26 серпня 2025 року м. Київ № 320/37795/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу,
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач/ ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви від 18.06.2024 про отримання військово-облікового документа на бланку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видати військово-облікового документ на бланку зразка визначеного Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 16.05.2024 № 559 (зі змінами).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до відповідача із заявою про отримання військово-облікового документу на бланку відповідно до вимог Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 16.05.2024 № 559 із визначеними Порядком додатками, оскільки відповідний документ раніше не отримувався. Однак, станом на дату звернення до суду в порушення вимог Порядку, позивач так і не отримав свій військово-обліковий документ чи будь-яку іншу відповідь щодо розгляду його заяви. Поданий в подальшому запит про публічну інформацію щодо вхідного номеру реєстрації заяви позивача також було проігноровано.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 серпня 2024 року позовну заяву передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року відкрито провадження у справі № 320/37795/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано від відповідача завірені належним чином копії матеріалів розгляду заяви позивача від 18.06.2024 та всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при вчиненні спірної бездіяльності, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року про відкриття провадження у справі № 320/37795/24 вручена відповідачу 09.10.2024.
У встановлений судом строк відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_1 до Київського окружного адміністративного суду не надходив.
Згідно частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач по справі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, з метою додержання розумного строку розгляду справи, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .
18.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про отримання військово-облікового документа на бланку відповідно до вимог Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 16.05.2024 № 559, оскільки відповідний документ раніше ним не отримувався.
До заяви було додано кольорову фотокартку, копію довідки (замість військового квитка) від 30.07.2002 № 4/0597 та копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2023 № 5064.
Згідно з розпискою на заяві ОСОБА_1 від 18.06.2024, останню було отримано старшим солдатом ОСОБА_2 18.06.2024.
Також в подальшому 26.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з запитом про отримання публічної інформації, в якому просив повідомити, під яким вхідним номером було зареєстровано його заяву від 18.06.2024 про отримання військово-облікового документа на бланку, та чи було видано військово-обліковий документ ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Відповіді на вказаний запит позивачу не надходило.
Станом на 07.08.2024 (дату звернення з цим позовом) позивачем не отримано військово-облікового документа за наслідком поданої 18.06.2024 заяви, як і не отримано відмови у його видачі чи будь-якої іншої відповіді на подану заяву.
Не погодившись із бездіяльністю щодо розгляду заяви про видачу військово-облікового документу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Преамбулою Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин другої, третьої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Абзацом 3 частини 9 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Згідно із частиною 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа (далі - Порядок № 559, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
За правилами визначеними в пункті 2 Порядку № 559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
в електронній формі - засобами Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 559 бланк військово-облікового документа у паперовій формі виготовляється самостійно районними (міськими) ІНФОРМАЦІЯ_5 або їх відділами (відповідними органами СБУ, підрозділами розвідувальних органів) згідно з вимогами, зазначеними у додатку 1.
Районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_5 або їх відділи (відповідні органи СБУ, підрозділи розвідувальних органів) можуть роздруковувати бланк військово-облікового документа, який формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Бланк військово-облікового документа виготовляється з паперу і має розмір 148 х 210 міліметрів (формат А5). Зміст пунктів 1-8 друкується (заповнюється) на лицьовому боці військово-облікового документа, пунктів 9-15 - на його зворотному боці. У верхній лівій частині лицьового боку документа вклеюється кольорова фотокартка його власника розміром 35 х 45 міліметрів, яка засвідчується гербовою мастиковою печаткою районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 (відповідного органу СБУ, розвідувального органу).
Підпис керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділу (відповідного органу СБУ, підрозділу розвідувального органу) засвідчується гербовою мастиковою печаткою.
Номер військово-облікового документа на бланку і дата його видачі вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у день видачі.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках:
взяття громадянина на військовий облік як призовника, військовозобов'язаного або резервіста;
якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов'язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного;
зміни категорії щодо військового обов'язку;
відсутності місця для внесення змін;
невідповідності відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зазначеним у пункті 3 цього Порядку;
втрати (зіпсування);
виявлення бажання змінити військово-обліковий документ, який був виданий до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Призовникам військово-обліковий документ на бланку оформляється та видається районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділом.
Військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу) (п. 18 Порядку № 559).
Як свідчать матеріали справи, позивач 18.06.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою щодо видачі військово-облікового документу на бланку, який відповідно до приписів Постанови № 559 повинен бути виданий (замінений) протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не надав до суду відзиву та доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача та які б підтверджували належний розгляд заяви позивача від 18.06.2024.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це невчинення або неприйняття відповідним суб'єктом необхідних та обов'язкових юридично значущих дій чи рішень, які він зобов'язаний був вчинити відповідно до закону або інших нормативно-правових актів, і які міг реально здійснити для захисту прав, свобод чи законних інтересів заінтересованих осіб.
Приймаючи до уваги, що ІНФОРМАЦІЯ_1 до матеріалів справи не було долучено доказів видачі позивачу військово-облікового документу на бланку або обґрунтованої відмови у задоволенні відповідної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 18.06.2024 про отримання військово-облікового документа на бланку.
З метою відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 18.06.2024 щодо отримання військово-облікового документу на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 видати військово-облікового документ на бланку зразка визначеного Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 16.05.2024 № 559 з огляду на їх передчасність, оскільки заява позивача про видачу відповідного документа взагалі не була розглянута відповідачем належним чином у встановленому законодавством порядку, жодне рішення за наслідком її розгляду не було прийнято. Позаяк судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, відтак, належним способом захисту в межах спірних правовідносин є саме зобов'язання відповідача розглянути подану позивачем заяву по суті.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Варто також враховувати п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 18.06.2024 про отримання військово-облікового документа на бланку.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) розглянути по суті заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 18.06.2024 щодо отримання військово-облікового документу на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.