Справа № 420/25413/24
26 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» (вул. Люстдорфська дорога, 11, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 08564162) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» в якому позивач просить суд:
визнати неправомірною відмову Державної Установи “Одеській слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та компенсації вартості за неотримане під час проходження служби речове майно;
визнати протиправною бездіяльність Державної Установи “Одеській слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
зобов'язати Державну Установу “Одеській слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року, із врахуванням проведених виплат.
визнати протиправною бездіяльність Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження служби речове майно;
стягнути з Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження служби речове майно в розмірі 14 364,16 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят чотири) гривні 16 копійок, згідно довідки № 20 від 25.01.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі №420/25413/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» (вул. Люстдорфська дорога, 11, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 08564162) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. Зобов'язано Державну Установу “Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 позивачу грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в сумі 14364,16 грн. Визнано протиправною бездіяльність Державної Установи “Одеській слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов'язано Державну Установу “Одеській слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Державної Установи “Одеській слідчий ізолятор» щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року. Зобов'язано Державну Установу “Одеський слідчий ізолятор» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Дане рішення суду набрало законної сили 17.04.2025 року.
19 серпня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить суд: встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі № 420/25413/24; зобов'язати Державну Установу "Одеський слідчий ізолятор" ЄДРПОУ: 08564162 подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі № 420/25413/24 у визначений судом строк.
Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне: відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 КАС України).
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 382-1 КАС України).
Відповідно до ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 382-3 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд зазначає, що з аналізу поданої позивачем заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на думку позивача рішення суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24 залишається не виконаним.
Станом на момент розгляду поданої заяви про встановлення судового контролю, відсутні докази виконання відповідачем рішення суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24.
Оскільки рішення суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24 має зобов'язальний характер, а обставини його не виконання, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може ухилятись від його виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» (вул. Люстдорфська дорога, 11, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 08564162) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24.
Зобов'язати Державну Установу “Одеський слідчий ізолятор» та його посадову особу - начальника Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» відповідно до приписів ст. 382 КАС України подати у місячний термін з моменту отримання ухвали суду до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 17 березня 2025 року по адміністративній справі №420/25413/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної Установи “Одеський слідчий ізолятор» (вул. Люстдорфська дорога, 11, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 08564162) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити Державній Установі “Одеський слідчий ізолятор», що звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. по справі №420/25413/24 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 4094-IX від 21.11.2024 року щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Роз'яснити Державній Установі “Одеський слідчий ізолятор», що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту, є достатніми, переконливими, та вичерпними.
Враховуючи знаходження судді у відпустці, повний текст ухвали складено та підписано суддею 26.08.2025 року.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.К.Василяка