28 серпня 2025 рокусправа № 380/23650/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови, -
ФОП ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. В. Івасюка, 8, с. Малехів, Львівський район, Львівська область, 80383; код ЄДРПОУ: 39816845), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ107640 від 02.10.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 отримано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПІ 107640 від 02.10.2024, винесену в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті у справі №2067. З оскаржуваної постанови випливає, що підставою для накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу є те, що він нібито вчинив порушення у вигляді «перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, що при перевезенні вантажу згідно накладної №42 від 19.06.2024 (шпаклівка) перевізник не забезпечив водія документами на підставі яких виконуються дані перевезення, а саме відсутня товарно-транспортна накладна або інший документ, передбачений законодавством та відсутній протокол повірки та адаптації тахографа до транспортного засобу при обладнанні цифровим тахографом.
При цьому, зі змісту акта перевірки неможливо встановити, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є автомобільним перевізником. З вказаною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною та необґрунтованою, стверджує, що не являється власником транспортного засобу, згаданого в акті перевірки та оскаржуваній постанові, жодні послуги перевезення ним не надавалися, повідомляє, що не пов'язаний з водієм цього транспортного засобу трудовими відносинами тощо. Відтак, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив у якому відповідач заперечив проти позову, мотивуючи тим, що відповідно до пункту 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422) посадовими особами Укртрансбезпеки був зупинений транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, ALTEGO 816, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , водій). В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ОСОБА_3 (вказані відомості отримані із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 01.05.2024).
На момент проведення перевірки було встановлено:
- відсутність товарно-транспортної накладної встановленої форми;
- відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № АР 015357 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.06.2024.
Статус ФОП ОСОБА_1 як «автомобільного перевізника» установлено у ході перевірки транспортного засобу, оскільки під час рейдової перевірки була відсутня товарно-транспортна накладна, тому використано надану водієм накладну на товар № 42 від 19.06.2024, в якій зазначено ким відпущено товар, а саме ФОП ОСОБА_1 .
Повідомленнями №79940/33/24-24 від 12.09.2024, направленим поштою рекомендованим повідомленням, ФОП ОСОБА_1 було викликано для розгляду справи на 02.10.2024 о 09:00 годині. За результатом розгляду Акту № АР 015357 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.06.2024, винесено постанову про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу № ПШ 107640 від 02.10.2024.
З огляду на вказане, відповідач стверджує про правомірність притягнення позивача до відповідальності.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позовні вимоги. Зазначає, що надана відповідачем в якості доказів видаткова накладна №42 від 19 червня 2024 року та інші документи, підтверджують відсутність у ФОП ОСОБА_1 статусу автомобільного перевізника, оскільки з них випливає, що він є лише продавцем товару.
При цьому, і покупцем товару, і водієм транспортного засобу є одна особа - ОСОБА_2 . Отже, мав місце договір купівлі-продажу і не згадані будь-які договірні умови про надання послуг перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Від відповідача до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив), у яких повідомляє, що первинно 24.07.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області було здійснено розгляд справи за актом перевірки № АР 015357 від 19.06.2024 та винесено відповідну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 056520 відносно ОСОБА_3 , як власника транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, ALTEGO 816, д.н.з. НОМЕР_2 .
Однак, 15.08.2024 ОСОБА_3 було подано скаргу на вищезазначену постанову, за результатом розгляду якої наказом Державної служби України з безпеки на транспорті «Про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу» від 15 серпня 2024 року № 637, постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.07.2024 №ПШ 056520 скасовано, а матеріали подані на повторний розгляд до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області. Підставою для скасування такої постанови слугувало те, що ОСОБА_3 є неповнолітнім.
За результатом повторного розгляду Акта перевірки № АР 015357 від 19.06.2024 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 107640 від 02.10.2024 вже до ФОП ОСОБА_1 , як автомобільного перевізника.
Розглядаючи, вказані обставини представник відповідача вважає, що перевезення вантажу (товару) здійснювалося ФОП ОСОБА_1 , який є постачальником (продавцем), на транспортному засобі, що належить на праві власності ОСОБА_4 , який ймовірно є неповнолітньою дитиною позивача. Зауважує, що неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування
Відтак, просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
19.06.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку від 17.06.2024 №013238, проводилася рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пункту 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422), 19.06.2024, у м. Червоноград Львівської області, старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області був зупинений транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, ALTEGO 816, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить фізичній особі ОСОБА_3 (вказані відомості отримані із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 01.05.2024).
У ході рейдової перевірки транспортного засобу посадовими особами відповідача було встановлено порушення ст. 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме:
- відсутність товарно-транспортної накладної встановленої форми;
- відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
За результатами перевірки складено Акт № АР 015357 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.06.2024. Водій зі змістом акту № АР 015357 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.06.2024 ознайомлений, акт підписав.
24.07.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області було здійснено розгляд справи за актом перевірки №АР 015357 від 19.06.2024 та винесено відповідну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 056520 відносно ОСОБА_3 , як власника транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, ALTEGO 816, д.н.з. НОМЕР_2 .
Однак, наказом Державної служби України з безпеки на транспорті «Про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу» від 15 серпня 2024 року № 637, постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.07.2024 №ПШ 056520 скасовано, а матеріали подані на повторний розгляд до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області. Підставою для скасування такої постанови слугувало те, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, що підтверджує відповідач в запереченнях на відповідь на відзив.
За результатом повторного розгляду Акта перевірки № АР 015357 від 19.06.2024 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 107640 від 02.10.2024 вже до ФОП ОСОБА_1 .
Не погоджуючись зі згаданою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство про автомобільний транспорт складається із Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ), яким установлені засади організації та діяльності автомобільного транспорту, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
У статті 1 Закону № 2344-III (в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин) наведено визначення основних термінів, а саме: автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж; товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
За приписами частини сімнадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України (частина двадцять перша статті 6 Закону № 2344-III).
На виконання вимог статті 6 Закону № 2344-III, 08 листопада 2006 року Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок №1567, яким (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) було установлено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, , наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій .
Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Статтею 34 Закону № 2344-III установлені вимоги до автомобільного перевізника. Зокрема, за приписами цієї норми, автомобільний перевізник, крім виконання вимог законодавства, повинен забезпечити контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут та організувати умови роботи для своїх водіїв, з урахуванням вимог цієї норми закону.
Загальні положення щодо перевезення вантажів визначені Главою 8 Закону № 2344-III, зокрема статтею 48 якої установлено перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
За умовами частини першої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника -документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Вимоги до товарно-транспортної накладної також установлені цією статтею.
Основні права та обов'язки виконавця за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом визначені статтею 52 Закону № 2344-III, відповідно до частини другої якої автомобільний перевізник зобов'язаний, зокрема, при укладанні договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом передбачати для свого персоналу встановлені законодавством умови праці та відпочинку.
Відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена Розділом V Закону № 2344-III. Зокрема, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III передбачено, що за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники, а не інші особи (власники транспортних засобів, водії тощо). Водночас, запровадивши такий інститут відповідальності законодавець чітко окреслив, що він стосується саме перевізників та визначив ознаки, за якими визначають особу автомобільного перевізника. Це означає, що останній, не обов'язково має бути власником транспортного засобу, оскільки норми законодавства не забороняють використання транспортних засобів, що належать іншим особам, у перевезеннях вантажів на підставі договорів укладених між власником та перевізником або інших правочинів.
Ураховуючи наведене та виходячи із приписів Закону № 2344-III, до власника автомобільного транспорту можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за умови, якщо він відповідає усім характеристикам, визначеним Законом № 2344-III для автомобільних перевізників. У разі якщо особа, не відповідає цим вимогам, відсутні підстави для застосування до неї відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого Розділом V Закону №2344-III.
Аналогічний висновок наведено Верховним Судом у постанові від 09.08.2019 у справі за № 806/1450/16, від 13.03.2025 у справі № 140/6098/22.
Положеннями статті 48 Закону №2344-III визначений перелік документів, які повинні мати автомобільні перевізники та водії для здійснення внутрішніх перевезень, одним із яких є товаро-транспортна накладна, яку законодавець визначив як єдиний документ для призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, , який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом. Тому відсутність такого документа під час перевірки уповноваженим органом є підставою для притягнення перевізника до відповідальності установленої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III. Виключенням з цього правила є лише випадки якщо перевезення здійснюється фізичною особою за рахунок власних коштів та для власних потреб
Разом з тим, вирішальним при розгляді цієї справи є встановлення факту чи є ФОП ОСОБА_1 перевізником в розумінні Закону № 2344-III та правомірність застосування до нього адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу, як до продавця товару, який, на думку відповідача, надавав послугу з перевезення на комерційній основі, як суб'єкт господарювання.
Так, з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, ALTEGO 816, д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_3 , що підтверджується копією із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 01.05.2024.
На момент зупинки 19.06.2024 вказаним транспортним засобом керував водій ОСОБА_2 .
Вказані обставини не є спірними.
Судом також встановлено, що в наданій відповідачем складській накладній №42 від 19.08.2024, в графі «кому відпущено» - зазначено ОСОБА_2 , в графі «від кого прийнято» - зазначено ОСОБА_1 , в графі «основа» - зазначено «відтермінування сплати», проте жодних доказів надання послуг з перевезення вантажу саме ОСОБА_1 , на якого складено постанову про застосовування адміністративно-господарського штрафу №ПШ107640 від 02.10.2024, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Крім того, у справі відсутні докази того, що ОСОБА_2 є найманим працівником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а зупинений транспортний засіб йому не належить.
Відповідач в обґрунтування правомірності прийнятої постанови посилався на те, що ОСОБА_4 , якому належить відповідний транспортний засіб, ймовірно є неповнолітньою дитиною позивача, однак жодних доказів таких припущень суду не надав, як і не надав доказів того, що такі були покладені в основу спірного рішення.
Водночас, доказування правомірності рішення за приписами частини другої статті 77 КАС України покладено на суб'єкт владних повноважень, який повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує правову підставу прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. За такого правового регулювання, будь-які сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, оскільки обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення нормами КАС України покладено на відповідача.
Таким чином, за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено здійснення ФОП ОСОБА_1 перевезення вантажу на комерційній основі, так як з наданої Державною службою України з безпеки на транспорті фотокопії складської накладної неможливо установити особу перевізника.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскільки ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та, одночасно, має наявний КВЕД 49.41. (усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом), то саме він здійснював перевезення на комерційних умовах, а тому є автоперевізником у розумінні Закону № 2344-III, оскільки ці аргументи не знайшли підтвердження під час розгляду справи. Водночас, факт перебування водія ОСОБА_2 у правовідносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідачем належними та допустимими доказами не доведено.
Суд зауважує, що посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті під час рейдової перевірки не з'ясовували приналежність ОСОБА_2 до суб'єкта господарювання, його відношення до позивача та до власника транспортного засобу. Тобто перевірку було проведено без належного з'ясування усіх складових виявленого порушення, що ставить під сумнів законність та обґрунтованість оскарженого рішення.
Аналогічних висновків за схожих правовідносин дійшов Верховний Суд в постанові від 13.03.2025 у справі № 140/6098/22, які суд враховує при розгляді даної справи.
Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини та не подання відповідачем доказів протилежного, суд дійшов висновку, що позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону № 2344-III, відтак не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III, тому постанова №ПШ107640 від 02.10.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ107640 від 02.10.2024.
Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. В. Івасюка, 8, с. Малехів, Львівський район, Львівська область, 80383; код ЄДРПОУ: 39816845) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна