28 серпня 2025 року справа №320/13463/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДАРВЕКС» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДАРВЕКС» з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8282335/40827326 від 16 лютого 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 10 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
???- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №17 від 10 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;
???- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8282334/40827326 від 16 лютого 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №94 від 27 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №94 від 27 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДАРВЕКС» було подано до контролюючого органу податкову накладну №17 від 10 січня 2023 року та №94 від 27 січня 2023 року для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями №8282335/40827326, №8282334/40827326 було відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.
Позивач звернув увагу на те, що спірні рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень відповідачем, а лише містить посилання на те, що причиною їх прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, відповідачем не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Крім того, позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення було прийнято протиправно та мають бути скасовані.
Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) від 08 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі №320/13463/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду, дану справу передано на повторний автоматизований розподіл справи між суддями.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Лиска І.Г.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду дану справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача-1 та відповідача-2 у відзиві на позовну заяву послався на те, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції комісією було встановлено, що відповідно до наданих документів не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій.
Також, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав правомірності спірного рішення, яке було прийняте в спосіб та в межах наданих повноважень, зазначив, що відповідачем, було встановлено, що сума компенсації вартості товару/послуги зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару.
Виходячи з вищевикладеного, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні владно-управлінських функцій відповідач діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому підтримав усі свої позовні вимоги.
Представник Відповідачів подав заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія Дарвекс» зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 12 вересня 2016 року та взято на облік до Головного управління ДПС у Київської області 12 вересня 2016 року.
Основними видами діяльності господарського товариства є: будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), виробництво іншого одягу й аксесуарів (код КВЕД 14.19), лісопильне та стругальне виробництво (код КВЕД 16.10), виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (Код КВЕД 46.73).
19 серпня 2022 року між ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ПРОМСПЕЦСЕРВІС» (далі по тексту - Покупець) було укладено Договір №19-08\22, у відповідності до умов якого Позивач зобов'язувався передати у власність Покупця товар, визначений рахунками на оплату. Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей товар.
На умовах вказаного вище Договору та виставлених Покупцю рахунків на оплату №21 від 10 січня 2023 року та №236 від 21 січня 2023 року, ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» було відвантажено на адресу ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ПРОМСПЕЦСЕРВІС» унітази компакт (комплект), УКТЗЕД 6910 90 0000 у кількості 155 штук загальною ціною у розмірі 442 765,00 гривень, включаючи 73 960,83 гривень ПДВ, що підтверджується товаро-транспортною накладною №ДA-00000184 від 21 січня 2023 року.
10 січня 2023 року згідно з платіжної інструкції №19 ТОВ «НВФ ПРОМСПЕЦСЕРВІС» сплатило частково ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» одержаний ним Товар у розмірі 110 941,25 грн. Інша частини оплати за Договором була здійснена Покупцем 20 січня 2023 року у розмірі 332 823,75 грн, що підтверджується карткою по рахунку 361 за січень 2023 року.
За результатами господарської діяльності та відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» була складена та направлена до органу ДПС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №17 від 10 січня 2023 року, покупець - ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ПРОМСПЕЦСЕРВІС» (ЄДРПОУ - 39178846) на 18 490,208 грн ПДВ.
22 січня 2023 року ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» було отримано квитанцію, згідно якої: - «Документ збережено. Реєстрація зупинена». Як зазначалося у вказаній квитанції, «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №17 від 10 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКІП товару/послуг 3923 відсутні в таблиці даних платника на додану вартість як товари послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (копія квитанції - додається).
На виконання пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» 14 лютого 2023 року було направлено на адресу ГУ ДПС у Київській області пояснення та підтверджуючі документи про види діяльності Позивача.
Рішенням Головного управління ДПС у Київській області №8282335/40827326 від 16 лютого 2023 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної №17 від 10 січня 2023 року з посиланням: «ненадання платником податків копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури (інвойси), акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи які не надано - підкреслити)».
Не погоджуючись з вказаним рішенням 16 лютого 2023 року Позивачем була направлена скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка рішенням комісії з розгляду скарг від 01 березня 2023 року №20658/40827326/2 була залишена без задоволення, а рішення комісії без змін.
Також на підставі Договору №19-08\22 від 19 серпня 2022 року, укладеного між ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ПРОМСПЕЦСЕРВІС», згідно з специфікацією №1 від 30 січня 2023 року між Позивачем та Покупцем було досягнуто домовленості про поставку ОСБ-плити 1250*2500 Кроно вологостійка (УКТЗЕД 4410121000) у кількості 3 456 штук загальною ціною 1 434 240,00 грн, включаючи ПДВ у розмірі 239 040,00 грн.
На умовах вказаного вище Договору та виставленого Покупцю рахунку на оплату №77 від 26 січня 2023 року, ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» було відвантажено на адресу ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ПРОМСПЕЦСЕРВІС» вказану вище плиту у кількості 2 304 штук за загальною ціною 956 160,00 грн, включаючи ПДВ у розмірі 159 360,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №228 від 31 січня 2023 року.
Покупець, в свою чергу, оплату за вказаним вище рахунком №77 здійснив у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №138 від 27 січня 2023 року, згідно з якою ТОВ «НВФ ПРОМСПЕЦСЕРВІС» сплатило ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» одержаний ним Товар у розмірі 956 160,00 грн. Вказане підтверджується картками по рахунку 361 за 27 січня 2023 року.
За результатами господарської діяльності та відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» була складена та направлена до органу ДПС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №94 від 27 січня 2023 року, покупець - ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ПРОМСПЕЦСЕРВІС» (ЄДРПОУ - 39178846) на 159 360,00 грн.
14 лютого 2023 року ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» було отримано квитанцію, згідно якої: - «Документ збережено. Реєстрація зупинена». «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №94 від 27 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3923 відсутні в таблиці даних платника на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
На виконання пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» 14 лютого 2023 року було направлено на адресу ГУ ДПС у Київській області пояснення та підтверджуючі документи про види діяльності Позивача.
Рішенням Головного управління ДПС у Київській області №8282334/40827326 від 16 лютого 2023 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної №94 від 27 січня 2023 року з посиланням: «ненадання платником податків копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури (інвойси), акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи які не надано - підкреслити)».
Не погоджуючись з вказаним рішенням 22 лютого 2023 року Позивачем була направлена скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка рішенням комісії з розгляду скарг від 01 березня 2023 року №20661/40827326/2 була залишена без задоволення, а рішення комісії без змін.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної, вважає його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно з підпунктами «а», «б» п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
В свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок №1246.
У відповідності до п.2 Порядку № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10 ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку № 1246).
Відповідно до п.14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 №1165 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до п.1 Порядку №1165, цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Згідно з п.3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Згідно з приписами п.4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).
Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Контролюючим органом позивача віднесено подані податкові накладні до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 від 11.12.2019.
У Додатку 3 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Пунктом 1 зазначених Критеріїв визначено такі критерії ризиковості здійснення операцій: «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».
Згідно квитанцій зупинено реєстрацію податкових накладних №17 від 10 січня 2023 року та №94 від 27 січня 2023 року та у висновку вказано: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №17 від 10 січня 2023 року та №94 від 27 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3923 відсутні в таблиці даних платника на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Використовуючи своє право щодо подання додаткових документів, позивачем на адресу податкового органу було направлено відповідні пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Крім того, додано копії первинних документів, які належно підтверджують факт здійснення господарських операцій на підставі яких складено податкові накладні.
В результаті поданих документів відповідач спірними рішеннями відмовив позивачу у реєстрації вищевказаних податкових накладних.
Суд зазначає, що враховуючи наведені вище норми, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
З наявної в матеріалах справи квитанції надісланої позивачу встановлено, що остання містить вимоги щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Отже, під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних податковим органом застосовано критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних, що не відповідає наведеним вище приписам п.6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.
В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив підставу для відмови в реєстрації податкової накладної іншу, ніж у квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної.
У спірних рішеннях підставою для відмови відповідач зазначив, що платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Втім, з матеріалів справи встановлено, що позивачем було надано копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій.
При цьому, суд звертає увагу, що в квитанціях наявних в матеріалах справи на підставі яких в подальшому були прийняті оскаржувані рішення, відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Крім того, суд зауважує, що оскаржувані рішення містять лише загальні твердження: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків», проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування/податкових накладних», в той час як відповідно до форми даних рішень зазначено, що уповноважена особа податкового органу повинна підкреслити документи, які не надано та в пункті «Додаткова інформація» зазначити конкретно, які документи не були надані суб'єктом господарювання.
З наданих позивачем документів встановлено, що правочин між позивачем та його контрагентом був належним чином задокументований, оформлений з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображено в податковій звітності позивача, а отже є реальним, товарним, оплатним та таким що відбувся в дійсності.
Крім того, суд зауважує, що будь-які посилання податкового органу на аналіз та оцінку здійснення та реальності господарських операцій позивача з контрагентом(-ами) є безпідставними, оскільки у даній категорії справ суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
З урахуванням сталої практики Європейського Суду зазначено, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п.128, та «Беєлер проти Італії», п.119).
За наведених обставин та установлених фактів, суд вважає що відповідач не дотримався принципу «належного урядування», оскільки чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів не було вказано, чим порушено право позивача на належний захист своїх інтересів.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що у постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Дослідивши подані позивачем документи, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаних податкових накладних.
У Рішенні від 20.10.2011 у справі «Rysovskyy v. Ukraine» Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб («Beyeler v. Italy», «Oneryildiz v. Turkey», «Megadat.com S.r.l. v. Moldova», «Moskal v. Poland»). На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Lelas v. Croatia» і «Toscuta and Others v. Romania») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey», та «Beyeler v. Italy»).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Lelas v. Croatia»).
Суд звертає увагу відповідача, що останньому були надані усі необхідні документи для підтвердження реальності господарських операцій позивачем за результатами якої було складено відповідні податкові накладні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки платником податків надані відповідачу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.
Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.
Суд вважає, що зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій за результатами яких було складено податкові накладні та на те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8282335/40827326, №8282334/40827326 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 10 січня 2023 року та №94 від 27 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних і задоволення позовних вимог у цій частині.
Стосовно позовної вимоги в якій позивач просить зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №17 від 10 січня 2023 року та №94 від 27 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання, суд зазначає наступне.
Приписами п.19, 20 Порядку №1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами ПК України та Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.
Водночас, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача, яке існувало до виникнення спірних правовідносин буде зобов'язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкової накладної ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДАРВЕКС» №17 від 10 січня 2023 року та №94 від 27 січня 2023 року датою їх фактичного отримання.
При цьому, задоволення вказаної позовної вимоги, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Щодо вимоги позивача про стягнення за рахунок відповідача понесених витрат на правову допомогу у розмірі 18000,00 грн, суд зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).
Частиною 2 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено у частині 5 статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.12.2012 № 5076-VI (далі Закон 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України № 5076-VI).
Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до матеріалів справи, представником позивача заявлено вимогу про стягнення судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом даної справи, зокрема, на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.
Суд вважає, що визначена сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджена належними доказами, проте її розмір не являється співмірним зі складністю справи.
Представник відповідача не навів обґрунтованих доводів щодо їх непропорційності наданим послугам, проте суд вважає що до стягнення підлягають витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн.
Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 10 736,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8282335/40827326 від 16 лютого 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 10 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №17 від 10 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8282334/40827326 від 16 лютого 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №94 від 27 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №94 від 27 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДАРВЕКС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн 00 коп, та виплати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.