у відповіді позивача на відзив Одеської митниці та відхиляє їх, з підстав аналогічних викладеним у відзиві на адміністративний позов.
Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що між ПП «АЛЬФА ЛЮКС» (Покупець) та компанією «GHADAN COMPANY», Єгипет (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (Контракт) №31/1.1 від 31.01.2024 року (далі Контракт) згідно з предметом якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити харчову сіль згідно рахунків (далі Товар).
Відповідно до Додаткової угоди №1 до контракту №31/1.1 від 31.01.2024 року внесено зміни та викладено пункт 1 Контракту в наступній редакції:
« 1. Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити Товар згідно рахунків.».
Відповідно до умов Контракту ціна Товару визначається в попередньому рахунку. (п. 3.1. Контракту).
Остаточна вартість партії поставленого Товару визначається в комерційному рахунку та може відрізнятися від попереднього рахунку. (п. 3.2. Контракту).
У вартість входить: вартість повної упаковки та маркування: слінг-пакети, крафт-пакети, позначки на пакетах. (п. 3.3. Контракту).
Умови оплати: 100% попередня оплата Товару після отримання Покупцем попереднього рахунку від Продавця, якщо інші умови оплати не вказані в попередньому інвойсі. (п. 3.6. Контракту).
За даним Контрактом Товари поставляються окремими паріями згідно інвойсів. Умови поставки CIF або FOB згідно Інкотермс-2010 (конкретні умови поставки вказуються в інвойсі та/або в інших товаросупровідних документах). (п. 4.1. Контракту).
Упаковка та маркування продукції є обов'язком Продавця. (п. 5.1. Контракту).
Вартість упаковки, маркування та робіт, пов'язаних із пакуванням включена у вартість Товару. (п. 5.4. Контракту).
З метою митного оформлення товару ПП «АЛЬФА ЛЮКС» до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500050010005U4 від 05.09.2024, відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар ПП «АЛЬФА ЛЮКС», а саме:
- товар № 1 - Сіль харчова,рафінована, придатна для споживання людьми: -Refined salt Grind 3 (2.5-4.0) -49,5тонн, 33 слінг-беги по 1500 кг+/-2% кг, додаткова упаковано в поліпропіленові мішки по 25 кг (1980 мішків); Торговельна марка: GHADAN COMPANY, Виробник: GHADAN COMPANY. Країна виробництва: Єгипет;
- товар № 2 - Сіль для промислового використання, загальною кількістю- сіль подвійного промивання Double Washed Salt - 133 слінг-бега +/-2% кг, - 76, 5 тонн. Сіль таблетована ТABLET SALT - 133 слінг-бега по 1, 5 тонни кожний упаковано в поліпропіленові мішки по 25 кг (7980 мішків) - 199, 5 тонн. Торговельна марка: GHADAN COMPANY, Виробник: GHADAN COMPANY. Країна виробництва: Єгипет.
Для митного оформлення було надано наступний перелік документів:
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого с виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформления не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №31/1.1 від 31.01.2024;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - №1 від 22.03.2024
Рахунок-проформа (Proforma invoice) №GH202406191 від 19.06.2024
Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №20240722 від 22.07.2024
Банківський платіжний документ, що стосується товару № 321 від 25.06.2024
Банківський платіжний документ, що стосується товару № 349 від 16.08.2024
Сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form A (GSP)) №А240055379 від 15.08.2024
Навантажувальний документ (Bordereau) наряд № 1512/1 від 28.08.2024
Вантажна відомість (Cargo Manifest) Б/н від 13.08.2024
Коносамент (Bill of lading) - №1 від 13.08.2024
Пакувальний лист (Packing list) №202406191PL від 22.07.2024
Сертифікат якості (Certificate of quality) сертифікат аналізу від 13.08.2024
Договір про надання послуг митного брокера №2310/20-01 від 01.10.2020
Інші некласифіковані документи - генеральний акт № 1512-1 від 04.09.2024
Копія митної декларації країни відправлення №17141-1-651-2024 від 24.07.2024
Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA500050010005U4 від 05.09.2024.
Додатково декларантом надіслано лист від 05.09.2024 року №264/24 з роз'ясненням щодо виявлених розбіжностей та доданими до нього додатковими доказами: Рахунок-проформу (Proforma invoice) №GH202406191 від 19.06.2024, оборотну сальдову відомість по рахунку, прайс-лист виробника
Також митним брокром надіслано лист від 06.09.2024 №02-6, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення i додаткові надавати не буде.
Розглянувши подані декларантом документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000069/2 від 06.09.2024 року.
Так, у рішенні про коригування в якості підстави для витребування додаткових документів та збільшення митної вартості Відповідачем зазначено таке:
« 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 3.3 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у зовнішньо-економічному договорі (контракті) купівлі-продажу товарів № 31/1.1 від 31.01.2024 від імені продавця наявні два різних підписи; 3) сума в платіжних інструкціях відрізняється від даних комерційного інвойса від 22.07.2024 № 20240722; 4) не підтверджено документально виконання пункту 3.6 контракту, а саме: умови оплати 100% попередня оплата товару після отримання покупцем попереднього рахунку від Продавця; 5) в 44 гр. зазначено проформа інфойс № GH202406191 від 19.06.2024, але електронний документ відсутній та не надався разом з ЕМД».
Відповідачем щодо додатково отриманих документів зазначено таке:
Листом від 06.09.2024 № 02-06 повідомлено, що додаткові документи, окрім вже наданих, по митній вартості надаватись не будуть. Враховуючи вищезазначене декларантом не подано усіх з витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-3 ст. 53 МКУ. Також декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах. В експортній декларації країни відправлення від 24.07.2024 №17141-1-651-2024 немає посилання ні на інвойс, ні на зовнішньоекономічний договір (контракт), тому виникають сумніви, що дана експортна декларація стосується даної поставки товарів. Для перевірки такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням не було надіслано розрахунку ціни (калькуляції) або іншого документу, що підтверджує яка сама тара та упаковка була включена тай фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Каталоги та специфікації надані не були. Каталог - це систематизований віддрукований перелік предметів, товарів, послуг складений за певними ознаками для полегшення їх пошуку та ознайомлення з їх характеристиками та цінами. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару.»
Також в оскаржуваному рішенні, зокрема, зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом. Внаслідок чого обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що:
по товару №1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, є більшим і становить 0,301 дол. США за 1 кг ваги нетто. (МД №UA500580/2024/001689 від 20.08.2024, №UA500580/2024/001545 від 02.08.2024), ніж заявлено декларантом за 1 кг ваги нетто; по товару №2 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, є більшим і становить 0,15 дол. США за 1 кг ваги нетто (МД №UA500050/2024/009541 від 20.08.2024, №UA500110/2024/004390 від 25.06.2024), ніж заявлено декларантом - за 1 кг ваги нетто.»
Крім того, декларанту роз'яснено порядок оскарження рішення про коригування митної вартості товарів.
Також, відповідачем видано картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000380. У картці зазначено, що у зв'язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості UA500500/2024/00069/2 від 06.09.2024.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим. Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
З цього слідує, з огляду на зміст Рішення, що Митниця мала обґрунтувати у контексті своїх сумнівів щодо визначення вартості товару за ціною договору наявність розбіжностей, які можуть мати або мали вплив на правильність задекларованої вартості.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст. 58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.
Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару № UA500050/2024/000069/2 від 06.09.2024 року підстави його винесення, суд зазначає наступне.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
У графі 33 оскаржуваному позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:
« 1); відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;»
Як вбачається з матеріалів справи, Між ПП «АЛЬФА ЛЮКС» (Покупець) та компанією «GHADAN COMPANY», Єгипет (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір (Контракт) №31/1.1 від 31.01.2024 року (далі Контракт) згідно з предметом якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити харчову сіль згідно рахунків (далі Товар).
За даним Контрактом Товари поставляються окремими паріями згідно інвойсів. Умови поставки CIF або FOB згідно Інкотермс-2010 (конкретні умови поставки вказуються в інвойсі та/або в інших товаросупровідних документах). (п. 4.1. Контракту).
19.06.2024 року Продавець виставив Покупцю Проформу інвойс №GH202406191 на товар п'ятьох найменувань. Умови поставки : CIF Порт Одеса, Україна.
22.07.2024 року Продавець виставив Покупцю остаточний комерційний інвойс №20240722 на товар п'ятьох найменувань. Умови поставки : CIF Порт Одеса, Україна.
За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.
Відповідно до ст. А9 Правил Інкотермс 2010 щодо CIF продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не повідомить продавця про специфічні вимоги до упаковки.
Отже, невід'ємною частиною витрат продавця/постачальника за умовами CIF є витрати на пакування товару, що також відображено і в Контракті №31/1.1 від 31.01.2024 року.
Так відповідно до п.3.3. зовнішньоекономічного контракту №31/1.1 від 31.01.2024 року у вартість входить: вартість повної упаковки та маркування: слінг-пакети, крафт-пакети, позначки на пакетах.
Упаковка та маркування продукції є обов'язком Продавця. (п. 5.1. Контракту).
Вартість упаковки, маркування та робіт, пов'язаних із пакуванням включена у вартість Товару. (п. 5.4. Контракту).
Вказані відомості є тотожними у всіх товаросупровідних документах, які надавалися для митного оформлення товару.
Таким чином, обов'язок поставити товар у придатному для безпечного транспортування стані, з відповідною упаковкою, покладається на продавця.
З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню Позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Аналогічну правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду у постанові від 22.01.2019р. у справі №815/6794/17, від 18.12.2019р. у справі №160/8775/18.
Таким чином, суд доходить висновку, що продавцем самостійно здійснювалось пакування товару, у зв'язку з чим у покупця була відсутня необхідність для понесення додаткових витрат на пакування, а тому доводи відповідача про відсутність такої складової митної вартості як пакування або упаковка є необґрунтованими, та відхиляються судом.
Також в графі 33 зазначено, що « 2) у зовнішньо-економічному договорі (контракту) купівлі-продажу товарів від № 31/1.1 від 31.01.2024 від імені продавця наявні два різних підписи;»
Щодо вказаного, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 74 КАСУ, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приналежність підпису конкретній людині встановлюється почеркознавчою експертизою.
За наведеної ситуації митним органом достовірність та автентичність такого зовнішньоекономічного договору піддано сумніву, хоча не наведено жодних доказів які б свідчили про це.
Як почерковий об'єкт, підпис має характерні риси, зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи, виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення, наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
Відтворення графічного підпису не є законною підставою для перегляду митної вартості, оскільки такі обставини не можуть вважатися розбіжностями, що перешкоджали б встановленню митної вартості за основним методом, у цьому випадку могли б виступати розбіжності в числових значеннях складових митної вартості щодо ціни товару, виду товару, що в цьому випадку відсутнє.
Сумніви митного органу у підписах продавця є лише припущенням митного органу, адже будь-яких встановлених в судовому порядку фактів підроблення даних документів до суду не надавалося.
Разом з тим, дані документи підписувалися саме представником компанії продавця, та декларант не міг вплинути на форму підписів представника продавця, і не може зазнавати негативних наслідків у вигляді сплати додаткових митних платежів за припущення митного органу.
Разом з тим, Митним органом не оскаржується юридична сила Контракту та не наведено достатніх аргументів щодо неможливості визначення митної вартості товару за наявності візуальних розбіжностей у підписах. Крім того, підписи продавця засвідчені печаткою компанії, однак зауваження до них у митного органу відсутні.
Таким чином, зауваження митного органу є безпідставними.
Стосовно тверджень митного органу, що « 3) сума в платіжних інструкціях відрізняється від даних комерційного інвойса 22.07.2024 № 20240722;»
Як встановлено судом, згідно з предметом Контракту 31/1.1 від 31.01.2024 року Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити харчову сіль згідно рахунків (далі- Товар).
Відповідно до Додаткової угоди №1 до контракту №31/1.1 від 31.01.2024 року внесено зміни та викладено пункт 1 Контракту в наступній редакції:
« 1. Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити Товар згідно рахунків.».
Відповідно до умов Контракту ціна Товару визначається в попередньому рахунку. (п. 3.1. Контракту)
Остаточна вартість партії поставленого Товару визначається в комерційному рахунку та може відрізнятися від попереднього рахунку. (п. 3.2. Контракту).
Умови оплати: 100% попередня оплата Товару після отримання Покупцем попереднього рахунку від Продавця, якщо інші умови оплати не вказані в попередньому інвойсі. (п. 3.6. Контракту).
19.06.2024 року Продавець виставив Покупцю Проформу інвойс №GH202406191 на товар п'ятьох найменувань. Загальна вартість товару згідно виставленого проформи інвойсу №GH202406191 від 19.06.2024 року становить 343984, 50 дол. США. Умови поставки : CIF Порт Одеса, Україна. Первісний платіж 50000,00 дол. США. Залишок платежу - 293984,50 дол. США.
Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах №321 від 25.06.2024 року ПП «АЛЬФА ЛЮКС» сплатив на рахунок «GHADAN COMPANY» суму 50000,00 дол. США.
В остаточному комерційному інвойсі від 22.07.2024 року № 20240722, на який посилається позивач, дійсно зазначено загальну суму поставки 343984,50 дол. США.
Судом встановлено, що за умовами поставки первісний платіж 50000,00 дол. США станом на 22.07.2024 року вже було сплачено, тож залишок платежу становить 293984,50 дол. США.
Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах №349 від 16.08.2024 року ПП «АЛЬФА ЛЮКС» сплатив на рахунок «GHADAN COMPANY» суму 293984,50 дол. США.
Таким чином, позивачем здійснено повну оплату за поставлений товар.
Окремо суд зазначає, що в будь-якому випадку вказані обставини не відносяться до встановлення митним органом, а вирішуються господарюючими суб'єктами в договірному чи судовому порядку.
Щодо зауважень Одеської митниці, що « 4) не підтверджено документально виконання пункту 3.6 контракту, хоча наявні платіжні інструкції;».
Відповідно до п. 3.6. Контракту №31/1.1 умови оплати: 100% попередня оплата Товару після отримання Покупцем попереднього рахунку від Продавця, якщо інші умови оплати не вказані в попередньому інвойсі (п. 3.6. Контракту).
19.06.2024 року Продавець виставив Покупцю Проформу інвойс №GH202406191 на товар п'ятьох найменувань. Загальна вартість товару згідно виставленого проформи інвойсу №GH202406191 від 19.06.2024 року становить 343984, 50 дол. США. Умови поставки : CIF Порт Одеса, Україна. Первісний платіж 50000,00 дол. США. Умов оплати: 50000,00 дол. США передплата, залишок оплачується за 3 дні до завантаження.
Як уже встановлено, відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах №321 від 25.06.2024 року ПП «АЛЬФА ЛЮКС» сплатив на рахунок «GHADAN COMPANY» суму 50000,00 дол. США, а відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах №349 від 16.08.2024 року ПП «АЛЬФА ЛЮКС» сплатив на рахунок «GHADAN COMPANY» залишок на суму 293984,50 дол. США.
З огляду на зазначене, позивачем виконані умови передплати передбачені п. 3.6. Контракту та попереднім інвойсом.
Разом з тим, при митному оформленні декларантом вірно зазначена сума за поставлений товар, а відповідачем не обґрунтовано яким чином зазначений факт вплинув на можливість розрахунку митної вартості товару у бік її збільшення.
При цьому, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, тому відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Таким чином, на думку суду, зазначення митним органом як підстави для коригування митної вартості неможливість перевірити правильність визначення митної вартості самого товару без підтвердження документально виконання пункту 3.6 контракту, є необґрунтованим та помилковим.
Щодо відсутності електронного документу проформи-інвойсу №GH202406191 від 19.06.2024 року, хоча останній зазначений в 44 гр. МД, то суд зазначає, що вказані доводи спростовуються матеріалами справи, оскільки про наявність даного документу свідчить декларація. Крім того, позивачем повторно було надано проформу-інвойс № GH202406191 від 19.06.2024 року до митного органу у складі додаткових пояснень щодо виявлених митним органом розбіжностей відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 53, ст. 54 МК України.
Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.
При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.
Дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини за ціною контракту.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, належних доказів підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі “Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер'їлдіз проти Туреччини).
За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів за ціною контракту.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не викладено переконливі доводи, які призвели до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, не доведено суду, що описані розбіжності можуть мати вплив на визначення вартості товару виходячи з умов укладеного Контракту.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Митний орган зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000069/2 від 06.09.2024 року є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови, то суд вважає, що така вимога також підлягає задоволенню як похідна, позаяк саме на підставі рішення про коригування митної вартості відповідачем була прийнята оскаржувана картка відмови.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем законність оскаржуваного рішення не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Отже позовні вимоги ПП «АЛЬФА ЛЮКС» є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 3481,06грн. на підставі ч.1 ст.139 КАС України.
Решта судового збору сплачена позивачем надмірно.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000069/2 від 06.09.2024 року.
Визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000380 від 06.09.2024 року, видану Одеською митницею;
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» витрати зі сплати судового збору у сумі 3481(три тисячі чотириста вісімдесят одна)грн. 06коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Позивач: Приватне підприємство «АЛЬФА ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 37351098, адреса: Французький бульв, буд.22, корп.2, прим.3, м.Одеса, 65058).
Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ 44005631, адреса: м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21 А).
Суддя М.М. Аракелян