26 серпня 2025 р. № 400/5344/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач- ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про:
- визнання протиправними дії стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_1 та щодо подання звернення до Відділення поліції №2 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області (Інгульський ВП) стосовно внесення до ІПНП даних про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_1 .
-зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_1 та здійснити звернення до Відділення поліції №2 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області (Інгульський ВП) про виключення з ІПНП інформації стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_1 як особи, що вчинила адміністративне правопорушення.
Позивач обґрунтовує позов тим, що не порушував правила військового обліку, оскільки своєчасно оновив дані, що підтверджується Резерв+. Вимоги відповідача з'явитись до ТЦК особисто для уточнення військово -облікових даних є незаконними. Чинним законодавством не передбачено обов'язок позивача додатково з'являтись до ТЦК для уточнення військово-облікових даних. Повістку позивач не отримував та у відповідача відсутні належні докази вручення повістки позивачу. Якщо ТЦК не складав протокол про адміністративне правопорушення та не притягував позивача до адміністративної відповідальності, то внесення відповідних відомостей до Реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» є протиправним. Відповідач не може відображати інформацію про порушення позивачем правил військового обліку, якщо не приймалась постанова про притягнення до відповідальності- відповідний висновок Дніпропетровського окружного адміністративного суду постанова від 30.04.2025 по справі № 160/31249/24.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки діяв відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивач не прибув до ТЦК за надісланою до нього повісткою, тому відповідно до норм постанови КМУ №560 було сформовано звернення до органів Національної поліції щодо порушення військового обліку на підставі фіксування порушення правил військового обліку працівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Після отримання такого звернення, органи поліції здійснюють розшук та доставляють порушника до ТЦК та СП для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
У квітні 2025р. ОСОБА_2 стадо відомо через систему повідомлення Резерв+, що він є порушником правил військового обліку.
Позивач звернувся до Відділенням поліції №2 Миколаївського районного управління ГУ НП в Миколаївській області (Інгульський ВП), яке надало йому відповідь 26.04.2025, що за даними інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстровано та ЄО № 7668 від 12.04.2025р. системи ІПНП Миколаївським районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області. При цьому приймаючи до уваги той факт, що електронне звернення формується в інформаційних ресурсах МОУ у визначеному форматі позивачу було рекомендовано звернутись до ТЦК та СП для конкретизації правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення чинного законодавства України.
Позивач також звернувся до відповідача із запитом, на який 17.05.2025 отримав відповідь, у якому було зазначено, що позивач з 11.04.2025 є порушником вимог чинного законодавства України, оскільки не прибув за повісткою для звірки військово-облікових даних.
Витяг з Резерву+ свідчить, що позивач уточнив дані 21.05.2024- дані уточнено вчасно. Також у цьому витягу зазначено « Порушення правил військового обліку».
Позивач надав суду витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання позивача, в якому зазначено АДРЕСА_3 .
Відповідач надав суду докази надсилання повістки на адресу позивача. Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить, що повістка надсилалась за адресою реєстрації(проживання) позивача. На повідомленні зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою». У повістці зазначено, що необхідно з'явитись до ТЦК 03.04.2025 о 9-00 для уточнення даних.
Позивач у позові зазначив, що його звернення до суду обумовлено незгодою з визначенням його, як особи, що вчинила адміністративне правопорушення і відповідно подання його у розшук є значним обмеженням його конституційних прав та інтересів, як громадянина України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк (ч.3 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до постанови КМУ №560 від 16.05.2024 « Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» передбачено:
п.15. Керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_4 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних:
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку;
27. Під час мобілізації громадяни викликаються з метою:
1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;
28. Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
30. Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
41. Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Надані суду відповідачем повістка та повідомлення про вручення свідчать, що повістка надсилалась на адресу позивача. Отже, неявка по повістці є порушенням правил військового обліку, а повістка, яка надсилалась на зареєстровану адресу проживання військовозобов'язаного, але неотримання ним вважається належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Посилання позивача на те, що відповідач не може надсилати йому повістку про виклик для уточнення даних, оскільки він їх вже уточнив, тому дії відповідача є протиправними, суд не бере до уваги, оскільки Законом «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» постановою КМУ № 560 передбачені повноваження працівників ТЦК та СП надсилати повістки для уточнення даних та жодною нормою права не передбачено, що ТЦК та СП під час дії воєнного стану не повинні викликати військовозобов'язаного повісткою для уточнення даних, оскільки він їх вже уточнив.
Стосовно доводів позивача, що зазначення відповідачем в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку без винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправним, суд зазначає, що ст.6 Закону України « Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачено відомості Реєстру, що до нього вносяться, обробляються та зберігаються, але позивач не надав суду доказів, що до цього Реєстру внесена інформація, яка не передбачена цією статтею. Зазначення у Резерві+ про порушення позивачем правил військового обліку не означає, що ця інформація вноситься до Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.10 статті 1 Закону Україніи " Про військовий обов'язок та військову службу", ч.1 ст.22 Закону України « Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» позивач зобов'язаний був з'явитись до ТЦК.
Неприбуття позивача до ТЦК стало підставою для звернення до органів національної поліції, в зв'язку з порушенням позивачем правил військового обліку. Після отримання такого звернення працівники національної поліції здійснюють адміністративне затримання та доставляють порушника до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративну відповідальність передбачену статтями 210,201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тому звернення ТЦК до національної поліції з метою здійснення адміністративного затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є правомірним .
Посилання позивача на те, що закінчився строк для притягнення до адміністративної відповідальності позивача, тому є підстави для виключення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, суд не бере до уваги, оскільки в цій справі не вирішується питання правомірності/протиправності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а факт порушення позивачем правил військового обліку, в зв'язку із неявкою до ТЦК , продовжує тривати станом на день розгляду справи.
Також суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Отже, ефективний захист прав є метою адміністративного судочинства. З огляду на це, вирішуючи кожен спір, адміністративні суди, з урахуванням вимог позовної заяви та позиції сторін, повинні застосовувати такі способи захисту, які будуть ефективними на практиці.
Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Порушення вимог закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Сама лише констатація факту протиправних дій не може ефективно захистити позивача, оскільки у такому разі можливість використання висновків суду може бути невиправдано ускладнене діями або подальшою бездіяльністю органів влади держави-відповідача, їх врахування цілковито залежить від відповідача. Це не сумісно з критеріями ефективності судового захисту.
Отже, визнаючи дії протиправними, суд повинен в силу закону застосувати і спонукаючий засіб впливу, зобов'язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.
При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
За змістом пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод або інтересів позивача.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень.
Позивач доказів порушення його конституційних прав суду не надав.
Посилання позивача на рішення окружних адміністративних судів по аналогічних справах суд не бере до уваги, оскільки відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином,позов задоволенню не підлягає.
Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України покладається на позивача. Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Рішення складено в повному обсязі
та підписано суддею 28.08.25