про залишення позову без розгляду
27 серпня 2025 року справа № 340/8361/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2023 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся Перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі - позивач) з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Акціонерного товариства Укрпошта в особі філії Кіровоградської дирекції акціонерного товариства Укрпошта протиправною, щодо не приведення у стан готовності захисної споруди №43207, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область Голованівський район, смт. Вільшанка, вул. Миру, 44, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018;
- зобов?язати Акціонерне товариство Укрпошта в особі філії Кіровоградської дирекції акціонерного товариства Укрпошта (код ЄДРПОУ 01185220) привести у стан готовності захисну споруду №43207, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область Голованівський район, смт. Вільшанка, вул. Миру, 44, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 адміністративну справу №340/8361/23 за позовною заявою Першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі філії Кіровоградської дирекції акціонерного товариства Укрпошта про визнання протиправної бездіяльності та зобов?язання вчинити певні дії передано до Київського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2024 справу №340/8361/23 передано для розгляду судді Донцю В.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 (суддя ОСОБА_1 ) прийнято до провадження адміністративну справу №340/8361/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
22.04.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, а також заяву про залишення адміністративного позову без розгляду.
16.05.2024 канцелярією суду зареєстровано подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив.
23.05.2024 канцелярією суду зареєстровано подану Керівником Голованівської окружної прокуратури відповідь на відзив.
19.02.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
11.07.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі (від 02.05.2025 №54/02-2582ВИХ-25) до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №420/22303/23.
Дане клопотання мотивоване тим, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2025 року справу №420/22303/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав наявності виключної правової проблеми щодо повноважень ДСНС та Прокурора у спорах про приведення захисних споруд цивільного стану у належний стан. Перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури вважає, що предмет розгляду справи №340/8361/23 та справи №420/22303/23 є подібним, а відтак, результати розгляду останньої матимуть вплив на вирішення цієї справи. Зазначає, що наявність факту перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних до цієї справи правовідносинах є підставою для зупинення провадження по даній справі.
Розглядаючи заявлене позивачем клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №420/22303/23, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Вирішуючи подане клопотання, суд установив, що 05 червня 2025 року Велика Палата Верховного Суду повернула справу №420/22303/23 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
За таких обставин підстави для зупинення провадження у справі №480/6909/23 до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №420/22303/23 відсутні.
Отже, у задоволенні клопотання про зупинення провадження слід відмовити.
Водночас, розглядаючи заявлене відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з відсутністю права на звернення до суду з таким предметом позову та поданням позовної заяви суб'єктом, який не має адміністративної процесуальної дієздатності, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з положенням статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта).
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина п'ята).
Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закону №1697-VII) визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Зі змісту частини третьої статті 23 Закону №1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.
Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що Перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури право на звернення до суду з цим позовом обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Кіровоградській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов'язання відповідача привести захисну споруду цивільного захисту у стан, придатний до використання.
У позовній заяві прокурор зазначив, що ГУ ДСНС у Кіровоградській області, починаючи з 2022 року, не вжило, у тому числі в судовому порядку, необхідних заходів щодо зобов'язання відповідача привести у стан готовності захисної споруди №41225.
У зв'язку із цим Голованівська окружна прокуратура поінформувала ГУ ДСНС у Кіровоградській області про відповідні порушення та необхідність звернення до суду.
У свою чергу ГУ ДСНС у Кіровоградській області повідомлено про відсутність заперечень та підтримку звернення Голованівської окружної прокуратури до суду з позовом.
Така поведінка ГУ ДСНС у Кіровоградській області свідчить про відсутність наміру подавати позов до адміністративного суду щодо визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, пов'язані з усуненням порушень законодавства у сфері цивільного захисту, а тому з вказаним позовом звертається саме прокурор в інтересах ГУ ДСНС у Кіровоградській області, як позивач у цій справі.
У контексті наведеного необхідно з'ясувати, чи наділений ГУ ДСНС у Кіровоградській області належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у цій справі.
Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п'ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядок №138), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.
Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).
Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку №138).
Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 09.07.2018 №579 (далі - Наказ №579).
Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:
1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;
2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;
- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об'єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;
- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання;
- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;
- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Законом України від 21.04.2021 №2228-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».
Разом з тим, вказаним законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб'єкт владних повноважень:
- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;
- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей;
- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.
Пізніше, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» від 06 жовтня 2022 року пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту змінено та викладено у такій редакції:
«…48) звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом.»
Суд зазначає, що на відміну від попередньої редакції, законодавець у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту, передбачив право на звернення до суду цього органу також і з інших підстав, визначених законом.
Аналіз цього положення дає змогу зробити висновок про те, що коло правовідносин, у яких територіальний орган ДСНС може бути позивачем, хоча і розширилось, тобто перестало бути виключним, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого ДСНС може подати до суду позовну заяву. Іншими словами, у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту окреслена прив'язка правової підстави звернення до суду із нормою закону, і лише за її наявності ДСНС може набути статусу позивача.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Тож саме прокурор мав довести правові підстави звернення до суду із цим позовом як у частині компетенції ГУ ДСНС у Кіровоградській області, так і своїх повноважень на звернення до суду в інтересах держави.
У тексті позовної заяви прокурор зазначив, що відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
За твердженням прокурора норма Закону, яка б наділяла ГУ ДСНС у Кіровоградській області правом на звернення до суду з таким позовом шляхом зобов'язання балансоутримувача привести у готовність до використання захисну споруду, передбачена пунктом 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, однак таке твердження було спростовано вище.
Аналіз чинних законодавчих положень щодо обсягу повноважень ДСНС дає змогу дійти висновку, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив ДСНС правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та відповідно правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 07 серпня 2025 року у справі №480/6909/23, від 24 січня 2025 року у справі №520/13228/23 та у справі №520/30126/23, від 30 січня 2025 року у справах №560/17801/23 та №400/4928/22, обставини яких є подібними з обставинами цієї справи, і відповідно до положень статті 242 КАС України суд вважає за потрібне застосувати правові висновки, викладені у наведених постановах, до спірних правовідносин.
З огляду на викладене прокурор у позовній заяві визначив орган, в особі якого він звернувся до суду та захищає інтереси держави, який не має самостійного права на звернення із цим позовом, тобто не може набути статусу позивача. Наведене у сукупності та взаємозв'язку свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Суд відхиляє посилання прокурора у позовній заяві на необхідність урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 03.10.2018 у справі №826/12192/16, від 25.07.2019 у справі №820/5164/15, від 15 травня 2019 року у справі №820/4717/16 та від 25.02.2021 у справі №912/9/20, оскільки правовідносини в указаних справах та справі, що розглядається, не є подібними, адже врегульовані відмінними нормативно-правовими актами (їхніми редакціями), та сформовані за різних фактичних обставин, які мають суттєве значення для вирішення спору.
Отже, законодавством передбачено право ДСНС, як суб'єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).
Таким чином, враховуючи те, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Кіровоградській області на звернення до суду із пред'явленими позовними вимогами у якості позивача, то, відповідно, у Першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в особі ГУ ДСНС у Кіровоградській області також не має прав на звернення до суду з такими вимогами.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини третьої статті 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Враховуючи вищенаведене, оскільки судом встановлено, що Перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури в особі ГУ ДСНС у Кіровоградській області не має права на звернення до суду з вказаним позовом, тому адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 236, 240, 241, 243, 248, 256, 264, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання Першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури про зупинення провадження у справі №340/8361/23 до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №420/22303/23 відмовити.
2. Клопотання Акціонерного товариства «Укрпошта» про залишення позову без розгляду - задовольнити.
3. Адміністративний позов Першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
4. Копію даної ухвали видати (надіслати) всім учасникам справи, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду в частині відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає оскарженню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позовної заяви без розгляду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кушнова А.О.