про повернення позовної заяви
27 серпня 2025 року м. Київ № 320/41994/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., дослідивши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи
за позовом ОСОБА_1
до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16; від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Статтею 59 КАС України встановлено: повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина четверта); в разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма).
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути ордер (пункт 1).
За змістом частини другої статті 26 цього Закону, ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Судом встановлено, що позовна заява підписана адвокатом Драгоміровою Оленою Миколаївною.
При цьому, ордер на надання правничої допомоги №1544207 серії ВН уповноважує адвоката Глазову О. М. на представництво інтересів ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, право адвоката Драгомірової О.М. на підписання та подання позовної заяви як представника ОСОБА_1 не підтверджено.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У справі №990/55/22 від 23.06.2022 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою для повернення позовної заяви згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС визначено випадок, коли позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду не вбачає порушення права особи на доступ до суду у зв'язку з поверненням позову. Повернення, яке зумовлено недотриманням позивачем положень КАС у частині вимог до оформлення позовної заяви, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на наведене правове регулюванню та судову практику Верховного Суду суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись пунктом 3 частини четвертої 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
2. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Жук Р.В.