про залишення позовної заяви без руху
27 серпня 2025 року м. Київ № 320/42050/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС у Київській області до ДП «Агроспецсервіс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до ДП «Агроспецсервіс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі, судом встановлено, що даний позов подано без дотримання приписів частини 3 статті 161 КАС України, виходячи з такого.
Згідно частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
З огляду на вказане, розмір судового збору, який мав сплатити позивач за подання цього позову становить 3028,00 грн.
Однак, всупереч вимогам статті 161 КАС України позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Указане свідчить про невідповідність поданого позову вимогам процесуального закону та наявність недоліку, з метою усунення якого, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн та надати до суду підтверджуючий таку сплату документ.
Контролюючі органи звільняються від сплати судового збору лише у справах про стягнення податкового боргу або заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2023 у справі №640/4970/22.
В даному ж випадку, предметом позову не є стягнення.
Надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не є тотожним стягненню податкового боргу, а тому в розумінні пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» податковий орган не звільнений від сплати судового збору за пред'явлення до суду позову з такою вимогою.
Суд також звертає увагу, що, згідно пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 Податкового кодексу України.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
У відповідності до підпунктів 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Зі змісту наведених правових норм слідує, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - це захід забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків щодо погашення податкового боргу, який передує прийняттю контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Крім того, суд зазначає, що Податковий кодекс України розмежовує підстави звернення податкового органу до суду та надає йому право звертатися до суду з позовом, зокрема: щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами (пп.20.1.30 п.20.1 ст.20); щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень (пп.20.1.31 п.20.1 ст.20); якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (пп.20.1.32 п.20.1 ст.20); щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (пп.20.1.33 п.20.1 ст.20); щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп.20.1.34 п.20.1 ст.20); щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (пп.20.1.34-1 п.20.1 ст
Відтак, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не є тотожним стягненню податкового боргу, а тому, в розумінні пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", податковий орган не звільнений від сплати судового збору за пред'явлення до суду позову з такою вимогою.
Крім цього, подібну диференціацію категорій позовів наведено в частині 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: - надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (пункт 3); - стягнення коштів за податковим боргом (пункт 5).
Суд оцінює критично посилання позивача на постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року по справі №160/3085/23, оскільки вважає за доцільне застосувати більш пізні висновки Верховного Суду. Так, в ухвалі від 27 червня 2024 року у справі 400/11548/23, предметом розгляду в якій було так само як у даній справі №420/23824/24 - надання дозволу на погашення суми податкового боргу, за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, Верховний суд зобов'язав податковий орган сплатити судовий збір.
Посилання заявника на правовий висновок Верховного Суду наведений у постанові від 02.05.2023 у справі №160/300/23 суд вважає також недоцільними у спірному випадку, адже у цій справі був інший предмет позову. Так, позовні вимоги контролюючого органу у справі №160/300/23 були заявлені безпосередньо про стягнення податкового боргу з відповідача до бюджету, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Згідно частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків, шляхом доплати суми судового збору у розмірі 3028,00 грн та надання суду відповідного доказу.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Київській області до ДП «Агроспецсервіс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.