про залишення позовної заяви без руху
28 серпня 2025 року Справа № 340/5795/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Благовіщенського районного суду Кіровоградської області Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , (далі - позивачка), через свого представника - адвоката Анікєєнко Є.О. за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:
- Визнати протиправним та скасувати наказ Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2024 року № 6-о «Про встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям Благовіщенського районного суду Кіровоградської області» в частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу, виходячи з норм абзацу 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX.
- Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградської області (ЄДРПОУ 26241445, місцезнаходження 25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 40) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), державному службовцю Благовіщенського районного суду Кіровоградської області, нарахування та виплату надбавки за вислугу років за 2024 рік відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII - у розмірі 50 відсотків посадового окладу за кожен місяць 2024 року.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Тобто спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року №2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України. Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Грошове забезпечення є регулярним щомісячним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Тому, отримання позивачем довідки про нараховану та виплачену заробітну плату у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення, своєчасність/несвоєчасність його перерахунку, тощо.
Отже, позивач мала знати про порушення своїх прав по оплаті праці (невиплати всієї суми грошового забезпечення) кожного місяця, за який отримувала оплату.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23 та від 27 грудня 2024 року у справі №420/15311/23, від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористалася своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернулася до суду лише 22.08.2025 р., тобто з пропуском строку звернення до суду установленого ст.233 КЗпП.
Окрім того, позивачем оскаржується наказ Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2024 року №6-о «Про встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям Благовіщенського районного суду Кіровоградської області», натомість позовна заява подана до суду 22.08.2025 р., тобто після спливу законодавчо встановленого строку звернення до суду (ч.5 ст.122 КАС України).
Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду позивач, із посиланням на норми статей 233 КЗпП України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та практику Верховного Суду, зазначила, що предметом спору є саме нарахування та виплата надбавки за вислугу років у розмірі, який заперечується відповідачами, то вона мала право звернутися до адміністративного суду із даним позовом у тримісячний строк. Таким чином, на звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач наполягає, що нею отримано довідки про нараховану та виплачену заробітну плату №7, №79 від 29.07.2025 р., саме з яких вона і дізналась про нарахування надбавки за вислугу років в розмірі 30%. Зазначає, що до часу отримання цієї довідки вона вважала, що отримує заробітну плату з надбавкою за вислугу років за 2024 рік та 2025 рік в розмірі 50%. При цьому позивачем не підтверджено належними доказами своєї позиції в цій частині та не наведено жодної підстави в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду з вимогами до відповідача у строк, визначений ч.2 ст.233 КЗпП України та ч.5 ст.122 КАС України.
На підставі викладеного, зазначені позивачем обставини, суддя не розцінює як поважні, у зв'язку з чим позивачу необхідно вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК