28 серпня 2025 року м. Київ 320/30941/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача за позовом народного депутата України Іонової Марії Миколаївни до Голови Верховної ради Стефанчука Руслана Олексійовича про визнання протиправними та скасування розпоряджень,
У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом народного депутата України Іонової Марії Миколаївни (далі - позивач) до Голови Верховної ради Стефанчука Руслана Олексійовича (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування розпоряджень.
До суду надійшло клопотання від представника відповідача, в якому він просить суд:
- визнати зловживання процесуальними правами адвокатом Новіковим Іллею Сергійовичем, що виразилися у підготовці та подачі ним до Київського окружного адміністративного суду п?яти окремих позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а саме про визнання протиправними та скасування Розпоряджень Голови Верховної Ради України №1366 та №1367 від 29 грудня 2023 року;
- позовну заяву народного депутата України Іонової Марії Миколаївни до Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича про визнання протиправними розпоряджень у справі №320/30941/24 залишити без руху.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що представником позивача - адвокатом Новіковим А.С. до Київського окружного адміністративного суду подано п'ять окремих позовів (№320/30939/24, №320/30942/24, №320/3424/25) до одного й того самого відповідача - Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича, що мають однаковий предмет і однакові підстави, оскільки стосуються визнання протиправними та скасування одних і тих самих розпоряджень Голови Верховної Ради України №1366 та №1367 від 29.12.2023. На думку відповідача, такі дії суперечать вимогам статті 45 КАС України та свідчать про зловживання процесуальними правами.
Розглянувши вказане клопотання та матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд, може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли порушенню закону. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
Верховний Суд в постанові від 22.10.2020 року по справі №320/7/19 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду. Ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
Верховний Суд в постанові від 08 травня 2018 року по справі № 910/1873/17 зазначив, що зловживання правом це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право. Подання завідомо безпідставного позову означає, що позивач завчасно (заздалегідь наперед) усвідомлював безпідставність свого позову та всупереч інтересам правосуддя, а також завдання судочинства, звернувся з таким позовом.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Таким чином, підставою для звернення до суду з позовом є порушення прав або охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також обирає спосіб захисту такого права.
При цьому, суд перевіряє доводи позивача та залежно від встановленого вирішує питання про наявність або відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права або інтересу, а також з'ясовує, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права передбаченим законодавством способам, а також чи забезпечує спосіб захисту поновлення порушеного права позивача.
Суд зазначає, що твердження представника відповідача, що подання п'яти окремих позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не свідчать про наявність в діях представника позивача зловживання процесуальними правами, оскільки у адміністративних справах №320/30939/24, №320/30942/24, №320/3424/25, №320/3447/25 позивачами є різні фізичні особи, а саме:
- у справі №320/30939/24 - позивач ОСОБА_2 :
- у справі №320/30942/24 - позивач Народний депутат України Геращенко Ірина Володимирівна;
- у справі №320/3424/25 - позивач ОСОБА_3 ;
- у справі №320/3447/25 - позивач ОСОБА_4 .
За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 45, 149, 242, 243, 248 КАС України, суд, -
1. У задоволенні клопотання представника відповідача Лаптієва Аркадія Миколайовича за позовом народного депутата України Іонової Марії Миколаївни до Голови Верховної ради Стефанчука Руслана Олексійовича про визнання протиправними та скасування розпоряджень, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.
Суддя Щавінський В.Р.