28 серпня 2025 року справа №320/31768/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1225152,59 грн.
Позов мотивовано невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» нормативу за звітний 2022 рік щодо чисельності робочих місць для осіб, яким встановлена інвалідність, та складає менше 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників роботодавця, що призвело до порушення приписів частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Оскільки відповідачем не виконано вимоги статей 19 та 20 Закону №875-XII, в частині самостійного розрахунку та оплати до 15.04.2022 суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1225152,59 грн., йому нарахована пеня.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що у відповідача у 2022 році працювало 6 осіб з інвалідністю, що є більше встановленого нормативу. Також вказує, що ПФУ надає позивачу інформацію про виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а сам норматив рахує позивач. Наведене, в свою чергу, свідчить про помилковість нарахування та протиправність висунення вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, наведених позивачем.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСО-АВТОТЕХНІКС», ідентифікаційний код 30721457, місцезнаходження: 02232, місто Київ, вул. Закревського Миколи, будинок 16, зареєстроване як юридична особа 24.01.2000, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10721200000002513.
17 квітня 2023 року Київським міським відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за допомогою веб-порталу електронних послуг ПФУ, до електронного кабінету роботодавця, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Зі змісту розрахунку сум вбачається, що ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» не виконаний норматив за звітний 2022 рік щодо чисельності робочих місць для осіб, яким встановлена інвалідність, та складає менше 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників роботодавця, чим порушено норми частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»: загальна чисельність працівників - 1330 осіб, з яких: працівників - осіб з інвалідність - 47, що на 6 осіб менше встановленого відповідного нормативу, який дорівнює 53.
Київським міським відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматичному режимі нараховано та направлено ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» розрахунок сум.
У зв'язку з несплатою ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2022 рік, Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону №875-XII, підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
Положеннями частини 3 статті 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом частин 1-2 статті 19 Закону №875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно частин 1-2 статті 20 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Частиною 4 статті 20 Закону №875-XII встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI передбачено, що роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію, звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, а також, у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції лише за умови, якщо вони використовують найману працю.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовною заявою Київським міським відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надано розрахунок адміністративно-господарських санкцій та пені.
Згідно даного розрахунку, відповідачем не виконано норматив за звітний 2022 рік щодо чисельності робочих місць для осіб, яким встановлена інвалідність та складає менше 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників роботодавця, чим порушено норми частини 1 статті 19 Закону №875-XII: загальна чисельність працівників - 1330 особи, з яких: працівників - осіб з інвалідністю - 47, що на 6 осіб менше встановленого відповідного нормативу, який дорівнює 53.
Разом з тим, відповідач наголошує, що у нього в 2022 році працювало 63 особи з інвалідністю, що є більше встановленого нормативу.
Також, на підтвердження виконання вимог нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю в 2022 році відповідачем надано, зокрема, накази про укладання трудового договору (прийняття на роботу) (накази: від 01.03.2013 №287-к, від 22.03.2018 №167-к, від 12.11.2013 №570-к, від 05.01.2015 №12-к, від 13.01.2020 №25-к, від 02.07.2015 №104-к, від 06.06.2019 №504-к, від 09.12.2011 №386-к, від 21.05.2019 №439-к, від 30.11.2022 №1115-к, від 26.12.2011 №398-к, від 13.08.2007 №125-к, від 03.02.2022 №104-к, від 30.10.2018 №852-к, від 01.11.2021 №932-к, від 08.05.2019 №395-к, від 14.05.2021 №401-к, від 10.01.2018 №19-к, від 02.07.2015 №337-к, від 27.07.2018 №559-к, від 29.05.2020 №692-к, від 01.11.2021 №931-к, від 09.06.2009 №73-к, від 04.06.2007 №76-к, від 09.02.2015 №114-к, від 05.05.2017 №153-к, від 20.01.2017 №649-к, від 01.02.2011 №56-к, від 01.08.2012 №466-к, від 19.09.2017 №431-к, від 22.09.2014 №590-к, від 16.01.2015 №92-к, від 06.05.2009 №65-к, від27.06.2017 №257-к, від 01.03.2013 №281-к, 21.08.2017 №365-к, від 13.01.2020 №24-к, від 15.06.2007 №84-к, від 09.02.2015 №145-к, від 16.01.2015 №91-к, від 17.10.2011 №330-к, від 27.04.2018 №258-к, від 13.12.2017 №621-к, від 22.04.2015 №234-к, від 02.07.2012 №355-к, від 04.02.2013 №144-к, від 17.05.2011 №150-к, від 01.02.2011 №55-к, від 14.11.2019 №1192-к, від 04.12.2018 №944-к, від 24.12.2019 №1343-к, від 15.02.2019 №103-к, від 22.08.2018 №647-к, від 21.05.2019 №437-к, від 19.06.2019 №642-к, від 01.04.2019 №249-к, від 23.04.2019 №351-к, від 13.11.2019 №1189-к, від 11.11.2019 №1168-к, від 12.11.2019 №1174-к, від 15.11.2019 №1200-к, від 23.12.2022 №1269-к, від 30.09.2022 №959-к, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (від 05.09.1996 серії КИО-1 О38365, від 21.09.2022 серії 12ААВ 304881, від 30.05.2022 серії ААГ О18805, від 07.12.2020 серії 12ААВ 174354, від 24.09.2021 серії ААВ 446182, від 24.11.2020 МСЕК акт 1410 б, від 20.08.2021 серії СО 849634, від 06.09.2010 серії АД 144621, від 12.06.2012 серії КИО-1 415202, від 27.05.2019 серії АВ 997404, від 29.09.2010 серії 10ААА 126429, від 11.02.2014 серії АВ ОО81624, від 15.10.2007 серії КВ-1 ОО2118, від 09.06.2009 серії КА-2 ОО4992, від 17.10.2011 серії 10ААА 772254, від 16.07.2019 серії 12ААБ 526484, від 09.06.2009 серії КА-2 ОО9322, від 03.06.2021 серії 12ААБ 787973, від 13.02.2003 серії КИ-1 О54036, від 10.04.2018 серії АВ 971701, від 04.08.2016 серії АВ 637509, від 01.08.2020 МСЕК, від 27.03.2008 серії КС-1 О11741, від 01.10.2004 серії КИ-1 98846, від 10.03.2020 серії АВ О91189, від 17.07.2019 серії АВ О995786, від 01.06.2005 серії КИО-1 230360, від 23.11.2007 серії МСЕ-06 О28120, від 22.10.2003 серії КИ-1 О66965, від 03.10.2022 серії 12ААВ 304247, від 11.01.2021 серії 12ААБ 444554, від 03.06.2022 серії 12 ААВ 713737, від 09.06.2016 серії МСЕК акт 630, від 14.02.2019 серії АВ О995116, від 26.07.2005 серії МСЕ- О210089, від 01.01.2021 серії 12ААБ 447488, від 01.07.2019 серії АВ О995695, від 21.08.2006 серії КБ-1 ООО701, від 06.05.2021 серії 12ААВ 586031, від 04.06.2004 серії КИ-1 О89849, від 29.04.2005 серії МСЕ-05 ОО1339, від 04.05.2000 серії КИЕ-1 526557, від 27.09.2016 серії АВ 636540, від 25.01.2022 серії 12ААВ 626094, від 04.03.2002 серії КИЕ-1 О22836, від 13.07.2021 серії 12ААВ 590169, від 17.12.2012 серії 10ААА 799435, від 13.11.2003 серії КИО-1 183970, від 29.05.2006 серії МСЕ-05 О17828, від 30.07.2012 серії МСЕ- О103036, від 25.10.2012 серії КИО-1 372724, від 19.12.2001 серії КИЕ-1 О45123, від 13.04.2005 серії КИО-1 229117, від 19.08.1998 серії КИЕ-1 О86142, від 24.10.2017 серії 12ААА 872512, від 24.06.2010 серії КИО-1 353139, від 21.11.2019 серії 12ААА 559892, від 02.09.2019 серії 12ААВ 601142, від 14.06.2011 серії 10ААА 142715, від 23.05.2022 серії МСЕК акт 465/1, від 26.07.1995 серії 2-18 МАГ О15934, від 11.02.2019 серії АВ 995085, від 01.02.2012 серії КИО-01 388941), а також індивідуальні програми реабілітації інваліда.
При цьому, допущення відповідачем помилок при складанні податкових розрахунків сум доходів, нарахованого (оплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за звітній період 2022 рік не впливає на фактичне виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлених статтею 19 Закону № 875-ХІІ.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» дотримано вимоги нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю в 2022 році, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1225152,59 грн.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.