28 серпня 2025 рокусправа № 380/22130/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у неврахуванні довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239 та довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.05.2023 №21/212 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.05.2024 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог постанови КМУ від 09.12.2021 №1307 з урахуванням довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239 та довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.05.2023 №21/212.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІІ групи захворювання, яке пов'язане із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст. 50, 55 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Повідомляє, що 19 травня 2023 року, на основі Постанови КМУ від 09.12.2021 №1307, він звернувся до відділу обслуговування громадян №15 (сервісний центр) в м. Золочів Львівської області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках відповідно до вимог КМУ від 09.12.2021 №1307, відповідно до статті 54 Закону №796, подавши довідку архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239, в якій зазначалось його грошове забезпечення у 1986 році, та додатково зазначено про виплати за ЧАЄС та довідку згідно з додатком 1 про розмір грошового забезпечення в 1986 році, виданої 17.05.2023 за №21/212 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є правонаступником Військової частини НОМЕР_2 та копію особової карточки на грошове забезпечення за 1985-1986 роки. Рішенням органу ПФУ від 01.06.2023 проведено перерахунок розміру пенсії позивача на підставі отриманих документів. У зв'язку з чим розмір пенсії з 01.06.2023 становив 14945,30 грн.
Однак, у подальшому, 11.04.2024, відповідачем був здійснений перерахунок пенсії позивача, у зв'язку з чим розмір перерахованої пенсії позивача з 01.05.2024 становив 11704,56 грн.
Підставами для фактичного зменшення розміру пенсії позивача з 01.05.2024 є неврахування відповідачем довідки архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239 та довідки від 17.05.2023 №21/212, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо неврахування вищезгаданих довідок протиправною, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву, у яких проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що 18 липня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату від 10.03.2023 №239, виданої ОСОБА_1 (зокрема, період участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, населений пункт (зона небезпеки), встановлення посадового окладу) про що складено акт за №2600-1003-1/4753. В акті зустрічної перевірки не відображено населений пункт, в якому виконувались роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не вказано місце дислокації військової частини, не відображено дні та наказ виїзду в зону відчуження та не підтверджено кратність оплати праці первинними документами, а також прізвище ОСОБА_2 , зазначене в наказі №188 від 08.08.1986 командира військової частини НОМЕР_2 про прибуття з відрядження не відповідає прізвищу згідно паспортних даних - Гарасіка.
Первинні документи, в яких відображено населений пункт, в якому виконувались роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, місце дислокації військової частини, дні виїзду в зону відчуження, в ході перевірки не надані. Крім того, до компетенції Пенсійного фонду України визначення та підтвердження кратності оплати праці не належить.
Також, в матеріалах пенсійної справи наявна архівна довідки про заробітну плату від 30.03.2023 №21/198 далі - довідка №21/198) та від 17.05.2023 №21/212 (далі - довідка №21/212), які видані ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У довідці №21/198 зазначено заробітну плату за весь період роботи в зоні відчуження з 23.06.1986 по 06.08.1986, довідка №21/212 видана без зазначення підстав видачі.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перевірку наявності документів, що слугували підставою для видачі довідки №21/212, під час проведення перевірки оригінали таких документів не було надано.
Враховуючи вищенаведене, правових підстав для врахування довідки від 10.03.2023 №239 та довідок №21/198, та №21/212 для обчислення розміру пенсії позивача немає.
За наслідками перевірки, проведеної в порядку контролю Головним управлінням, прийнято рішення №134150002232 від 11 квітня 2024 року про перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи з п?ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на І січня відповідного року. Розмір пенсії з 01 серпня 2023 року становив 11704,56 грн.
За результатами проведеної перевірки виявлено, що сума заробітної плати за червень 1986 року, відображена у довідці №21/212, не відповідає первинним документам (даним особової картки про грошове забезпечення за 1986 рік).
Згідно акту, складеного Головним управлінням за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 16 листопада 2023 року №1300-6003-1/13696, для проведення перевірки достовірності відомостей, зазначених у довідці №21/212 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина № НОМЕР_3 ) не надано оригіналів первинних документів, на підставі яких видано зазначену довідку.
Як вбачається з архівної довідки від 10 березня 2023 року №239, виданої Центральним архівом Національної гвардії України, грошове забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 1986 року складало 202 крб., в додаткових виплатах значиться виплата за ЧАЕС 277,45 крб. (без розшифрування періоду нарахування та видів виплат).
За результатами перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії (акт від 03 квітня 2024 року №2600-1003-1/2493, надійшов до Головного управління 09 квітня 2024 року), проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, встановлено, що суми грошового забезпечення, вказані у довідці №239, відповідають даним оригіналів первинних документів, наданих організацією для перевірки. Враховуючи викладене, 11 квітня 2024 року ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії, рішення №9134150002232.
З огляду на зазначене, просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 24.04.2025 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885):
- матеріали проведених перевірок щодо достовірності та обґрунтованості видачі довідок Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239 та ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.05.2023 №21/212.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІІ групи захворювання, яке пов'язане із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС, відповідно до ст 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
19 травня 2023 року позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №15 (сервісний центр) в м. Золочів Львівської області зі заявою про перерахунок пенсії (зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000). А саме: перерахувати пенсію з доходу, одержаного на ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, на підставі довідок про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках відповідно до вимог КМУ від 09.12.2021 №1307, подавши довідку архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239, в якій зазначалось його грошове забезпечення у 1986 році, та додатково зазначено про виплати за ЧАЄС, а також довідку згідно з додатком 1 про розмір грошового забезпечення в 1986 році, виданої 17.05.2023 за №21/212 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є правонаступником Військової частини НОМЕР_2 та копію особової карточки на грошове забезпечення за 1985-1986 роки.
Рішенням органу ПФУ від 01.06.2023 проведено перерахунок розміру пенсії позивача на підставі отриманих документів. У зв'язку з чим розмір пенсії з 01.06.2023 становив 14945,30 грн.
Однак, у подальшому, 11.04.2024, відповідачем був здійснений перерахунок пенсії позивача, у зв'язку з чим розмір перерахованої пенсії позивача з 01.05.2024 зменшився та становив 11704,56 грн.
Листами від 12.06.2024, а також від 07.08.2024 у відповідь на звернення позивача щодо розміру його пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що довідки Навчального центру імені В. Вишиваного НГУ, а саме: №21/198 від 30.03.2023 видана без зазначення заробітної плати за весь період роботи позивача у зоні відчуження з 23.06.1986 по 06.08.1986, а довідка від 17.05.2023 №21/212 - видана без зазначення підстав для її видачі. Вказано, що відповідачем проведено перевірку наявності документів, що слугували підставою для видачі довідки №21/212, під час проведення якої оригінали документі надані не були.
Також відповідач повідомив позивача про те, що ним 18.07.2024 проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату від 10.03.2023 №239, наданої позивачем для перерахунку пенсії, про що складено акт №2600-1003-1/4753. Зазначається, що в акті зустрічної перевірки не відображено населений пункт, в якому виконувались роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не вказано місце дислокації військової частини, не відображено дні та наказ виїзду в зону відчуження та не підтверджено кратність оплати праці первинними документами, а також прізвище ОСОБА_2 , зазначене у наказі №188 від 08.08.1986 командира Військової частини НОМЕР_2 про прибуття з відрядження не відповідає прізвищу згідно паспортних даних - ОСОБА_3 . Враховуючи вищенаведене підстав для врахування довідки від 10.03.2023 №239 для обчислення пенсії позивача немає.
Таким чином, підставами для фактичного зменшення розміру пенсії позивача з 01.05.2024 є неврахування відповідачем довідки архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239 та довідки від 17.05.2023 №21/212, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з відмовою відповідача врахувати вищевказані довідки про заробітну плату, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796) та інших чинних нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 54 Закону № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивач брав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 23.06.1986 по 06.08.1986, що не заперечується сторонами.
За змістом статті 57 Закону № 796 визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.
Для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі якщо особа відпрацювала в зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР в Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження і запобіганню забруднення навколишнього середовища, провадиться у III, II, І зонах небезпеки у 4-, 3-, 2- кратному розмірі тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи.
Зони небезпеки були визначені рішенням Урядової комісії від 07.08.1986 № 87.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Закон №1058 є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що звертаючись 19 травня 2023 року до відділу обслуговування громадян №15 (сервісний центр) в м. Золочів Львівської області зі заявою про перерахунок пенсії (зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000), позивач надав пенсійному органу довідку архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239 про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, а також довідку №21/212 від 17.05.2023 про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є правонаступником Військової частини НОМЕР_2 , а також копію особової карточки на грошове забезпечення за 1985-1986 роки.
Так, у листі від 12.06.2024 відповідач повідомив позивача, що довідка від 17.05.2023 №21/212 не підлягає врахуванню, адже видана без зазначення підстав для її видачі. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перевірку наявності документів, що слугували підставою для видачі довідки №21/212, під час проведення перевірки оригінали таких документів не було надано.
Крім цього, у свої додаткових поясненнях відповідач зауважує, що за результатами проведеної перевірки виявлено, що сума заробітної плати за червень 1986 року, відображена у довідці №21/212, не відповідає первинним документам (даним особової картки про грошове забезпечення за 1986 рік).
Надаючи оцінку таким аргументам відповідача, суд зауважує, що довідка №21/212 від 17.05.2023 про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, видана ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлена за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 №536, а тому аргументи відповідача про не зазначення у такій підстав для її видачі, суд оцінює критично.
Щодо посилання відповідача на те, що під час проведення перевірки не було надано оригіналів документів, що слугували підставою для видачі довідки №21/212, суд зауважує, що листом від 16.11.2023 №307/11-954 Навчальний центр імені Василя Вишиваного Національної гвардії України повідомив Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що первинні документи (накази, особові картки на грошове забезпечення) за 1986 рік знаходять у Центральному архівному відділі НГУ за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 38, 01133.
Натомість, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем здійснювалася перевірка чи витребування первинних документів за місцем їх зберігання.
Відповідних доказів Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надало суду і на ухвалу від 24.04.2025 про витребування матеріалів проведених перевірок щодо достовірності та обґрунтованості видачі довідок Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239 та ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.05.2023 №21/212.
Як вже йшлося вище, у статті 57 Закону № 796 встановлено, що визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В силу приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Водночас, суд зазначає, що нездійснення цього обов'язку або неотримання інформації з причин, які не залежать від волі пенсіонера, не є належною підставою для неврахування як стажу роботи за спірні періоди, так і заробітної плати (доходу), отриманої за періоди такої роботи.
Щодо аргументів відповідача про те, що за результатами проведеної перевірки виявлено, що сума заробітної плати за червень 1986 року, відображена у довідці №21/212, не відповідає первинним документам (даним особової картки про грошове забезпечення за 1986 рік), суд зауважує, що такі доводи не були покладені в основу акта перевірки від 16.11.2023 №1300-6003-1/13696, оскільки в акті йдеться що первинні документи взагалі відсутні.
Більше того, суд звертає увагу, що 15.05.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було проведено перевірку іншої довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану позивачем за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках №21/198 від 30.03.2023.
За результатами перевірки складено акт від 15.05.203 №1300-6003-1/6026, у якому пенсійним органом проведено власний розрахунок суми заробітної плати позивача за роботу в зоні відчуження та зафіксовано, що така не відповідає сумі, зазначеній у довідці №21/198 від 30.03.2023.
Рекомендовано надати нову довідку про грошове забезпечення під час проходження військової служби в період ліквідації наслідків аварії і перебування в забрудненій зоні на Чорнобильській АЕС з урахуванням результатів перевірки за період з 23.06.1986 по 06.08.1986 для призначення (перерахунку) пенсії.
Суд зауважує, що нова довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.05.2023 №21/212 відповідає розрахункам, наведеним в акті перевірки від 15.05.203 №1300-6003-1/6026, тобто видана з урахуванням результатів перевірки, а тому вбачається непослідовність дій суб'єкта владних повноважень.
Щодо довідки архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239 про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану позивачем за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, судом встановлено, що перевірку такої на вимогу відповідача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
За результатами перевірки складено акт від 18.07.2024 №2600-1003-1/4753, у якому зафіксовано, що суми грошового забезпечення, вказані у довідці №239, відповідають даним оригіналів первинних документів, які у свою чергу зберігаються належним чином в архіві підприємства, прошиті, пронумеровані.
Відповідач у свої додаткових поясненнях стверджує, що ним враховано результати перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії, проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, встановлено, що суми грошового забезпечення, вказані у довідці №239, відповідають даним оригіналів первинних документів, наданих організацією для перевірки. Враховуючи викладене, 11 квітня 2024 року ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії, рішення №9134150002232.
Поряд з цим, вже у листі від 07.08.2024 відповідач знову повідомив позивача, що згадана довідка не може враховуватися, оскільки в акті зустрічної перевірки не відображено населений пункт, в якому виконувались роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не вказано місце дислокації військової частини, не відображено дні та наказ виїзду в зону відчуження та не підтверджено кратність оплати праці первинними документами, а також прізвище ОСОБА_2 , зазначене у наказі №188 від 08.08.1986 командира Військової частини НОМЕР_2 про прибуття з відрядження не відповідає прізвищу згідно паспортних даних - ОСОБА_3 . Враховуючи вищенаведене підстав для врахування довідки від 10.03.2023 №239 для обчислення пенсії позивача немає.
Наведене вище знову ж таки свідчить про непослідовність дій суб'єкта владних повноважень, а також про те, що відповідач фактично не погоджується з результатами перевірки, проведеними Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, перекладаючи при цьому відповідальність на позивача.
Також сумнівними є обґрунтування відповідача щодо неврахування довідки від 10.03.2023 №239, оскільки описка у прізвищі позивача, яке зазначене у наказі №188 від 08.08.1986 при наявності правильно вказаного прізвища в інших документах, зокрема відрядному посвідченні №503 від 22.06.1986, особистої карточки на грошове забезпечення позивача за 1986 рік, довідки від 06.08.1986, довідки №Г-86 від 11.02.1999. Зокрема в останніх двох містяться чіткі записи про місце перебування (населений пункт) позивача - м. Чорнобиль, зазначено період з 23.06.1986 по 06.08.1986, а також зазначене грошове забезпечення позивача у довідці від 06.08.1986.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.
Натомість відповідач на такі документи уваги не звернув і самоусунувся від належної перевірки первинних документів, що призвело до протиправного неврахування відповідачем довідки архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239 та довідки від 17.05.2023 №21/212, яка видана Навчальним центром імені Василя Вишиваного Національної гвардії України, що спричинило негативні правові наслідки для позивача.
Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) ЄСПЛ, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер'лдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), №48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), №36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що помилки державних органів не можуть ставитися у вину позивача, таким чином, оскільки відповідач не довів що довідки від 10.03.2023 №239 та від 17.05.2023 №21/212 складені з порушенням вимог законодавства, суд дійшов висновку, що такі повинні бути враховані пенсійним органом, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Щодо судового збору, то оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у неврахуванні довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239 та довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.05.2023 №21/212 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 01.05.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 10.03.2023 №239 та довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.05.2023 №21/212.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна