28 серпня 2025 рокусправа № 380/4296/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ» (місцезнаходження: вул. Данилишина, 6, офіс 206, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ 45459088) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП 44070166), в якій просить:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 02 грудня 2024 року №51711/13-01-07-09 про застосування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 218 256,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працівниками ГУ ДПС у Рівненській області було проведено фактичну перевірку магазину «Ябко», за адресою: майдан Незалежності, 10, місто Вараш, Вараський район, Рівненська область, діяльність у якому здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ». На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2024 року №51711/13-01-07-09, яким за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано фінансові санкції на загальну суму 218256,00 грн.
Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, наголошує, що відсутні підстави для проведення фактичної перевірки. Як вбачається із наказу на проведення перевірки, правовою підставою її проведення є, зокрема зазначення підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, однак жодних документів, які б підтверджували наявність інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, а отже про підставу проведення перевірки контролюючим органом не надано ТзОВ «СПЕШЛТЕХ» ні безпосередньо перед проведення перевірки, ні під час її проведення. У наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави). Отже, у зв'язку із цим, за встановлення протиправності дій податкового органу щодо призначення та проведення перевірки без законних на те підстав, позивач вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Щодо суті правопорушення, повідомляє, що контролюючим органом нібито встановлено факт не ведення позивачем в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, а саме на початок проведення перевірки не надано будь-яких документів, що підтверджують облік та походження товарів на загальну суму 139 621,00 грн згідно акта зняття залишків товарів; 2) згідно баз даних СОД РРО встановлено, що в магазині за період проведення перевірки через ПРРО проведено реалізацію товару (26.10.2024 - iPhone 13 256 Midnight used по ціні 20 825,00 грн; 28.10.2024 - iPhone 12 128 Black used по ціні 15 782,00 грн; 30.10.2024 - iPhone 13 Pro Max 512 Gold used по ціні 32 240,00 грн; 30.10.2024 - iPhone XS 256 Gold used по ціні 9788,00 грн), всього на загальну суму 78 635,00 грн. На чеки не було надано будь-яких документів, що підтверджують облік та походження товарів. Всього за наслідками перевірки встановлено необлікованих товарів на загальну суму 218 256,00 грн.
Разом із цим, звертає увагу, що вказані обставини не відповідають дійсності, адже на виконання вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України після початку проведення перевірки ТОВ «СПЕШЛТЕХ» надало всі можливі первинні документи, обов'язковість ведення яких передбачена чинним законодавством та які беззаперечно підтверджують факт ведення обліку товарних запасів, що знаходяться у магазині, їх походження, а також спростовують висновки податкового органу.
Додатково відповідні документи були долучені до заперечень на акт перевірки, однак контролюючим органом не взяті до уваги.
Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що ГУ ДПС у Рівненській області на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» № 2584-п від 25.10.2024 та відповідних направлень на перевірку було проведено фактичну перевірку ТОВ «Спешлтех» за адресою: майдан Незалежності, 10, місто Вараш, Вараський район, Рівненська область. За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки та прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2024 року №51711/13-01-07-09, яким за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано фінансові санкції на загальну суму 218 256,00 грн.
Зазначив, що фактичною підставою для проведення перевірки була інформація про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, що передбачено п. 80.2.2 ст. 80 ПК України. Також, відповідач звертає увагу, що наказ на проведення перевірки оформлений у відповідності до приписів ст. 81 ПК України. Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей, таких як фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки, законодавством не вимагається. Відтак, враховуючи вищевикладене доводи позивача про відсутність підстав проведення фактичної перевірки вважає помилковими.
Щодо суті порушень, зазначених в акті фактичної перевірки, які стали підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення, зазначив, що на початок проведення перевірки в магазині перевіряючим не надано документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті) на загальну суму 139620,00 грн,
Крім цього, при аналізі фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що за період проведення перевірки через програмний реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 4000983520 проведено реалізацію мобільних телефонів, а саме: 26.10.2024 - IPhone 13 256 Midnight used по ціні 120825,00 грн, 28.10.2024 IPhone 12 128 blask по ціні 15782,00 грн, 30.10.2024 - IPhone 13 Pro Max 512 Gold used по ціні 32240,00 грн, 30.10.2024 - IPhone Xs 256 gold used по ціні 9788.00 грн, на загальну суму 78635,00 грн, на які не надано будь-яких підтверджуючих документів, що підтверджують облік та походження товарів. Всього за підсумками перевірки встановлено не облікованих товарів на загальну суму 218256,00 грн.
За період проведення перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було проведено хронометраж виручки по ПРРО, яка за період проведення перевірки склала 114687,00 грн та в порівнянні з аналогічним періодом виручка складала 75741,00 грн, тобто збільшилася на 40%. 25.10.2024 на початок проведення перевірки було надано запит на надання документів, проте станом на 31.10.2024 року документи, витребувані в запиті, не надано.
З огляду на вищевказане, просить відмовити у задоволенні позову.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення. Відсутність підстав для призначення перевірки є самостійною підставою для визнання такої перевірки незаконною та скасування рішення, прийнятого за наслідками такої незаконної перевірки.
Повідомляє, що специфіка діяльності Товариства полягає у наявності певної кількості господарських одиниць (торгових одиниць) у різних областях України. При цьому, таких господарських одиниць, в одній області може бути декілька. У свою чергу, надходження товарів (товарних запасів) на конкретну господарську одиницю може відбуватись як безпосередньо від контрагентів-постачальників, так і за рахунок їх внутрішнього переміщення між підрозділами (торговими одиницями) Товариства в залежності від господарської необхідності. Надходження товарних запасів на певну господарську одиницю знаходить своє відображення у відповідних документах (зокрема, але не виключно, накладних на внутрішнє переміщення), якими супроводжується кожна поставка (надходження) товару.
Повторно вказує, що реалізовані товари, які зазначені в акті перевірки, були відображені у відповідних первинних документах, які містяться у матеріалах справи, надавалися до перевірки, були долучені до заперечень до акта, а також до скарги на ППР, однак відповідачем безпідставно не враховані.
Ухвалою суду від 02.04.2025 у справі №380/4296/25 залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП 44070166).
Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких вказав, що передумовою для прийняття ГУ ДПС у Рівненській області рішення про проведення фактичної перевірки позивача на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України був лист ДПС України від 03.07.2024 №19312/7/99-00-07-04-02-07 та доповідна записка в.о. начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Рівненській області від 08.11.2024 № 4083/17-00-07-05-01, відповідно до яких за результатами проведеного аналізу проведення розрахунків за товари в торговельній мережі під торговою маркою «Ябко» встановлено ймовірні порушення вимог чинного законодавства щодо застосування РРО/ПРРО, ведення облiку товарних запасiв, здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi та використаннi працi неоформлених найманих працівників, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації та отримана саме від державного органу та відповідно давала підстави для призначення та проведення фактичної перевірки позивача.
Від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких підтримано позовні вимоги.
Від ГУ ДПС у Рівненській області до суду надійшли пояснення третьої особи, у яких викладені аргументи, аналогічні відзиву на позовну заяву.
Дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ» зареєстроване як юридична особа, за адресою: 79000, м. Львів, вул. Данилишина, 6, офіс 206; код ЄДРПОУ 45459088.
Основним видом економічної діяльності позивача є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Інші: 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; 47.79 Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах; 73.11 Рекламні агентства.
Позивач здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі, зокрема, в магазині «Ябко» за адресою: Рівненська область, м.Вараш, майдан Незалежності, 10 ТРЦ «Orange Plaza».
ГУ ДПС у Рівненській області на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» № 2584-п від 25.10.2024 і направлень №4681/Ж3/17-00-07-05-15, №4680/Ж3/17-00-07-05-15, №4682/Ж3/17-00-07-05-15 від 25.10.2024 було проведено фактичну перевірку ТОВ «Спешлтех» в магазині «Ябко» за адресою: Рівненська область, м.Вараш, майдан Незалежності, 10 ТРЦ «Orange Plaza».
Мета перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання та обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстава: ст. 20, підпункт 75.1.3 пункту 75.1 ст. 75, підпункт 80.2.2 пункту 80.2 ст. 80 ПК України, у зв'язку з наявністю інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
За результатами перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 31 жовтня 2024 року бланк № 001067 (зареєстрований в органі ДПС 31.10.2024 за №17028/ж5/17-00-07-05-17/45459088).
Відповідно до висновків акту (довідки) фактичної перевірки встановлено наступні порушення:
1) Перевіркою встановлено не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме на початок проведення перевірки встановлено відсутність будь-яких документів, що підтверджують облік та походження товарів на товар на загальну суму 139620,00, згідно акту зняття залишків товару.
2) При аналізі фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що в магазині «Ябко», що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м.Вараш, майдан Незалежності, 10 ТРЦ «Orange Plaza» за період проведення перевірки через програмний реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 4000983520 проведено реалізацію мобільних телефонів, а саме: 26.10.2024 - iPhone 13 256 Midnight used по ціні 20 825,00 грн; 28.10.2024 - iPhone 12 128 Black used по ціні 15 782,00 грн; 30.10.2024 - iPhone 13 Pro Max 512 Gold used по ціні 32 240,00 грн; 30.10.2024 - iPhone XS 256 Gold used по ціні 9788,00 грн), всього на загальну суму 78 635,00 грн, на які не надано будь-яких підтверджуючих документів, що підтверджують облік та походження товарів.
Всього за підсумками перевірки встановлено не облікованих товарів на загальну суму 218256,00 грн.
3) За період проведення перевірки в магазині «Ябко», що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м.Вараш, майдан Незалежності, 10 було проведено хронометраж виручки по ПРРО, яка за період проведення перевірки склала 114687,00 грн. та в порівнянні з аналогічним періодом виручка складала 75741,00, тобто збільшилася на 40%.
4) 25.10.2024 на початок проведення перевірки було надано запит на надання документів, проте станом на 31.10.2024 документи, витребовувані в запиті, не надано.
Не погодившись із висновками акту перевірки представником позивача 03.12.2024 засобами поштового зв'язку подано до ГУ ДПС у Рівненській області заперечення на акт фактичної перевірки, до яких було долучено копії накладних на переміщення від 17.10.2024 №19, від 18.10.2024 №19-1, від 19.10.2024 №19/1, від 24.10.2024 №19/2, від 26.10.2024 №19/3, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.
ГУ ДПС у Рівненській розглянуло заперечення позивача на акт перевірки та 16.12.2024 надало відповідь, в якій повідомило позивача, що в ході розгляду заперечень до акту фактичної перевірки, висновки залишено без змін.
Оскільки позивач зареєстрований у м. Львові, матеріали фактичної перевірки надіслані до ГУ ДПС України у Львівській області (за основним місцем обліку платника податків) для прийняття рішення.
На підставі висновків акта перевірки Головне управління ДПС у Львівській області встановило порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 та прийняло податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2024 року №51711/13-01-07-09, яким, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу, ст. 20 п.1 ст.17 цього ж Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995, до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 218256,00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
Щодо процедурних порушень, на які звертає увагу позивач (неналежне оформлення наказів про призначення перевірок, розрахунків до спірних ППР; встановлення порушень не у спосіб визначений чинним законодавством).
Абзацом першим п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Зміст наказів на проведення перевірок та актів перевірок вказує на те, що відповідачем проведено фактичну перевірку.
Згідно з положеннями п.80.1. ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пункт 80.2 згаданої статті передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підп.80.2.2);
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (підп.80.2.3);
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підп.80.2.7).
Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
Так, у відповідності до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
В силу положень ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд, застосовуючи пункту 81.1 статті 81 ПК України, у п.50 постанови від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 дійшов до таких висновків: «Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов'язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником».
Більше того, у пунктах 58 та 59 цієї ж постанови Верховний Суд дійшов до наступних висновків:
«Реалізуючи мету, з якою ця справа розглядається у складі Судової палати, Верховний Суд формулює такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
... Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним».
В матеріалах справи міститься лист Державної податкової служби України від 03.07.2024 №19312/7/99-00-07-04-02-07, відповідно до якого, з метою контролю вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій та з огляду на інформацію, яку опублікував ОСОБА_1 на офіційному YouTube каналі «Плинський media» стосовно здійснення незаконної реалізації дороговартісної техніки «APPLE», яка потрапила на територію України без належного митного оформлення та сплати усіх необхідних податків та платежів, доручено територіальним підрозділам податкового аудиту посилити контроль та організувати на постійній основі збір податкової інформації щодо торгівельних об'єктів, де здійснюється продаж зазначеної продукції. Крім цього, доручено активізувати заходи податкового контролю щодо господарських об'єктів, де здійснюється реалізація техніки «APPLE» шляхом проведення фактичних перевірок з урахуванням вимог статті 80 ПК України.
Також в матеріалах справи наявна копія доповідної записки в.о. начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Рівненській області від 08.11.2024 № 4083/17-00-07-05-01 щодо питання про проведення фактичної перевірки магазину «Ябко» за адресою: Рівненська область, м.Вараш, майдан Незалежності, 10 ТРЦ «Orange Plaza».
Враховуючи наведені обставини та правовий висновок Верховного Суду у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, суд вважає, що наявність посилання у наказі № 2584-п від 25.10.2024 «Про проведення фактичної перевірки» на підп.80.2.2, п.80.2 ст.80 ПК України, як на підставу проведення такої, фактичним підтвердженням чого є лист Державної податкової служби України від 03.07.2024 №19312/7/99-00-07-04-02-07 та доповідна записка в.о. начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Рівненській області від 08.11.2024 № 4083/17-00-07-05-01, не може вказувати на протиправність такого наказу.
При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на правові висновки Верховного Суду у інших постановах, щодо змісту наказів на проведення перевірок, оскільки такі правові висновки стосувалися інших перевірок та підстав для їх проведення.
У аспекті наведеного суд також звертає увагу на те, що наказ ГУ ДПС у Рівненській області № 2584-п від 25.10.2024 «Про проведення фактичної перевірки» містить відомості, зокрема, про:
- мету перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання та обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами);
- вид перевірки: фактична перевірка;
- підстави для проведення перевірки: підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України;
- об'єкт, перевірка якого проводитиметься, магазин «Ябко» за адресою: Рівненська область, м.Вараш, майдан Незалежності, 10 ТРЦ «Orange Plaza».
Відтак, порушень положень законодавства в частині наявності підстав та процедури проведення перевірки, які вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідачем не допущено.
Щодо суті порушень, які стали підставою для застосування фінансових санкцій.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР). Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №-265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Отже, пункт 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР зобов'язує суб'єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в другому абзаці цієї норми осіб, до яких позивач не відноситься)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Разом з цим, суд зауважує, що ключовим елементом норми пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР (щодо обов'язку суб'єкта господарювання надати облікові документи) є словосполучення «товарні запаси, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу».
Тобто, платник податку не зобов'язаний зберігати безпосередньо у місці продажу та пред'являти на початок перевірки облікові документи на товар, який на момент початку перевірки не знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.12.2024 у справі №440/2331/24.
Згідно зі статтею 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Отже, за змістом наведеної норми суб'єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Так, як слідує з матеріалів справи, за результатами фактичної перевірки ГУ ДПС у Рівненській області встановлено порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), а саме:
- не забезпечено ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме на початок проведення перевірки встановлено відсутність будь-яких документів, що підтверджують облік та походження товарів на товар на загальну суму 139620,00 грн, згідно акту зняття залишків товару.
- при аналізі фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що в магазині «Ябко», що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м.Вараш, майдан Незалежності, 10 ТРЦ «Orange Plaza» за період проведення перевірки через програмний реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 4000983520 проведено реалізацію мобільних телефонів, а саме: 26.10.2024 - iPhone 13 256 Midnight used по ціні 20 825,00 грн; 28.10.2024 - iPhone 12 128 Black used по ціні 15 782,00 грн; 30.10.2024 - iPhone 13 Pro Max 512 Gold used по ціні 32 240,00 грн; 30.10.2024 - iPhone XS 256 Gold used по ціні 9788,00 грн), всього на загальну суму 78 635,00 грн, на які не надано будь-яких підтверджуючих документів, що підтверджують облік та походження товарів.
Всього за підсумками перевірки встановлено не облікованих товарів на загальну суму 218256,00 грн.
Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що зазначені у акті зняття залишків, товари, відображені у первинних документах, а саме (порядкові номери відповідають порядку зазначеному в акті зняття залишків):
1) Чохол Арple Silicone Case для iPhone 14/13 відображений у накладній на переміщення № 19 від 17.10.2024 під № 33.
2) Чохол Арple Silicone Case для iPhone 12 Pro Max відображений у накладній на переміщення № 19 від 17.10.2024 під № 46.
3) Чохол Арple Silicone Case Original Assembly для iPhone 12 Pro відображений у накладній на переміщення № 19 від 17.10.2024 під № 47.
4) Арple 12 Pro 128 Graphite used відображений у накладній на переміщення № 19/2 від 24.10.2024 під № 48.
5) Арple 12 mini 64 green used відображений у накладній на переміщення № 19/2 від 24.10.2024 під № 47.
6) Арple 13 128 Starlight used відображений у накладній на переміщення № 19/2 від 24.10.2024 під № 49.
7) Арple 11 Pro Max 256 gold used відображений у накладній на переміщення № 19/2 від 24.10.2024 під № 46.
8) Арple 11 Pro 256 silver used відображений у накладній на переміщення № 19/2 від 24.10.2024 під № 45.
9) Чохол Арple Silicone Case Original Assembly для iPhone 15 відображений у накладній на переміщення № 19 від 17.10.2024 під № 25 та в накладній на переміщення №19-1 від 18.10.2024 під № 1.
10) Чохол Apple Silicone Case Original Assembly для iPhone 11 відображений у накладній на переміщення № 19 від 17.10.2024 під № 51 та в накладній на переміщення № 19-1 від 18.10.2024 під № 2.
11) Чохол Proove Mainstay Case with Magnetic Ring iPhone 15 відображений у накладній на переміщення № 19 від 17.10.2024 під № 58 та в накладній на переміщення № 19-1 від 18.10.2024 під № 3.
12) Чохол Proove Mainstay Case with Magnetic Ring iPhone 14 Pro відображений у накладній на переміщення № 19 від 17.10.2024 під № 60.
13) Чохол Proove Mainstay Case with Magnetic Ring iPhone 14 Pro Max відображений у накладній на переміщення № 19 від 17.10.2024 під № 61.
14) Чохол Proove Mainstay Case with Magnetic Ring iPhone 15 Pro Max відображений у накладній на переміщення № 19 від 17.10.2024 під № 56.
Щодо реалізованого товару, про який вказано в акті, то такий відображений в таких первинних документах:
1) iPhone 13 256 Midnight used по ціні 20 825,00 грн - відображений у накладній на переміщення від 24.10.2024 № 19/2 під № 11;
2) iPhone 12 128 Black used по ціні 15 782,00 грн - відображений у накладній на переміщення від 26.10.2024 № 19/3 під № 1;
3) iPhone 13 Pro Max 512 Gold used по ціні 32 240,00 грн - відображений у накладній на переміщення від 26.10.2024 № 19/3 під № 2;
4) iPhone XS 256 Gold used по ціні 9788,00 грн - відображений у накладній на переміщення від 26.10.2024 № 19/3 під № 4.
У акті перевірки контролюючим органом також зазначено, що додатками до акту перевірки є фіскальні чеки, Х-звіт.
Разом з цим, суд зауважує, що документами, які підтверджують облік та походження товарних запасів за змістом пункту 12 статті 3 Закону №-265/95-ВР можуть бути, серед іншого, документи на внутрішнє переміщення товарів, про що говорить вжитий законодавцем у згаданій вище нормі словосполучник «або».
З урахуванням наведеного суд вважає, що надані позивачем контролюючому органу під час фактичної перевірки документи є, у розумінні приписів Закону №-265/95-ВР, належними документами, які підтверджують облік та походження товарів за місцем їх реалізації.
Своєю чергою, щодо аргументів відповідачів про те, що вищезгаданих первинних документів позивачем не долучалося до перевірки, суд зазначає, що згідно приписів п. 85.7 ст. 85 ПК України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
У позовній заяві позивачем стверджується, що під час проведення перевірки, наручно перевіряючим контролюючого органу надавалися всі документи, що входили в предмет перевірки.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В матеріалах справи відсутній опис отриманих в ході перевірки контролюючим органом документів від позивача. Згідно з п. 4.5 акта перевірки «Додатки до акта перевірки», було використано вибіркові документи, при цьому не відображено реквізитів жодного документу, який міститься у переліку.
З огляду на все вищенаведене, стверджувати, що позивач не надавав до перевірки первинних документів введення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації не вбачається за можливе, тому суд дійшов висновку, що доводи контролюючого органу в цій частині є не підтвердженими належними та достатніми доказами та спростовуються матеріалами справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 640/15284/19, яку суд враховує при розгляді даної справи.
Більше того, суд також зауважує, що не погодившись із висновками акту перевірки, представником позивача 03.12.2024 засобами поштового зв'язку подано до ГУ ДПС у Рівненській області заперечення на акт фактичної перевірки, до яких було долучено копії накладних на переміщення від 17.10.2024 №19, від 18.10.2024 №19-1, від 19.10.2024 №19/1, від 24.10.2024 №19/2, від 26.10.2024 №19/3, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.
Такі документи мали бути враховані відповідачем під час вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР.
Однак, ГУ ДПС у Рівненській, розглянувши відповідні заперечення позивача на акт перевірки, не врахувало наданих документів та повідомило позивача, що в ході розгляду заперечень до акту фактичної перевірки, висновки залишено без змін.
Верховний Суд в постанові від 17.08.2023 у справі № 380/8798/21 в чергове підтвердив попередньо сформовану сталу практику з цього питання (постанови від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15, від 08.09.2019 у справі № 802/1069/13-а) та вказав, що: «обставина порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України».
У постанові від 21.09.2023 у справі № 280/1310/22 Верховний Суд дійшов висновку, що документи, надані разом із запереченнями, є наданими «під час проведення перевірки», тому мають бути враховані при прийнятті рішення: «До заперечень на акт перевірки позивач надав підтвердження установленого порядку ведення обліку товарів […]. Заперечення на акт перевірки і додані до них документи є невід'ємною частиною матеріалів перевірки і мають бути враховані контролюючим органом під час прийняття рішення в силу пункту 86.1., підпункту 86.7.4. пункту 86.7. статті 86 ПК України. Наведене підтверджує, що саме під час проведення перевірки суб'єкт господарювання надав контролюючому органу у паперовій формі документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Тобто, кваліфікація порушення за ст. 20 Закону є безпідставною, якщо документи, що підтверджують належний облік товарів, були надані разом із запереченнями, оскільки вони вважаються наданими «під час проведення перевірки».
За наявності заперечень платника податків до акту перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
За змістом наведених норм податкового законодавства, ця процедура сприяє забезпеченню справедливості та об'єктивності під час проведення перевірок та розгляду спорів між платниками податків та контролюючими органами.
Неврахування контролюючим органом при прийнятті податкових повідомлень-рішень поданих заперечень на Акт перевірки є підставою для їх скасування.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.07.2023 року у справі №200/4704/21
Відтак, в силу положень ч.2 ст.77 КАС України, податковим органом не надано доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки.
Суд зауважує, що діючим законодавством не передбачено того, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно - матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено на уповноважену особу, і сам факт відсутності цих документів за місцем реалізації товару на час здійснення фактичної перевірки не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, оскільки відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані, не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.06.2025 у справі №280/2502/24.
За вказаних обставин, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02 грудня 2024 року №51711/13-01-07-09 про застосування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 218 256,00 грн, таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані сторонами, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02 грудня 2024 року №51711/13-01-07-09.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ» (місцезнаходження: вул. Данилишина, 6, офіс 206, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ 45459088) 2619 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн 07 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна