про залишення позовної заяви без руху
28 серпня 2025 рокусправа №380/11569/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Оразов Артем Андрійович, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткового грошового забезпечення позивачу;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу додаткове грошове забезпечення за 8 місяців у розмірі 160 800 грн.
Ухвалою суду від 11.06.2025 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Вимоги ухвали позивачем виконано.
Ухвалою суду від 16.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтею 122, 161, КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач в позовній заяві посилається на проходження 21.11.2024 ВЛК у ВМКЦ Західного регіону, якою встановлено причинний зв'язок захворювання ОСОБА_1 . Захворювання ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Натомість в матеріалах справи відсутня вказана постанова ВЛК від 21.11.2024, що унеможливлює здійснення повного та всебічного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в справі №380/2355/20 від 28.05.2021.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).
Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом позову є поведінка відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення не в повному розмірі за період з травня 2023 року по січень 2024 року, з підстав її протиправності.
Тобто, спірні правовідносини виникли у зв'язку із проходженням публічної (військової) служби.
Суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).
Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Стаття 233 КЗпП України (в редакції, чинній на дату подання позовної заяви до суду) врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів таким чином.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Водночас, статтею 233 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Таким чином, законодавець встановив тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Наявні в матеріалах справи документи та викладені обставини свідчать, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, визначений статтею 233 КЗпП України.
Такий висновок зумовлений хронологічним аналізом таких обставин.
1. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із рапортом від 17.11.2023 про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом 7 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168.
Відповідач листом від 16.12.2023 №501/25/3153 повідомив позивача про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі 20 100 грн.
2. Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 16.01.2024 №14 штаб-сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 16.01.2024, тобто в період дії норми частини другої статті 233 КЗпП України, яка передбачала право звернення до суду для отримання усіх належних особі виплат протягом трьох місяців з моменту отримання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні.
Позивач звернувся до суду із цим позовом 09.06.2025, тобто через один рік та п'ять місяців після виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
При цьому суд враховує, що про порушення своїх прав на отримання додаткової винагороди, визначеної Постановою №168 позивач дізнався 16.12.2023, тобто після отримання листа-відмови №501/25/3153.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 дійшов висновку про те, якщо мають місце правовідносини, які виникли у період після 19 липня 2022 року, відповідно до таких правовідносин підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України № 2352-IX).
У вказаній постанові Верховний Суд також зробив важливий висновок, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Враховуючи те, що предмет спору охоплює період з травня 2023 по січень 2024 року, то до спірних правовідносин застосовуються положення статті 233 КЗпП України в редакції від 19.07.2022.
З огляду на норми статті 122 КАС України та статті 233 КЗпП України, позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч вимогам така заява в матеріалах справи відсутня.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 171, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Позивачу протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018):
- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог чинного Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску.
У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Хома