Справа № 320/33054/25
27 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду 30 червня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2025 року адміністративну справу №320/33054/25 передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
05 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 24.04.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 969 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 року, адміністративну справу за №320/33054/25 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.
Позиція позивачки обґрунтовується наступним
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, та з 06.06.2023 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка спочатку отримувала пенсію за вислугу років починаючи з 01.09.2017 року по 06.06.2023 в порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення», а далі з 06.06.2023 року переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 24.04.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області із заявою, у якій просила провести перерахунок та виплату пенсії як особі, яку переведено з пенсії за вислугу років розраховану відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014- 2016 рр..
Однак, за результатами розгляду поданого звернення Відповідач листом від 08.05.2025 у перерахунку ОСОБА_1 відмовив, зазначивши, що позивачці пенсію розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку.
З огляду на зазначене, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Позиція ГУ ПФУ в Одеській області обґрунтовується наступним
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не погоджується із заявленими позовними вимогами вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що з 01.09.2017 року ОСОБА_2 була призначена пенсія за вислугу років довічно.
За заявою від 06.06.2023 року ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, при страховому стажі 36 років 10 місяців (враховано по 31.08.2017), середньомісячній заробітній платі 7296,32 грн. (коефіцієнт заробітку 0,98532 х 7405,03 грн. середня заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована), обчисленій за період з 01.07.2000 по 31.08.2017за - середня заробітна плата за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 06.06.2023 становив 2813,03 грн., де: розмір пенсії за віком 2687,45 грн.; доплата за 6 років понаднормативного стажу 125,58 грн.
Оскільки ОСОБА_1 з 01.09.2017 отримувала пенсію за вислугу років, то для врахування середньомісячної заробітної плати за 2020-2022 роки підстав немає.
Відповідач зазначає, що при переведенні з одного виду на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Законом передбачено здійснення переходу з виду на вид із застосуванням середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії тільки при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено у застосуванні середньої заробітної плати (доходу), визначеної ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявниця отримувала пенсію за вислугу років, тому правових підстав для застосування показника за 2020-2022 роки не має.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.263 КАС України.
25 серпня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеськійобласті надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вхід. №ЕС/87222/25).
Станом на 27 серпня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, та отримує пенсію за віком.
Первинно позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.1991 №1788-ХІІ.
З 01.09.2017 року ОСОБА_2 була призначена пенсія за вислугу років довічно.
24.04.2025 позивачка через представника звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області із заявою, у якій просила провести перерахунок та виплату пенсії як особі, яку переведено з пенсії за вислугу років розраховану відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
За результатами розгляду звернення позивачки листом від 08.05.2025 відповідач повідомив, що пенсію позивачці розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку.
Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відносно відмови застосувати під час обчислення пенсії позивачці, показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788- XII (далі Закон № 1788-XII), за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачці з 24.04.2025 року розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2020-2022 роки.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
З 01 березня 2022 року пенсію позивача визначено відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідній редакції, статтею 9 якого встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
З 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, яким розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено пунктами 4-3, 4-7 такого змісту:
« 4-3. Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень;
4-7. Особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ».
Отже, пунктами 4-3 та 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено автоматичне (без звернення пенсіонера) переведення осіб, яким пенсія була призначена відповідно до спеціальних законів, зокрема Закону №3723-XII, на пенсію на загальних умовах за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо розмір пенсії, розрахований відповідно до пункту 4-3 зазначеного Закону, перевищує розмір пенсії, яку особа отримує за спеціальним Законом України «про державну службу» № 3723-XII.
При цьому Законом визначено, що пенсії перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Отже, застосування середньої заробітної плати саме за ці роки (2014 - 2016) є невід'ємною умовою перерахунку.
Разом з тим, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України, зокрема, «Про державну службу», із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява, що не позбавляє позивача права у випадку незгоди з розміром перерахованої пенсії повернутись до попереднього способу розрахунку такої за нормами Закону України «Про державну службу».
Водночас позивач вважає, що коли особі призначено пенсію згідно з Законом України «Про державну службу», а у подальшому призначено новий вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то при обчисленні розміру пенсії має застосовуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
З цього приводу колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 грудня 2024 року по справі №580/9528/23 зазначила, що згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачці з 01.09.2017 року призначено пенсію за вислугу років довічно відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» але з за заявою позивачці від 06.06.2023 переведена з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014 - 2016 роки, який було передбачено приписами пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, приписами пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, яка набрала чинності з 11 жовтня 2017 року, однак застосовується з 01 жовтня 2017 року, прямо передбачено переведення на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не призначення нової. Перерахунок пенсії у такому випадку має здійснюватися на основі пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при умові, що пенсія була призначена до 01 жовтня 2017 року.
При цьому не можна застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки автоматичне переведення не передбачає нового призначення пенсії на загальних підставах.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією. висловленою Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2024 року у справі № 500/4386/22.
Крім цього, щодо посилань представника позивачки на рішення Верховного Суду необхідно зазначити, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою 30.01.2019 у справі №755/10947/17, незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступив Верховний Суд, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя С.О. Cтефанов
.