28 серпня 2025 року справа №320/6337/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №81279-13 від 30.06.2017.
Позов мотивовано протиправністю податкового повідомлення-рішення, з огляду на те, що відповідач дійшов безпідставних висновків при визначені грошового зобов'язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб у 2017 році». Зазначає, що транспортний податок не нараховується у випадку, коли ринкова вартість транспортного засобу є меншою, ніж визначена в 2017 році згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив, в якому зазначено, що згідно з підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. Таким чином, транспортний засіб, який належить позивачу на праві приватної власності є об'єктом оподаткування, а позивач платником транспортного податку. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та складеним з урахуванням норм діючого законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , з у 2017 був власником автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», р. н. НОМЕР_1 , з об'ємом двигуна 2993 куб.см.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 30.06.2017 №81279-13 за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік на суму 25 000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернуся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 30.06.2017 №81279-13, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VIII, що набрав чинності 01.01.2016 внесено зміни до статті 267 ПК України (далі - Закон №909-VIII).
Відповідно до вимог підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2. пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Базою оподаткування відповідно до вимог підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з вимогами пункту 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Як убачається з підпункту 267.5.1. пункту 267.5.1 статті 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до ПК України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.
Згідно з вимогами підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (у редакції Закону від 20.12.2016 №1791-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Враховуючи те, що Законом України №1791-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також те, що його ставка не змінювалась, з 01.01.2017 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старіше п'яти років, середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 №1801-VIII мінімальна заробітна плата з 01.01.2017 становила 3200 грн.
Отже, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі не пізніше 2013 року випуску, середньо ринкова вартість яких станом на 01.01.2017 становить не менш 1200000 грн (3200 грн х 375 розмірів мінімальної заробітної плати).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Відповідно до опублікованого на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України https://www.me.gov.ua/ переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року, вбачається, що LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, з об'ємом двигуна 3,0, типом палива - дизель, можуть бути оподатковані якщо рік випуску (включно) транспортного засобу складає до 4 років.
Як вбачається із податкового повідомлення-рішення №81279-13 від 30.06.2017, позивачу нараховано зобов'язання за автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER SPORT з об'ємом двигуна 2993 куб.см.
Отже, об'єм двигуна автомобіля позивача є іншим, ніж визначений та наведений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у переліку.
Разом з тим, в листі Міністерства економіки Ураїни від 24.04.2024 №3822-06/29940-06 щодо визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля зазначено, що враховуючи 1000 куб.см. є еквівалентом 1 літру, а тому, об'єм циліндрів двигуна автомобіля 2967 куб. см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра.
Проте, на переконання суду, ані жодним положенням законодавства, що регулює дані правовідносини та їх стосується, не вказано норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономіки, та ще й, не на користь платника податків, що, безумовно, створює додатковий податковий тягар. Підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, нормами закону не обґрунтовані та не передбачені.
У справі «Новік проти України» (18.12.2008), ЄСПЛ зробив висновок, що «надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля».
Суд дійшов висновку що у контролюючого органу були відсутні будь-які підстави для додаткового трактування критеріїв, необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку у центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального. Тобто, податковий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об'єкта оподаткування, був позбавлений необхідності та повноважень в більш ширшому його тлумаченні.
Тож, у даному випадку, фактично здійснивши округлення об'єму двигуна автомобіля позивача до іншого показника, податковий орган допустив свавільне втручання у майнові права позивача примусивши до додаткового податкового тягаря.
Повнота з'ясування обставин, що входять до предмета доказування при розгляді судом цього адміністративного позову, вимагає від суду встановлення обставин про вартість автомобіля позивача та про те, чи були враховані податковим органом та чи підтверджуються належними та допустимими доказами усі обов'язкові для здійснення розрахунку складові-елементи (марка, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки ппередач, пробіг легкового автомобіля), передбачені ст. 267 Податкового кодексу України.
Оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році автомобіль позивача з об'ємом циліндрів двигуна 2993 куб.см. не вказаний, то транспортний засіб який був зареєстрований на позивача, не може вважатися об'єктом оподаткування транспортним податком, в розумінні приписів підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам правомірності, визначеним частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2023 року №0524330707 протиправним та таким, що підлягає скасуванню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.02.2024 №0.0.3498742731.1.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 1073,60 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.06.2017 №81279-13.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.