про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
27 серпня 2025 року справа № 320/35563/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
14.07.2025 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ - не відомий, адреса АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку 06.12.2024, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_2 ) без складання протоколу або постанови щодо відповідних подій;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Код ЄДРПОУ - не відомий, адреса АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_1 електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_2 ) шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У позовній заяві як третю особу вказано ІНФОРМАЦІЯ_5 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 ; тел. НОМЕР_3 ; адреса АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ).
Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що рішення, прийняте за результатами розгляду даної справи, може вплинути на права та обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_7 , суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 ; тел. НОМЕР_3 ; адреса АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), структурним підрозділом якого є відповідач у справі.
У позові позивач вказує, що відповідач та третя особа приховують інформацію про подання про доставлення і розшук до поліції (хоча вона як з'ясувалося таки існує згідно відповіді від Головного управління Національної поліції в Одеській області надало відповідь на запит який від 30.04.2025 (83746), жодних протоколів та постанов щодо позивача не виноситься, але позивач перебуває у розшуку як особа, яка не оновила вчасно данні, хоча терміни притягнення позивача до відповідальності вже закінчились. Позивач стверджує, що всі ці питання треба з'ясувати у судовому засіданні, тому позивач просить слухати справу з викликом сторін. Наразі позивач подає клопотання про витребування доказів і звертає увагу суду, що він буде збільшувати позивні вимоги, бо він розуміє, що відповідачі порушили значно його права і мається явна змова за участю інших осіб. Тому, просить суд розгляд справи проводити з викликом сторін аби надати право позивачу уточнити або збільшити позивні вимоги після витребування судом доказів у суб'єктів державної влади.
Відповідно до частин 1, 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною 1 статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, Велика Палата Верховного Суду в ухвалах суду від 05.04.2022 по справі №520/13981/21 (№11-33апп22) та від 03.12.2020 по справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20) зазначила, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до частин 5, 6 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Стаття 263 КАС України регулює особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності, до яких дана справа не відноситься.
В той же час суд, вивчивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи з викликом сторін, оскільки жодних обгрунтованих доводів про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін позивачем не зазначено. Вказане не позбавляє учасників справи подавати до суду заяви по справі та клопотання, тому у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін суд відмовляє.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 49, 171, 243, 248, 257, 261-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін у судовому засіданні.
2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 ; тел. НОМЕР_3 ; адреса АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ).
3. Витребувати докази у справі від позивача:
- копії паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду;
- копію трудової книжки та довідки з місця роботи про займану посаду;
- письмові пояснення про підстави надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з 26.04.2023 і до досягнення дитиною вісімнадцятиріччя, тобто до 21.03.2028, та докази на підтвердження повідомлених обставин;
від відповідача:
- витяг із ЄДР, ЄДРПОУ на відповідача;
- копію заяви позивача щодо надання відстрочки від призову, з якою позивач звертався до відповідача із усіма доданими до неї документами, докази її отримання відповідачем, докази реєстрації вказаної заяви у відповідному журналі та надану відповідь;
- копію Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- докази перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 або у ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- всі наявні відомості про позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на час розгляду справи;
- копію військово-облікової справи позивача, яка наявна у відповідача за весь період перебування на обліку у повному обсязі;
- письмові пояснення та докази щодо видачі позивачу (наявності у позивача) військово-облікового документу впродовж періоду перебування на обліку;
- письмові пояснення та докази надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з 26.04.2023 і до досягнення дитиною вісімнадцятиріччя, тобто до 21.03.2028;
- копії усіх повісток на ім'я позивача із доказами їх вручення;
- письмові пояснення та докази щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та перебування позивача у розшуку;
- письмові пояснення та докази щодо підстав внесення даних про ОСОБА_1 06.12.2024 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку;
- копії протоколів та постанов відносно ОСОБА_1 за ст.210, 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення з 2024 року по теперішній час;
- відомості про те, на підставі чого відбулося взяття на облік ОСОБА_1 06.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- надати відомості щодо зареєстрованого електронного кабінету відповідача в підсистемі Електронний суд;
- від третьої особи:
- копію Положення про ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- витяг із ЄДР/ЄДРПОУ на третю особу;
- копії протоколів та постанов відносно ОСОБА_1 за ст.210, 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення з 2024 року по теперішній час;
- відомості про те, на підставі чого відбулося взяття на облік ОСОБА_1 06.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувані докази надати суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі із доказами завчасного направлення іншим учасникам справи.
4. Запропонувати відповідачеві протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
5. Запропонувати третій особі подати пояснення щодо позову впродовж 15 днів з дня отримання даної ухвали суду.
6. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
7. Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
8. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
9. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
10. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.